Геннадій Корбан під домашнім арештом. Відверто. Частина 4

Ви можете передбачити, що вам висунуть якісь інші звинувачення в інших справах. В кіно був такий важливий и важкий момент, як вбивство офіцера СБУ Манзика і затримання представника полку «Дніпро-1» Гордієва – колишнього помічника нардепа Денисенка.

Да. Це так звана волноваська справа, я пам’ятаю початок.

Денисенко нібито натиснув на спусковий гачок нібито за командою Корбана та Олійника.

Я не знаю хто ці люди. Не знаю ні першого – Гордієва, ні Манзика. Я ніколи з ними не бачився і не розумію яке я маю до них відношення.

А стріляв Гордієв? Він вбив Манзика?

Можливо. У зоні АТО відбувається багато перестрілок. Багато людей стріляють один в одного.

Ви пам’ятаєте цей епізод, він дуже резонансний та був у медіа.

З цим епізодом у моєму житті пов’язано дві події. Перша подія – це незадовго до нашої відставки. Зранку збирався на роботу, як зараз це пам’ятаю, і мені зателефонував Грицак о восьмій чи о пів на восьму. Він телефонував за відкритою лінією, отже цей епізод можна підняти в СБУ, тим паче я вже стояв на прослуховуванні.

Ваші розмови і зараз прослуховують?

Так. У мене немає ані телефонів, ані карток. Отже, мені особисто зателефонував Грицак та каже: «Геннадій Юрійович, а ви знаєте, що трапилось? Трапилось вбивство офіцера СБУ під Волновахою». «І що? Василь Сергійович, чому ви мені телефонуєте? Волноваха – це Донецька область». «Ні. Там людина, що є помічником одного з ваших народних депутатів».

Цей помічник Денисенко?

Так. Я запитав, що у цьому випадку він хоче від мене? Він відповів що хоче, що б я все зробив, щоб знайти вбивцю. Я сказав, що все, що буде залежати від мене та від народного депутата, якого він назвав, ми все зробимо. І ми все зробили. Андрій Денисенко знайшов людину, що ховалась в Ужгороді і ми зробили так, щоб передати цю людину закону. Це вже все робив Андрій. Я знаю одне, що за цією справою чомусь намагаються у якихось людей отримати на мене показання. А я ніяк з цим не пов’язан та не можу бути пов’язан. Як можна вбивства, що відбуваються на лінії фронту просто так вішати на Корбана, Олійника? Це відверта нісенітниця. Тоді дійсно Наливайченко зробив заяву, цю заяву змусили зробити. Я знаю це точно, в мене було публічне звертання до пана Наливайченка і він також публічно відповів на це запитання. Знаєте, так нахабно шити справу – це цинічна брехня. Я ніколи не вбивав жодну людину. Я навіть не розумію в чому суть.

«Дніпро-1» підпорядкований Міністерству внутрішніх справ, так?

Від самого початку наказ був від МВС. Так само як і батальйони територіальної оборони ми створювали в системі ВСУ. Тобто я створював наказ на всі чотири батальйони територіальної оборони. За законом ми мали право як обласна адміністрація в рамках територіального району формувати територіальну оборону. Ми звертались з офіційним клопотанням, офіційно отримували відповідь як дозвіл на формування таких батальйонів, відповідальність несло південне командування, а ми набирали туди добровольців, одягали, обували їх, забезпечували місця їх дислокації. Ми розпаковували бази, табори, я брав у Южмаша зайві ліжка.

Ситуація навколо Одеського НПЗ з його блокуванням . Хто блокував?

Не знаю. Не маю відношення до цього питання.

А чого вам цю справу приписують? Через те, що ви керували тітушками та гопніками?

Нехай покажуть хоча б один факт. Взагалі ніякого відношення до цього не маю. До Кременчуцького НПЗ маю відношення, до Одеського не маю.

Там була цікава ситуація: був покладений арешт на нафту, потім нафта зникла, а арешт був знятий.

Без поняття. Я готовий до самих гострих питань, але до Одеського НПЗ насправді не маю ніякого відношення.

Яке відношення ви маєте до Кременчуцького НПЗ?

Кременчуцьке НПЗ 2006 рік чи 2007 пов’язане з тим, що був корпоративний конфлікт з так званими татарськими інвесторами, де я брав учать.

Чому «так званими»?

