Гройсман іде у відставку: що це означає?

Що означає відставка Гройсмана

Сказати «я йду» чинний прем’єр-міністр планує в середу, 22 травня. А далі є два сценарії розвитку подій.

Перший — парламент приймає відставку Володимира Гройсмана, а заодно і всього складу Кабінету міністрів. Така пряма норма Конституції. Але після цього збирає свої речі і залишає будинок уряду тільки прем’єр-міністр. Міністри продовжують працювати, але вже у статусі виконуючих обов’язки. Крісло голови уряду має зайняти перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів. В статусі в.о. такий Кабмін працює, допоки не оберуть новий склад уряду.

Якщо ж народні обранці вирішать, що відповідальність за ситуацію в країні мають нести два Володимири, а не один, і не підтримають відставку, Гройсман керуватиме Кабміном до того моменту, коли вже новий парламент сформує новий склад уряду.

Один у полі не воїн

Місяць тому в ефірі телеканалу ICTV Володимир Гройсман підтвердив, що планує взяти участь у чергових парламентських виборах, які мають відбутися наприкінці жовтня цього року. І навряд чи він відмовиться від планів тільки через те, що через розпуск Ради Володимиром Зеленським вибори відбудуться всередині літа.

Чи піде за Гройсманом з посад решта міністрів? В нинішньому уряді на прем’єра орієнтуються два віце-прем’єри — Володимир Кістіон і Геннадій Зубко, міністр соціальної політики Андрій Рева та міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко. Якщо вони вирішать разом із Гройсманом брати участь у дострокових парламентських виборах, то їм доведеться або писати заяву на відпустку під час передвиборчої кампанії, або піти шляхом свого боса — у відставку. Процедура звільнення міністрів за власною ініціативою проста — заява, голосування в парламенті і ніяких двох тижнів відпрацювання.

Чи відбудеться відставка Гройсмана — що кажуть депутати?

«Обговорення ще не було. Ця відповідальність на новообраному президенті. Він не бачить співпраці з МВФ, з парламентом і урядом. Мабуть, він має інші рецепти, як керувати країною», — говорить Марія Іонова, народна депутатка від БПП. Та додає, що деякі депутати навіть не розуміють, чи розпустив новий президент Раду: «Чи він поставив ультиматум про прийняття законів про недоторканність і виборчі списки, і тільки через 2 місяці розпустить у разі невиконання цих вимог?»

Народний депутат від фракції «Народний фронт» Ігор Лапін заявляє, що 21 травня з ранку з цього приводу відбудеться засідання фракції, на якому має вирішитися, чи підтримає відставку Гройсмана «Народний фронт», та додає: «Якщо людина написала заяву, що хоче піти у відставку, — в контексті формування нової коаліції, можливо, буде знайдена інша компромісна кандидатура, яка може повести Кабінет міністрів за собою для виконання поточних речей. Чи будуть голоси, чи ні — не знаю, але для формування нового уряду потрібна нова коаліція. Це факт».

Андрій Садовий, міський голова Львова та голова партії «Самопоміч», вважає, що відставка буде, і не лише Володимира Гройсмана, але і всього уряду: «Якщо президент вирішив розпустити парламент, то така сама доля чекає і уряд. Це само собою розуміється».

Яку економіку залишає по собі Гройсман?

Тільки заслугою Володимира Гройсмана чи уряду це назвати не можна, але наступникові він передає українську економіку в такому стані:

Загалом ситуацію можна назвати стабільною. Цьому сприяє впровадження в лютому валютної лібералізації, яка стабілізувала курс долара. Він тепер значно менше залежить від сезонних чинників. Крім того, Нацбанк перестав значно втручатись у підтримання курсу, що дозволило накопичити рекордні за останні роки золотовалютні резерви — 20,8 мільярда доларів, що майже втричі більше, аніж в 2014-му.

ВВП зростає три роки поспіль, хоч і незначними темпами. Наприклад, за даними Держстату, торік він підріс на 3,3%, що означає, що росте економіка країни. А от інфляція, навпаки, знижується. Зростання споживчих цін в Україні в 2018 році сповільнилося до 9,8% з 13,7% у 2017 році, зокрема, завдяки політиці таргетування інфляції — тобто вживання з боку того ж НБУ низки інструментів для утримування інфляції на очікуваному рівні.

Крім того, залишки на єдиному казначейському рахунку на день призначення нового Президента України Володимира Зеленського складають 57 мільярдів гривень. Це ті гроші, які дозволяють державі виконувати свої обов’язки. Це один із найвищих показників — більшою сума була лише на 1 вересня 2017 року. По казначейському рахунку можна зробити висновки про стан скарбниці і ризик дефолту — якщо грошей там фактично немає, держава не може заплатити за рахунками, і наступає технічний дефолт.

До економічних здобутків уряду Гройсмана можна віднести і рекордно низькодефіцитний бюджет — торік Мінфіну вдалось добитись мінімальної різниці між витратною та дохідною частинами головного фінансового документу країни. В 2019 держава витратить на покриття свої потреб більше трильйона гривень. Разом із тим, завдяки децентралізації зросли і місцеві бюджети з 70 майже до 270 мільярдів гривень, тобто майже у 4 рази.

Водночас чимало реформ, зокрема, у нафтогазовому секторі, пройшли скоріше всупереч урядові Володимира Гройсмана. Так, Гройсман відзначився конфліктом із очільником Нафтогаз України Андрієм Коболєвим. Коболєва, на рахунку якого перемога у Стокгольмському суді над російським Газпромом, Кабмін планував відправити у відставку наперекір законодавству — адже звільнити Коболєва має право тільки Наглядова рада Нафтогазу.

Те ж стосується й вимоги Міжнародного валютного фонду про підвищення тарифів на комунальні послуги та газ для населення — це питання відтягувалось Гройсманом до останнього, через що вартість газу зросла на 23,5% вже посеред опалювального сезону.