«Функції міжнародного управління ГПУ зводились до розстановки прапорців під час зустрічей» — заступник генпрокурора

Євген Єнін – 35 років, має три вищі освіти, володіє трьома іноземними мовами. Декілька років працював в управлінні розвідки СБУ та служби зовнішньої розвідки, з 2005 року — у Міністерстві закордонних справ. 7 червня 2016 призначений заступником генерального прокурора України з міжнародно-правового співробітництва. В інтерв’ю Громадському Євген Єнін розповів про те що робить Україна, аби повернути вкрадені Януковичем кошти та як співпрацює з Інтерполом та ФБР.

Ви відповідаєте за міжнародну співпрацю в ГПУ. Що входить до вашої компетенції? 

Раніше дуже часто функції міжнародного управління зводились до розстановки прапорців чи табличок під час зустрічей, або функцій поштової служби.

Коли я подивився на статистику, здається у 2012 — 2013 років, кількість міжнародних контактів у сфері ГПУ становила чи 32 чи 33. Це просто неймовірно. Люди просто боялись контактів з іноземцями, особливо з найбільш важливими партнерами, з якими ми зараз співпрацюємо. Це не тільки допомога в розслідуванні тих чи інших кримінальних проваджень, це і співпраця з нашими партнерами щодо реформи системи ГПУ і кримінальної юстиції, як такої.

Ми всі стежимо за тим, як відбувається розслідування вбивства Павла Шеремета, до якого залучені фахівці ФБР. Яка їхня функція, чим вони вже допомогли слідству?

Буквально в передостанні вихідні ми дуже довго не залишали наших офісів, розробляючи ті чи інші дії з ФБР.

І нам вдалося в доволі короткі терміни віднайти необхідні формати і  вже буквально з перших годин нашої співпраці іноземні колеги нам допомогли, технічно, насамперед. Проведення експертизи автотранспортного засобу, решток  вибухового пристрою. Так само вони нам допомогли з відновленням відео та встановленням осіб, які, на нашу думку, можуть бути причетні до скоєння цього злочину.

Інтереси слідства вимагають від нас дуже скрупульозного, ретельного підходу, дуже уважного контакту зі ЗМІ, щоб не допомогти злочинцям, а їх було багато, і ми вбачаємо, що за їхніми спинами стояли угруповання, а можливо, навіть і держави. Тому ми змушені бути дуже обережні в оприлюдненні тієї чи іншої інформації.

Після найкривавішої фази Майдану говорили, що до розслідування будуть залучати міжнародних фахівців, але було певне законодавче обмеження. Цю проблему вже усунули?

Є кримінально-процесуальний кодекс, який нам в подарунок залишила команда Януковича, його автор — Портнов (Андрій Портнов – керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента, радник Віктора Януковича (2011 — 2014 рр., ідеолог та співавтор Кримінально процесуального кодексу України 2012 року — ред.). Там є дуже велика кількість прогалин, скоріше за все свідомих, які дозволяють уникати відповідальності або максимально відтягувати цей момент. Але, на щастя, є стаття яка передбачає створення спільних слідчих груп, і ми уповні скористались цією статтею. Співпрацювати на міжнародному рівні можуть навіть представники наших регіонів  напряму.

Тобто, було б бажання?

Було б бажання вчитись. В декого є таке легке тремтіння в колінцях, стереотипна боязнь всього іноземного.

Як так стається, що прокуратура передає до Інтерполу перелік з 22 екс-чиновників, а в розшук оголошують лише 8? 

Я би не хотів робити зараз гучних заяв, але, на превеликий жаль, список який було передано європейській стороні не мав правового підґрунтя.

Недостатньо було доказів?

Їх не було взагалі. Зараз нам вдалося цю ситуацію переламати, цей список було скорочено до 16 осіб. Я, чесно кажучи, не хотів би співпрацю з Інтерполом обмежувати переслідуванням тільки цих 16 осіб, оскільки для нас одним з ключових завдань є працювати і щодо попередньої команди і стосовно тих, хто продовжує грабувати цю країну сьогодні.