Тому, що вони отримали у безоплатну власність пакет більше ніж 56% за допомогою Пустовойтенка, Кучми, у тому числі Медведчука. Там крутили різні схеми та сплачували статутний фонд векселями швейцарських компаній, які не існують, і так далі. Тоді я дійсно приймав участь у цьому конфлікті, це був один із кращих моїх проектів, як кажуть, рейдерських.

На Кременчуцькому НПЗ ви діяли в інтересах Коломойського?

Так.

І далі вся історія тягнеться з «Укрнафтою», «Укртранснафтою»?

Ні, я там не брав участь.

Я маю на увазі, що це вже інша історія Коломойського. Ви проти сплати податків в тому обсязі, який визначений у нас податковим законодавством?

Ні, в нас, до речі, дуже непогане законодавство. Якщо порівняти його з Німеччиною, чи з Ізраїлем, то воно краще.

Всі позиції з конфліктами навколо нафтодобувних, нафтотранспортних, нафтопереробних стратегічних підприємств, вони зводяться фактично до відмови групи «Приват» платити податки в державний бюджет, і тут є постійне поборювання, якщо згадувати, Сергій Лещенко постійно пише про Ігоря Коломойського і постійно наводить ці приклади.

Я для себе розібрався у цій ситуації. Я відверто Коломойському поставив питання, у чому проблема, чому б не виплатити дивіденди державі? Він відповів, що проблема у тому, що дивіденди – це гроші, а гроші мають звідкись взятись, що він не може їх намалювати на рахунку. Для того, щоб їх виплатити, вони де-факто мають появитись строчкою в комп’ютері. Для того, щоб виник той обсяг грошей, про які вони говорять, треба, щоб була погашена заборгованість «Нафтогазу» перед «Укрнафтою» за відібраний газ. Тобто протягом багатьох років існує постанова уряду, що була затверджена ще коли Ющенко був прем’єром, за якою практично безоплатно вилучали весь добутий газ «Укрнафтою». Тобто це акціонерне товариство з державою, ну і що? Наприклад, «Дойчетелеком» в Німеччини частково належить державі. Чи можемо ми собі уявити, що держава, користуючись правом акціонера, споживає безоплатно якусь частину послуг «Дойчетелекома»? Не можемо. Тому що суспільство живе за законами акціонерних компаній. Все просто. В Україні все починалось з 2000-х років. На основі постанови уряду безоплатно зі сховища вилучали весь газ, який добувала «Укрнафта». А «Укрнафта» переписала цей газ на потреби населення. Фактична заборгованість, що сьогодні сформована, «Нафтогазу» перед «Укрнафтою» досягла порядку 100 мільярдів гривень. Коломойський говорить, що нехай віддадуть 10 відсотків. Цього вистачить, щоб виплатити дивіденди державі, акціонеру і щоб виплатити ще щось наперед. 10 мільярдів вистачить на декілька років виплати дивідендів. А є рішення суду, за яким за «Нафтогаз» зафіксовано заборгованість у вигляді обсягу газу, тому, що ціна ж змінювалась.

Тут подвійний момент. Насправді, держава сама створила систему експропріації. І цей момент експропріації використовується Коломойським, власне, як дірка в існуючій системі тому щоб говорити, чому він не повертає дивіденди. Це подвійна гра, де можна виправити та зробити правила чесними. Людина, яка хоче грати за чесними правилами, вона б запропонувала встановлення чесних правил. Поки держава робить експропріацію, Коломойський заробляє на тому, що він не сплачує дивіденди, а заробляє на цих обсягах нафти. Так?

Можливо так. Акціонерне товариство живе за своїми законами.

Чому не відбувається публічної дискусії для встановлення прозорих правил? Депутат Сергій Лещенко, колишній журналіст, постійно та методично пише в блогах звинувачення стосовно Коломойського. Коломойський не дає публічних відповідей, а постійно відбувається якась мишина возня в «Укртранснафті», в «Укрнафті» і так далі.

От це питання до Коломойського, чому він дійсно не дає якоїсь публічної відповіді.

Які взаємини між Коломойським і Григоришиним?

Вони партнери за обленерго. У них спільна акціонерна компанія. Є, не пам’ятаю точно, «Полтаваобленерго», «Чернігівобленерго», але стосунки досить прохолодні.

Якщо далі продовжувати логіку, Григоришин, - це людина Порошенка.

