Гуманітарна допомога розбрату: чи досягнуть волонтери й урядовці порозуміння

Буквально за три дні петиція волонтера Гліба Леонтьєва щодо відтермінування дії постанови Кабміну про облік гуманітарної допомоги набрала 25 тисяч голосів.

«Чесно кажучи, ми навіть не очікували, що може бути такий хайп і такі маніпуляції. Ми неодноразово обговорювали проєкт постанови з фондами та благодійними організаціями. Практично всі великі організації бачили проєкт постанови й давали свої коментарі», — казала очільниця Міністерства соціальної політики Оксана Жолнович на нещодавній зустрічі з волонтерами.

В умовах воєнного часу гуманітарна допомога (далі — ГД) значною мірою компенсує втрати української економіки, допомагає армії, державним установам, громадам і пересічним українцям зберігати здатність до спротиву. Тобто ГД від волонтерів замінює собою спроможності, втрачені державою.

Чому ж держава та волонтерська спільнота не можуть порозумітися стосовно обліку ГД і контролю за її використанням, якщо ці питання однаково важливі для обох сторін? hromadske спробувало розібратися у проблемі.

Чому уряд наполягає на змінах?

До повномасштабного вторгнення спеціальна робоча група, що діяла при Мінсоцполітики, на основі документів, які подавав отримувач ГД, визнавала ввезений товар гуманітарним вантажем. Після цього отримувач міг забирати вантаж із митниці, роздавати його й передавати у міністерство відповідний звіт.

Однак після 24.02.2022 обсяги ГД із-за кордону стали такими, що жодна робоча група вже не могла з ними справитися. Тому 1 березня 2022 року Кабмін своєю постановою ліквідував робочу групу.

А втім, за словами Оксани Жолнович, уряд, по суті, не запропонував жодного іншого механізму контролю за гуманітарними вантажами.

Фактично з березня минулого року отримувач ГД або його представник (зазвичай — водій фури чи буса) подає декларацію для митного оформлення товару саме як ГД. На товари так званого подвійного призначення (безпілотники, оптичні приціли, тепловізори тощо) митникам потрібно подавати ще й гарантійний лист від конкретної військової частини, яка замовила цей вантаж.

«На практиці водій, заповнюючи декларацію, може вказати в ній будь-якого отримувача, навіть такого, що не значиться в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Подальший маршрут вантажу встановити неможливо. Держава не має жодного легального інструмента, щоб перевірити, куди пішли ці товари, як вони були розподілені та чи не опинилися відразу на сусідньому базарі. 

Маємо випадки, коли отримувачем вказується благодійний фонд чи державна лікарня, а вони тієї допомоги в очі не бачили. Водночас вони не мають жодних можливостей довести, що не отримували гуманітарного вантажу. Те саме і з товарами для ЗСУ: хто гарантує, що вони не опиняються у ворога?» — говорить очільниця Мінсоцполітики.

За словами її заступника Назара Танасишина, на сьогодні є 443 кримінальні провадження за статтею 201-2 Кримінального кодексу щодо продажу гуманітарної допомоги.

«Їхня кількість інтенсивно збільшується, і, можливо, зараз політична ситуація така, що це не афішується. Серед 3268 гарантійних листів стосовно товарів подвійного призначення, що зараз лежать на митниці й за якими ввезені товари, непідтвердженими є 2403. Тобто гарантійні листи подавались і верифікувались невідомо ким. І держава не знає, що ввезено й куди пішло за цими гарантійними листами», — додає Назар Танасишин.

Щоб зробити доставлення та розподіл гуманітарки максимально прозорими, Кабмін пропонує запустити з 1 грудня новий «Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану».

Що пропонує новий Порядок?

Йдеться насамперед про те, що вся інформація про ввезення, облік і розподіл допомоги буде міститися в автоматизованій системі. Це має виключити суб’єктивний фактор, який може провокувати корупційну або кримінальну складову.

Ось що потрібно від волонтерів для того, щоб система працювала:

Крок 1. Волонтери самостійно, без участі чиновників, авторизуються в автоматизованій системі реєстрації ГД через електронний підпис (КЕП). Вхід у систему означатиме, що волонтерська організація внесена в Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги і має право ввозити ГД на територію України.

Крок 2. Отримувач вносить у систему перелік товарів, які планує ввозити, в такий спосіб автоматично формується митна декларація. Так само автоматично система надасть декларації унікальний код, за яким митники пропускатимуть вантаж. У разі потреби завдяки цьому коду можна буде ще до перетину кордону відкликати декларацію, внести у неї зміни та заново подати документ.

