Гра з правдою. Дезінформація, яку поширює Єва Карен Бартлетт

Канадська блогерка, правозахисниця та журналістка Єва Карен Бартлетт
Канадська блогерка, правозахисниця та журналістка Єва Карен Бартлеттhromadske

На Заході продовжують лунати наративи, які співзвучні з російськими. Їхнім джерелом є не лише російські медіа, але й так звані експерти, блогери чи журналісти. Про одну з таких представниць — Єву Карен Бартлетт — розповідають колеги з VoxCheck.

Бартлетт — канадська блогерка, правозахисниця та журналістка. Вона активно веде свої соціальні мережі, дає інтерв'ю для телеканалів та YouTube-каналів (Telesur, Redacted, Shiller Institute), має власний блог на Russia Today. Через усі ці канали вона поширює дезінформацію.

Свою популярність Бартлетт здобула, ставши частиною російської дезінформаційної кампанії на підтримку режиму Асада у Сирії. Зокрема, вона звинувачувала «Білі каски» в інсценуванні порятунку дітей з-під завалів у Сирії та заявляла, що лікарню Аль-Кудс у місті Алеппо у 2016 році не бомбардували.

У 2017 році Єва Бартлетт була першою лауреаткою нагороди Сирени Шин. Як вказано на сайті, нею нагороджують нібито за безкомпромісну чесність журналістів, які не належать до мейнстриму. Цікаво, що цю нагороду отримали такі особи як Скот Ріттер та Джексон Хінкл, чиї тези повторюють російські фейки. Розслідувачі Bellingcat з’ясували, що цю нагороду видає проасадівська лобістська група. У такий спосіб вони фінансують організації та людей, які позитивно висвітлюють режим Асада.

Єва Карен Бартлетт (зліва)Єва Карен Бартлетт / Facebook

Уперше на окуповані росією українські території Бартлетт потрапила у 2019 році для так званого документування українських воєнних злочинів проти мирного населення Донбасу.

Блогерка систематично відвідувала українські території, які окупувала рф (як до 24 лютого 2022 року, так і після), поширюючи російську пропаганду. До прикладу, у 2021 році Бартлетт поширювала фейк, нібито російських військових не було на території України до 24 лютого 2022 року:

«Люди ззовні, які перебувають далеко, ймовірно, не читають медіа, які читаємо ми… І вони мають уявляння, що українська армія воює проти російських військових на передовій. Хоча насправді це добровольці Донбасу, які залишили свої професії, щоб захистити власну країну».

Її, схоже, не хвилювало, що ще у 2014 році НАТО опублікувало супутникові знімки російської військової техніки, яка перетинає кордон України. За даними міжнародної групи слідчих Bellingcat, у бойових діях на сході України у 2014-2015 роках брали участь тисячі російських військовослужбовців.

Уже після російського повномасштабного вторгнення Бартлетт в інтерв’ю латиноамериканському телеканалу Telesur звинуватила ЗСУ в обстрілі донецького готелю, де нібито перебували «незалежні журналісти»:

«… Я б не здивувалась, якби ціллю був цей готель. Він відомий, тому що багато журналістів зупиняються в ньому… Якщо вони спеціально цілились у журналістів, то намагалися змусити замовкнути голоси, які роблять репортажі про їхні воєнні злочини».

У такий спосіб Бартлетт намагається переконати іноземну аудиторію, щоб вона припинила підтримувати Україну.

На перший погляд, Бартлетт може здатися журналісткою, яка має авторитет серед спільноти, відома авдиторії та отримує нагороди за професійну діяльність. А втім, витративши лише 10 хвилин свого часу на пошук, користувач дізнається, що Бартлетт проживає в росії, а свою популярність здобула через роботу з російськими медіа, де писала неправду про події в Сирії та Україні.

Щоб не потрапити на гачок до таких авторів, варто дізнатися біографію журналіста чи блогера: чи пов’язаний він із зацікавленою стороною, чи був помічений у скандалах (якщо так, то в яких), чи посилається він на надійні джерела й дає посилання на дані, якими користується.

Ну і, звичайно, потрібно звернути увагу на саму інформацію. Якщо «журналіст» публікує неправдиві новини, регулярно повторює наративи, співзвучні з російськими, то користувачу варто відмовитися від такого контенту.