Григоришин – це людина Григоришина. Я пам’ятаю феросплавний завод, спробу Григоришина ще у 2005 році бути посередником між Пінчуком та Вексельбергом при продажі Нікопольського феросплавного заводу. Був і конфлікт імені Суркіса, воно все достатньо переплетено. Але неможна сказати, що Григоришин – це людина Порошенка. Так можна сказати що й Коломойський людина Порошенка, або Ахметов, або Льовочкін. Це як кажуть, що Бутусов людина Корбана.

Це пов’язано із фінансуванням «Цензорнет».

Він же не займався здоров’ям моїх дітей. Він займається справжнім фаундрайзингом. Ну не фінансуємо ми «Цензорнет» і ніколи не фінансували. Мене з Юрою пов’язує багаторічна дружба і все.

Коломойський в Швейцарії чи де?

В Швейцарії, я знаю, що він їздить в Лондон.

В Україну ж не їздить.

Ні.

А чому?

Можливо, щоб не потрапити у якусь пікантну ситуацію.

В яку?

Я ж не знаю у кого які думки. У нього очевидно були якісь свої розмови з керівництвом держави і я знаю, що до нього висували якісь нездорові вимоги, пов’язані з мас медіа.

Хто з олігархів зараз наближений до першої персони? Тому що в нас чи не вперше власне сам президент є олігархом в минулому, чи в поточному, - це вже не важливо. Але зараз я не можу для себе визначити, хто має певні преференції.

Ніхто. Я можу сказати хто далі, а хто ближче, ні. Якщо міряти по Цельсію, то з більшістю в нього 36,6, та є якісь люди, наприклад, Коломойський, з яким цей градус менший.

А Фірташ? Чи повернеться він в Україну?

А я не знаю щодо Фірташа. Я думаю, що так. В нього є рішення суду за яким він може повернутись в Україну.

Позиції помінялись двічі за добу.

Так. Геращенко заявив одне, а Шевченко заявив інше. Щодо людини, яка була б наближена до Порошенка на 40 градусів – температуру киплячої крові, як партнер, друг, - це Кононенко. Чи можна його вважати олігархом, не знаю. Можливо, сьогодні так. Сьогодні Кононенко олігарх. До того, як він потрапив у політику, він був крупним бізнесменом, але не олігархом. До речі, це він організовував операцію щодо мого викрадення. Він безпосередньо менджував цю операцію.

Звідки ви це знаєте?

Знаю. В мене є джерела у СБУ. Нещодавно Трєпак це не прямо підтвердив в інтерв’ю «Дзеркалу тижня». Є там деякий Демчина, офіцер СБУ, по-моєму, полковник, на якого покладалась вся технічна функція і який мав бесіду з Трєпаком від імені Кононенка, і той відмовився.

Як ви думаєте, чим завершиться ваша справа?

Я не можу тут думати, я можу тільки сподіватись, що я зможу довести свою невинність. Я бачу, що справи фабрикуються, я бачу, що свідків фабрикують, тобто діють абсолютно не правовими методами, нечесними методами, - це їх справа. Не існує жодного свідка.

Серйозне звинувачення – це організоване злочинне угруповання.

Це взагалі нісенітниця, яка виникла чомусь 31 числа, в день мого чи то затримання, чи викрадення. Ми на суді звернули увагу, як так вийшло, що вже півтори роки цій справі, а саме організована приступна група виникла в день викрадення, у день затримання.

Чесно кажучи, у вас типаж італійського мафіозі для Голлівуду. Це не комплімент і не підколка. У вас такий антураж в хаті, як називається, «не по-бідному».

Я був все життя бізнесменом, я можу собі це дозволити.

Ви є хранителем скелетів, тому що ви працювали з різними олігархами, а тепер кримінальні справи порушують проти вас. Ви можете скористатись шансом і дістати ці скелети.

Ні. Навіщо?

Це аргумент.

Аргумент в чому, з ким?

Ці люди тоді будуть зацікавлені вас врятувати.

Або навпаки, назавжди закрити мені рота. Я до цього відношусь дуже трепетно. Так склалось. Не тому, що я їх збирав, так вийшло й все. Це було пов’язано з родом моєю діяльності, це ж не значить, що я навмисно їх збирав. Я багато знаю. Я є носієм інформації. Безумовно, є логіка в тому, щоб когось шантажувати за допомогою цього, так і логіка того, що хтось зацікавлений в тому, щоб я взагалі назавжди закрив свого рота. Я вважаю, що це особова справа, що це некоректно, це як нижня білизна. Це професійні речі, і я ніколи в житті про них не скажу.