Глава МЗС Угорщини заявив, що Україна має дозволити використання мов нацменшин у державному управлінні

Про це посадовець сказав під час дебатів у ПАРЄ, передає кореспондент «Європейської правди».

Спершу Сійярто наголосив, що усі країни-члени Ради Європи мають надати нацменшинам право використовувати свою мову в освіті, культурі та державному управлінні.

Згодом він уточнив, що йдеться зокрема й про Україну: «Ми були розчаровані, коли побачили, що після підтримки нами європейських прагнень український парламент ухвалив рішення проти прав меншин у сферах освіти, медіа та державного управління».

Він також закликав українську владу «повернутися до ситуації, яка була».

«Ми не просимо про додаткові права, ми просимо повернути те, що вже було, повернути те, що угорська меншина вже мала», — зазначив міністр.

Угорський політик не уточнив, що мав на увазі під «правами нацменшин на державне управління». Ймовірно, йдеться про закон «Про засади державної мовної політики», який набрав чинності 10 серпня 2012 року.

Цей статус могла надавати місцева рада, якщо кількість носіїв цієї мови становить не менше ніж 10% від населення відповідного регіону, а в окремих випадках — і менше як 10%. Але після того, як КСУ 28 лютого 2018 року визнав цей закон неконституційним, навіть термін «регіональні мови» в Україні тепер не використовується.

«Регіональні мови» все ще фактично діють в окремих громадах України, однак на Закарпатті, де проживає угорська меншина, цей термін уже скасували в усіх районах.

Конфлікт між Україною та Угорщиною розпочався після ухвалення Верховною Радою нового закону про освіту у 2017 році. Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома й більше мовами.

В Угорщині тоді заявили, що це нововведення нібито обмежує права національних меншин.