На одну зарплату: Кабмін заборонив премії для керівників держкомпаній

У державних компаніях потрібно заборонити виплати бонусів і винагород — про це під час засідання уряду заявив Володимир Гройсман.

«Я підтримую те, що зарплати та премії мають бути достойними, щоб люди не займалися корупцією. Але щодо жадібності, надмірності, фантастичних цифр, які планується виплачувати — я таке підтримати не можу», — сказав Гройсман.

Рішення прем'єра затвердили на засіданні Кабміну 18 липня.

Які премії «виписують» собі українські чиновники, як на них вплине рішення уряду та чи отримують винагороду за службу держслужбовці за кордоном — розповідає Громадське.

Премії для Нафтогазу

Рішенню Гройсмана передувала історія з Нафтогазом, коли наглядова рада вирішила виплатити 41 співробітнику компанії 46,3 мільйона доларів. Це мали би бути премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі, коли Нафтогаз виграв у Газпрому 4,6 мільярдів доларів. Працівників повинні були преміювати за «прямий чи опосередкований вклад у досягнення результату».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ VoxCheck: Тимошенко, Ляшко, Вілкул, Мосійчук — про премії Нафтогазу та борг Газпрому

Гройсман не підтримав таку позицію наглядової ради Нафтогазу і надіслав листа з проханням переглянути розмір преміювання. Мільйонні премії мала перевірити й Рахункова палата.

Утім, Нафтогаз призначає премії такого розміру не вперше. У 2017 році члени правління і дев'ять директорів основних напрямків компанії отримали понад 204 мільйони гривень заробітної платні та надбавок.

Але відзначився чималими преміями не лише Нафтогаз.

Правління Нафтогазу отримало у 2017 році  премію за перемогу Стокгольмському арбітражному суді над російською компанією Газпром (на фото — голова правління НАК Нафтогаз України Андрій Коболєв (у центрі) перед початком брифінгу в Києві, 20 вересня 2017 року) Фото: Інна Соколовська/УНІАН

Перепреміювання

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак у липні 2016 року отримала 165,5 тисяч гривень премії, а в середньому щомісяця — майже 50 тисяч. Для решти працівників премії складали від 25 до 200% від посадового окладу, а за півроку сягав 450%.

Водночас саме НАЗК повинно було б контролювати й регулювати нарахування високих зарплат і додаткових виплат, натомість працівники почали призначити їх самі собі ще до початку роботи агентства.

Корчак пояснила збільшення виплат несвоєчасним фінансуванням роботи відомства і зазначила, що за рахунок премій члени НАЗК облаштовували робочі місця. Для себе суму винагороди Корчак вважає виправданою. Мовляв, обсяг її роботи відповідє винагороді.

Навесні Корчак заявила, що від кінця 2016 року члени агентства премій більше не отримували, лише кошти передбачені законодавством. За її словами, після перевірок Рахункова палата не виявила порушень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 5 скандалів НАЗК: чим запам'яталася очільниця агентства Наталія Корчак

За матеріалом «Української правди», у 2016 році  на премії органів влади з державного бюджету витратили 6,5 мільйонів гривень. Найвищі отримували правоохоронні та силові органи. Загальна сума виплат перевищувала решту міністерств та органів влади.

Виконувач обов'язків голови правління Укрзалізниці Євген Кравцов за контрактом від вересня 2017 року щомісяця отримує 1,2 мільйона гривень. За умови отримання щоквартальної премії, він має додатково 1,5 мільйони гривень, а обсяг річної винагороди сягає понад 12 мільйонів гривень.

У 2016 році, коли чиновник працював першим заступником міністра Інфраструктури, премія за рік становила 67,5 тисяч гривень. Тоді це була найвища сума серед заступників міністрів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи стане Укрзалізниця транспортом майбутнього

Найбільший фонд преміювання мала Генеральна прокуратура. А лідером серед усіх керівників державних органів став очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Його премія сягала 144,5 тисяч гривень. Він пояснив це «неузгодженістю в законодавстві» — і він, і рядовий прокурор отримують однакову зарплату, хоча рівень відповідальність мають різний. Таку несправедливість довелося компенсувати преміюванням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Жучки в акваріумі»: 5 розмов у кабінеті Холодницького, які записали детективи НАБУ

Голова Нацагентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак у липні 2016 року отримала 165,5 тисяч гривень премії, а лідером серед усіх керівників державних органів став очільник Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький (на фото — Назар Холодницький (ліворуч) і Наталія Корчак під час урочистого заходу з нагоди Дня працівників прокуратури, Київ, 1 грудня 2017 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

На кого вплине заборона премій

За положенням про преміювання керівників державних підприємств, максимальний розмір винагороди за рік не може перевищувати розміру 24 місячних посадових окладів, тобто 200 відсотків, а за квартал — трьох окладів.

Є низка причин, чому керівник може не отримати премію за роботу. Наприклад, відсутність прибутку за певний період, прострочена заборгованість перед бюджетом, збільшення розміру боргів із зарплати, погіршення якості роботи, порушення трудової дисципліни або невиконання умов контракту.

Заборона преміювання стосуватиметься і керівників менших підприємств, але суттєво це на їхній заробіток не вплине. За минулорічною інформацією, очільник Житомирводоканалу отримував 19 тисяч гривень і квартальну премію у 2850 гривень, тобто 15% від окладу.

В.о. голови правління Укрзалізниці Євген Кравцов (на фото — Кравцов під час презентації будівництва інфраструктури швидкісного залізничного сполучення Київ — аеропорт «Бориспіль», Київська область, 22 травня 2018 року) Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Преміювання за кордоном

Наприкінці минулого століття в багатьох країнах з'явилася практика — розмір премії мав залежати від результатів роботи працівника.

Зокрема, в Німеччині така система передбачає одноразовий річний бонус у розмірі зарплати або щомісячну премію до семи відсотків.

У Литві середній рівень преміювання — 20% від зарплати, а максимальний обсяг надбавок не може перевищувати 70% від отриманої суми. Утім, така система преміювання не завжди покращувала якість роботи й додавала мотивації працівникам. Менше третини литовських держслужбовців уважають, що висока продуктивність призводить до підвищення заробітної плати. В Естонії такої думки дотримується половина держпрацівників, а в Польщі — п'ята частина.

Водночас у Польщі, як і в Україні, також траплялося, що чиновники преміювали самі себе. Та навесні прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький заявив про скорочення посад в уряді на 20-25% і про скасування премій і надбавок.

/Олеся Біда