Водій, перетинаючи митницю, може навіть не мати на руках декларації, а просто назвати митнику її код. Ввозити ГД на територію України за сформованою в автоматичній системі декларацією дозволяється впродовж 30 календарних днів з дати її створення.

Крок 3. Отримувач ввозить і роздає ГД

Крок 4. Узагальнено (без уточнення паспортних даних та ідентифікаційних номерів кінцевих отримувачів допомоги) в автоматизовану систему отримувач вносить інформацію про те, де, скільком людям чи установам і скільки саме допомоги роздано.

Ця інформація і буде публічним волонтерським звітом. Постанова Кабміну вимагає подавати його упродовж 90 днів з дати митного оформлення ГД. Якщо цього не зробити, отримувач утратить свій статус, а його електронний кабінет у системі автоматично заблокується.

Принаймні саме такий шлях описують у Мінсоцполітики.

Крім того, постанова КМУ скасовує необхідність подання гарантійних листів для ввезення ГД військовим. Інформація про такі вантажі буде закрита для загалу з міркувань безпеки.

«Постанова спрощує увесь шлях роботи з гуманітарною допомогою. Коли ви роздали, наприклад, у Бахмуті певну кількість допомоги, вашим звітом є просто фіксація дати і приблизної локації роздачі. Це місце буде висвічуватися на сайті міністерства. 

Волонтери та журналісти матимуть можливість відкрити сайт і подивитися: де, що, коли та в якій кількості було роздано. Це дозволить людям, які проживають на відповідній території, точно зрозуміти, чи їм щось роздавали й коли саме. 

Якщо цього не було, то впевнено можна сказати про фейк. І саме ця публічність дозволить нам легко перевірити звіт. Якщо десь буде написано, що 1000 тонн гречки роздавали в Бахмуті, то ми розуміємо, що за один день це неможливо. І далі вже будуть питання у правоохоронних органів, куди ж пішла ця гуманітарна допомога, яку було задекларовано», — говорить про переваги нового механізму міністерка соціальної політики.

Для бюджетних установ (наприклад, органів місцевого самоврядування) передбачено ще один крок: під час передання отриманої ГД на їхній внутрішній склад їм необхідно буде зробити інвентаризаційний опис допомоги та внести його результати в систему.

«Більшість зловживань, про які я говорив, стосуються, на жаль, місцевих адміністрацій, інших установ чи закладів, які фінансуються з бюджету. Інвентаризаційний опис, який впроваджує постанова, стане додатковим механізмом контролю. Він спрямований на те, щоби кожен з нас бачив, скільки й чого заїхало на склад конкретної адміністрації», — зауважує Назар Танасишин.

Пропоновані у постанові заходи, на переконання міністерки соціальної політики, будуть посилювати прозорість процесів, що важливо у відносинах України з міжнародними донорами.

«Україна засвідчить, що ми точно знаємо, чого і скільки нам надходить, як ми витрачаємо допомогу та в чому маємо потребу», — наголошує Оксана Жолнович.

Чим незадоволені волонтери?

Волонтери вважають, що при Мінсоцполітики необхідно створити робочу групу, куди увійдуть представники громадських організацій та благодійних фондів, щоб напрацювати дієвий Порядок на найближчий час. А старт Порядку, запропонованого в постанові Кабінету міністрів, відтермінувати принаймні на 6 місяців, за цей час протестувавши систему як слід.

«Кабмін хоче запустити постанову з 1 грудня, водночас законопроєкт №9111, який має спростити порядок ввезення, обліку та розподілу ГД, ще перебуває на розгляді Верховної Ради. І ми не знаємо, наскільки ці два документи будуть узгоджуватися між собою, бо на сьогодні невідомі остаточні формулювання положень закону», — говорить Анна, представниця Центру демократії та верховенства права.

Але якщо навіть не брати до уваги узгодження із законопроєктом, постанова викликає у волонтерів чимало запитань. На їхню думку, новації ускладнять роботу невеликих волонтерських об’єднань, які не мають ресурсу адмініструвати пропонований Кабміном механізм роботи. Є й інші побоювання. Наприклад, що зміни заблокують діяльність волонтерів-фізосіб, які самотужки, власним транспортом і коштом доставляють ГД в Україну, і зроблять неможливим екстрене доставлення допомоги для ЗСУ.

Критикуючи постанову, волонтери визнають, що контроль за ввезенням гуманітарної допомоги та її розподілом дуже важливий.

«Але він абсолютно ніяк не вирішиться ухваленням якогось нового Порядку чи електронного реєстру. Порушеннями у цій сфері повинні займатися правоохоронні органи, а зовсім не Мінсоцполітики», — наголошує автор петиції Гліб Леонтьєв.