Доводиться працювати далеко не з хлопчиками, вони вкрали сотні мільйонів, і мають кошти, вкрадені у народу України, щоб найняти найкращих адвокатів, які мають величезний досвід роботи саме в межах іноземних юрисдикцій

Депутат Онищенко каже, що позиватиметься до суду на українських правоохоронців, шукає прихистку у Лондоні і заявляє, що Україна непорядно щодо нього вчинила. 

Такі повідомлення від Онищенка означають, що людина нервується. Я думаю він глибоко шокований, оскільки, не очікував, що генпрокурор Луценко піде в парламент і отримає згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності.

Онищенку не уникнути відповідальності?

Безумовно. Я би не хотів робити супер-шоу з кожного кроку по провадженню стосовно Онищенка.

Можу зрозуміти звичайного мешканця України, кому це цікаво, але насправді це не має жодного сенсу для кримінального процесу, набагато важливіше ретельно підійти до підготовки усіх документів, особливо тих, що пов’язані з міжнародним аспектом.

Повірте, нам доводиться працювати далеко не з хлопчиками, вони вкрали сотні мільйонів, і вони мають кошти, вкрадені у народу України, щоб найняти найкращих адвокатів, захисників, які мають величезний досвід роботи саме в межах іноземних юрисдикцій.

Що може протиставити цьому Україна?

Україна може протиставити дуже системний підхід.  Ми не говоримо, що дістанемо Онищенка завтра чи післязавтра. Хай це буде через півроку, або навіть через рік — він має знати, що за ним прийде українське правосуддя. Так само було з Павлом Лазаренком,  цей шлях не був коротким, але він призвів до результату. Крапка у справі Лазаренка ще не поставлена.

Яка частина коштів повернулася у справі Лазаренка ?

Повернуто 10 мільйонів франків і 3 млн. у справі його помічника Кириченка. Загальна сума, виявлена на сьогодні у Лазаренка, це 250 — 280 млн.

Але що треба відзначити, — це перший в українській історії прецедент повернення активів з-за закордону. Більше того, це стало навіть  величезним прецедентом для США.

 Якщо тобі ніхто не дзвонить і не цікавиться, яка мотивація в тебе, як у співробітника швейцарської чи австрійської Феміди, розглядати ці справи? Вони логічно думають, що, можливо, це не є пріоритетним для України

Які перспективи повернути кошти інших екс-високопосадовців? Статки Януковича, наприклад.

Перспективи є. В нас дуже хороші перспективи, хоча чесно кажучи, ми втратили певний час протягом цих двох років. Я не хочу звинувачувати когось зі своїх попередників. Ми вивчаємо матеріали справ, ми бачимо певні просування, але ми бачимо і певні недоліки.

Ми, в хорошому сенсі цього слова, є бюрократами, як з української сторони так і зі сторони європейських партнерів. Що важливо для бюрократа? Для бюрократа важливий процес. Якщо у тому чи іншому провадженні більше року немає жодних контактів, якщо тобі ніхто не дзвонить і не цікавиться, яка мотивація в тебе як в співробітника швейцарської чи австрійської Феміди розглядати ці справи? Вони досить логічно думають, що, можливо, це не є пріоритетним для України.

Є ще шанси переконати їх у зворотньому?

Безумовно. Найближчим часом опрацьовуємо можливість візитів в низку ключових європейських країн, для того щоб встановити «face to face» контакт з нашими партнерами, який нам дозволить швидше і оперативніше вирішувати ті чи інші аспекти.

Є перспективи щодо повернення статків, а як щодо притягнення до відповідальності? Наскільки реалістично, що Янукович стане перед судом України чи міжнародним судом?

Давайте рухатись, як то кажуть step by step. Наскільки мені відомо, наше слідство має передати деякі провадження щодо наших екс-високопосадовців до суду вже до кінця осені.

