Вітольд Фокін
Фото:

24 канал

Вітольд Фокін погодився увійти до складу української делегації у Тристоронній контактній групі на переговорах у Мінську. Що ми знаємо, про нього, крім того, що його вік вже «поважний», а в його кріслі першого українського прем’єра згодом посиділи ще 19 людей? Розповідаємо.

«Фокін — банальний радянський чиновник, який нічого ніколи не тямив у політиці, а у 1992 році взагалі перестав нею займатися», — так про нового члена делегації у ТКГ відгукується журналіст Віталій Портников для видання «Еспресо». Додає, що за ці роки Фокін остаточно перетворився на «нудного радянського пенсіонера», який сприймає життя «крізь російську телевізійну призму».

Чи так воно насправді? Не зовсім. У політиці Фокін таки тямить, оскільки став першим главою уряду незалежної України та 2 роки сумлінно (чи не дуже) керував міністрами, доки його товариш Леонід Кравчук керував державою.

Свій шлях до прем’єра він пройшов від роботи на шахті й на комбінаті. Певний час головував і Радою Міністрів ще за радянських часів.

Дехто запам’ятав Вітольда Фокіна «економічною дружбою» з Росією та Білоруссю: свого часу він підписав з ними угоду від імені українського уряду про узгодження економічної політики. Якщо простіше, мали бути спільні реформи й вільне підприємництво. Дослівно у документі писали так: «… підприємці трьох країн будуть утримуватися від заподіяння шкоди один одному». Домовилися тоді залишити карбованці (рублі), а про перехід на свою валюту треба було сповістити.

Після прем’єрства політична кар'єра Фокіна не скінчилася, бо ще кілька років він був народним обранцем. З 1993 року поринув у науку, не забуваючи про Росію, — став президентом міжнародного Фонду гуманітарних і економічних зв'язків України з РФ.

І далі ми про нього не чули. Аж до 2012-го, коли Європейська Академія наук надала йому звання доктора філософії з економічних питань. Фокіну вручили диплом з медаллю імені лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера «За гуманізм і служіння народу».

Через 3 роки його прізвище знову залунало, цього разу він спробував себе у мистецтві. Ось так взяв і зробив віршовий переказ-переклад поеми Олександра Пушкіна «Руслан і Людмила». Вийшов оновлений твір у харківському видавництві «Фоліо».

Залишилося хіба додати, що його онука, Маша Фокіна, — українська співачка, модель та актриса, а син Фокіна Ігор — відомий як бізнесмен.

Зараз йому 87, і чим він займався останнім часом (і чи займався взагалі) — невідомо. Однак тепер роботи в нього буде вдосталь: як розповів Кравчук в етері «Україна 24», Фокіну запропонували вести комунікацію з переселенцями та людьми, які живуть на неконтрольованій території. І він погодився, бо для нього «за честь біля фіналу свого життя хоч чимось допомогти своїй батьківщині», сказав сам Фокін в інтерв’ю виданню «Гордон».

Поділитись: