«Херсонський лендліз»: яку техніку залишили росіяни, тікаючи на лівобережжя

«Трофеїв вистачає», — сказав радник Офісу президента Олексій Арестович після звільнення Херсона від російської окупації. За його словами, військові Збройних сил України на звільненій частині Херсонщини вже знайшли п’ять великих складів із боєприпасами, багато стрілецької зброї, більш як 50 вантажних машин і понад десяток артилерійських систем. Водночас російське командування запевняло, що не залишило на правому березі Дніпра на Херсонщини ніякої техніки.

hromadske зібрало інформацію з відкритих джерел про те, які трофеї захопили українські захисники після відступу росіян.

Повернення до рідного гнізда 

Тікати, поспіхом залишаючи техніку, росіяни вміли й до повномасштабного вторгнення до України. Наприклад, саме так вони відійшли із сирійської Пальміри у грудні 2016-го: залишили гармати, багато боєприпасів, кулемет тощо.

В Україні від 24 лютого військові Збройних сил захопили значну кількість російської техніки, самих лише танків — понад 500. Відступаючи з Херсонщини, окупанти залишили не лише наземну техніку, а й два гелікоптери з аеродрому в Чорнобаївці. Перший — МІ-8, ймовірно, раніше належав Повітряним Силам ЗСУ. На опублікованому нашими військовими відео видно, що місце оригінального маркування (на фюзеляжі мало би бути жовте коло, а в ньому — менше синє) зафарбоване, а поруч намальована літера Z. Борт пошкоджений: вибиті ілюмінатори та вікно в кабіні.

Другий — ударний вертоліт МІ-24. Військові розповідають, що з цього вертольота росіяни витягли акумулятор. Журналіст Андрій Цаплієнко припускає, що цей гелікоптер раніше також міг належати Україні, оскільки й на ньому помітні сліди зафарбованої української символіки.

«Звісно, гелікоптери потрібно детально оглянути, але, судячи з відео, є перспектива їх відновити. Україна має для цього ремонтну базу і відповідні потужності», — зазначає екскомандувач Повітряних сил Сергій Дроздов.

Гелікоптери можуть коштувати приблизно по 6 мільйонів доларів.

Поповнення є і для військ протиповітряної оборони України. У мережі з’явилося фото двох покинутих зенітно-ракетних комплексів середньої дальності С-300. Така техніка від початку повномасштабного вторгнення не раз рятувала життя українців від російських літаків чи ракет. С-300 може збивати цілі на дистанції до 300 кілометрів.

Танки з «передовим» захистом

Найтехнологічніший танк, який вдалося затрофеїти українським військовим на Херсонщині, — ворожний Т-90М під назвою «Прорив». Коштує він від 2,5 мільйона доларів. «Прорив» є модернізацією радянських Т-72 — має порівняно кращу броню, а також сучасніший двигун і тепловізор.

На вежі цієї бойової машини росіяни встановили захисний каркас, так званий антиракетний «мангал». Він мав би захищати від «Джавелінів», проте його ефективність нульова, розповідає військовий експерт Сергій Грабський:

«Ефект плацебо. росіяни вважають, що це допомагає, і намагаються в цьому переконати своїх людей. Але ті, у кого влучила ракета, вже нічого не розкажуть. "Джавеліну" однаково, є там сітка чи немає. Від цих ракет може врятувати хіба що активна броня».

Це не єдина кустарна модифікація, яку використовують росіяни. Наприклад, до одного з танків Т-72 як «додаткову броню» окупанти прикріпили каналізаційні люки. Цей танк підбили українські десантники і назвали його «модифікацію» безглуздою.

Також росіяни залишили щонайменше один Т-64, який, імовірно, раніше належав ЗСУ. На озброєнні України найбільше танків саме такої моделі.

Крім того, вдалося виявити три покинуті ворогом Т-62. Усі три — зі встановленими антиракетними «мангалами».

Якщо між Т-72 і Т-64 немає вагомих відмінностей, то Т-62 значно поступається своєму наступнику. Цей танк має гіршу броню, а також слабший двигун, менш потужну гармату та застарілу систему управління вогнем. А ще в Т-62 на одну людину численніший екіпаж — четвертий боєць має заряджати гармату.

Найбільший недолік усіх танків радянських зразків у тому, що боєкомплект міститься всередині самої машини. Отже, якщо протитанковий снаряд влучає в таку ціль, із високою ймовірністю здетонує весь боекомплект і екіпаж навряд чи виживе. У сучасних західних танків боєкомплект розташований в окремому відділі, а не в корпусі, де перебувають люди.

Рідкісні екземпляри для механізованих військ

Для Збройних сил росіяни залишили кілька бойових машин піхоти. Одна з них, під назвою «Басурманин», доволі рідкісна.

Управління стратегічних комунікацій ЗСУ повідомило, що 14 таких машин знищили і чотири затрофеїли.

«Басурманин» відрізняється своїм бойовим відділенням. Оператор-стрілець перебуває всередині корпусу, а не в самій башті, з якої ведеться вогонь. Якщо в башту поцілить снаряд, військовий із більшою ймовірністю не постраждає.

Як повідомляє Управління стратегічних комунікацій ЗСУ, Збройні сили затрофеїли також раритетну бойову машину піхоти (БМП-2) з підвищеним класом захисту. Її полімерні панелі витримують постріл 12,7-міліметрового кулемета.

БМП призначені для перевезення й підтримки механізованого відділення піхоти в бою. Для цього в машину вбудовані 30-міліметрова гармата і кулемет.

Також ми нарахували три покинуті багатоцільові легкі броньовані тягачі (БТЛБ). Таку техніку часто-густо використовують артилеристи, щоб перевозити гармати.

Крім того, ворог залишив щонайменше три свої бойові машини десанту (БМД). Вони виконують ті самі функції, що й БМП, але є значно легшими. Таку техніку можна десантувавати на парашутах у зону бойових дій.

«Подарунки» для артилеристів

Ще один рідкісний трофей — 152-міліметрова гармата «Гіацинт-Б». Під час контрнаступу українським армійцям вдалося захопити дві такі «квітки війни». Ця зброя може бити на відстань до 30 кілометрів.

Також українське військо поповнять ще дві радянські розробки — гаубиці «Мста-Б» 152-міліметрового калібру та Д-30 120-міліметрового калібру. Всі три моделі є на озброєнні ЗСУ.

«Ці гармати не такі вибагливі до обслуговування, як, наприклад, американські, які ми отримуємо. Якщо за ними доглядати правильно, вони можуть довго прослужити. Добре, що є таке поповнення, яке збагачує наш ресурс. Адже гармати періодично виходять із ладу», — розповідає командир артилерійської батареї з позивним «Атлас».

На потреби ЗСУ окупанти залишили щонайменше дві самохідні артилерійські установки «Гвоздика». Така САУ розганяється до 60 кілометрів на годину. Плавуча, має герметичний корпус, тож легко долає водойми. Максимальна далекобійність — майже 22 кілометри.

Точну кількість трофеїв може оголосити тільки військове командування, адже в мережі з’являється інформація далеко не про всю техніку.