Не хотів би виглядати занадто оптимістичним, оскільки розумію, що з вересня цього року стартує судова реформа України і це теж створює певні проблеми для таймінгу. Тобто, це перша інстанція, апеляція, касація, але тим не менш, ми маємо дуже хороші шанси вийти на кінцеві вердикти у цих справах, навіть якщо це триватиме рік, півтора, два, але це життя. В принципі нашим завданням є притягнення до відповідальності цих людей. Безвідносно до того чи ми встигнемо це зробити цього року чи вже наступного.

Це стосовно людей. Стосовно статків перспективи також є. Дуже багато залежить від вердиктів наших суддів. Часто можна почути не тільки в експертних, але й в професійних колах думку, що якщо буде вердикт іншої держави (США, Швейцарії) стосовного того чи іншого фігуранта, то вони просто стягнуть арештовані кошти у свій бюджет, і Україна нічого не побачить. Це є абсолютною дезінформацією.

Вже давно напрацьовані конвенції, як в рамках ООН так і в рамках Ради Європи, які передбачають розподіл конфіскованих активів за результатами подібних проваджень. Якщо жертвою виступає Україна, то після того, як вердикт іноземної держави вступив в силу, наш уряд розпочинає переговорний процес і домовляються про розподіл цих коштів. І повірте, там мова не йдеться про 50/50, чи 60/40.

Ми мали контакти з швейцарцями, австрійцями, для них ділова репутація є набагато важливішою, ніж ті 10 — 20 — 40 млн доларів, євро, заарештованих на рахунках тих чи інших посадовців. Було б бажання з нашого богу.

Я бачу бажання змінювати цю систему. Я бачу конкретні кроки, спрямовані на боротьбу з корупцією

Ще один аспект вашої діяльності — екстрадиція злочинців України. От одна з таких нещодавніх гучних справ — затримання сина Черновецького. Зараз його адвокати розповсюдили інформацію, що кошти, нелегальне походження який йому інкримінують, насправді отримані від продажу банку в Україні.

На даному етапі зазначені люди були арештовані в рамках кримінального провадження, здійсненого правоохоронними органами  Іспанії. Я щиро бажаю успіху цим адвокатам, нехай доведуть іспанській Феміді, що все виглядає так, як вони представляють.

Дуже часто доводиться стикатись з тим, що адвокати відпрацьовують гроші. Серед останніх прикладів — арешт молдовського бізнесмена і політика В'ячеслава Платона (В’ячеслава Платона затримали у Києві 25 липня 2016 року співробітники СБУ за ордером Інтерполу на прохання Молдови. Платон був оголошений у міжнародний розшук прокуратурою Молдови за причетність до крадіжки мільярда доларів з банківської системи країни — ред.).

Мені доволі цікаво слухати заяви його адвокатів про те, що затримання було незаконним, що він є громадянином України і що, якби не втручання адвокатів, то його, як мішок картоплі, передали б вночі молдовським правоохоронцям. М'яко кажучи, це все так далеко від істини.

Стосовно перспектив екстрадицій і видачі громадянина Молдови Платона. Український суд визначив запобіжний захід для Платона — 40 діб попереднього арешту. Протягом цього часу молдовська сторона має надати нам запит про екстрадиційний арешт, після цього ми його будемо розглядати протягом 60 днів і потім визначимось, якщо не виникне якихось додаткових питань.

Наскільки мені відомо, адвокат говорить про незаконність арешту українського громадянина, але вже допомагає своєму клієнту написати клопотання про політичний притулок.

Що особисто для вас буде маркером успіху на цій посаді? І якщо не вдасться втілити якогось із задумів, ви замислитесь зміну посади?

Я бачу бажання змінювати цю систему. Я бачу конкретні кроки, спрямовані на боротьбу з корупцією.

В кожній структурі є певна рутина яка може поглинути дуже швидко, якщо вчасно не розставити пріоритети.

Відповідно, як я зорієнтував своїх підлеглих, так і сформував для себе декілька пріоритетів, яких я маю досягти до кінця вересня і до кінця цього року. Які це пріоритети, я не можу поки що сказати, але я сподіваюсь, що зможу у вересні. Ми граємо в командну гру в системі прокуратури.