Волонтерам не подобається, що Кабмін ухвалив постанову без широкого громадського обговорення. За словами Олени, представниці Центру міжнародного співробітництва та впровадження проєктів, вона не знайшла на сайті Мінсоцполітики тексту постанови, з яким волонтерський загал міг би ознайомитися ще до її ухвалення. Отже, міністерство просто поставило волонтерську спільноту перед фактом: з 1 грудня треба працювати по-новому.

Наразі незрозуміло, як за дні, що залишилися до 1 грудня, міністерство встигне як слід протестувати систему й навчити волонтерів працювати у ній. Водночас будь-яка волонтерська помилка може закінчитися тим, що митники розвернуть вантаж на кордоні або система автоматично заблокує електронний кабінет на пів року. Обурює й те, що міністерство не запропонувало механізму оскарження такого блокування.

Волонтери зауважують, що пропонований Кабміном Порядок не розв'язав дуже багатьох проблем. Приміром, він не спрощує бухгалтерський облік, не зменшує головного болю стосовно списання неякісної ГД та її утилізації, не бере до уваги питання ввезення і розмитнення автомобілів для ЗСУ тощо.

Крім того, Порядок не врахував безлічі дрібниць, які стануть перешкодою для роботи громадських об’єднань. Наприклад, право входження в автоматичну систему надається тільки одній уповноваженій особі від ГО чи БФ. Але в умовах війни через це може виникнути багато проблем.

Ірина, представниця логістичного кластера Всесвітньої продовольчої програми ООН, зауважує інший проблемний аспект: новий Порядок не враховує інтереси міжнародних гуманітарних організацій: як їм, скажімо, отримати КЕП, якщо вони не зареєстровані в Україні як юридичні особи? І взагалі, чому не існує англомовної версії автоматизованої системи, в якій пропонується працювати волонтерам?

Ще одна «дрібниця» — майже постійна відсутність інтернету на митниці. Про які електронні системи може йтися?

«Люди на митниці питають про “живі” документи, вони чхати хотіли на автоматизовані системи, тому ця система нічого не спростить», — переконана волонтерка Юлія Мархель.

На її думку, текст постанови Кабміну писали люди, які жодного разу не ввозили в Україну ГД, не знають потреб у ній і не мали справу з митниками. Юлія пропонує власним коштом провезти представників Мінсоцполітики від пункту відправлення гуманітарки до пункту, де її отримує якась пенсіонерка, щоб чиновники дізналися, що таке доставлення та розподіл гуманітарної допомоги в сучасних українських умовах.

То гримне грім 1 грудня чи ні?

Закон України «Про звернення громадян» вимагає від Кабміну розглянути волонтерську петицію і в установленому порядку дати на неї відповідь. Однак активність волонтерів змусила урядовців ще до офіційної відповіді пообіцяти внести певні корективи в Порядок.

Наприклад, Оксана Жолневич пояснила, що система блокуватиме волонтерів на 6 місяців за факт відсутності звіту, а не за його якість.

«Це відповідальність лише за неподання звіту протягом 90 днів, тобто звіт не обов’язково має бути недостовірним», — говорить міністерка.

А втім, який сенс у недостовірному звіті, якщо йдеться про прозорість і контроль, очільниця міністерства не пояснює. За її словами, штрафні пів року в умовах воєнного стану — це забагато, тому пообіцяла «напрацьовувати комфортний строк».

Жолневич також не виключає можливості одночасного застосування старого й нового Порядку обліку ГД.

«Певний час, наприклад, місяців два чи три, нова система буде добровільною. Щоб кожен призвичаївся нею користуватися. Щоб зрозуміти, як зручніше, можна використовувати два Порядки», — говорить посадовиця.

А як же тоді зі штрафними санкціями? Їх не будуть застосовувати у ці два-три місяці, чи як?

Оксана Жолневич пропонує усі ці питання винести на обговорення робочої групи, яку створюють при Мінсоцполітики, «щоб ніхто, жоден фонд і жодна організація не сказали, що їм у ручний спосіб закривають якісь можливості».

Її заступник Назар Танасишин заявив, що 1 грудня не є остаточною датою для запровадження нового Порядку.

«Треба протестувати систему, відпрацювати алгоритм дій. І тоді ми з вами зможемо ухвалити рішення про те, чи 1 грудня — це точка відліку, чи ні», — говорить він.

На момент публікації цього тексту на сайті Мінсоцполітики немає жодної згадки про формування робочої групи та графік її роботи. Немає й узагальнених відповідей на сотні запитань від волонтерів, які надійшли у відомство щодо урядової постанови. Тим часом 1 грудня невблаганно наближається.