Перший президент України Леонід Кравчук
Фото:

УНІАН

Леонід Кучма, який представляв українську делегацію Тристоронньої контактної групи на переговорах в Мінську більше 5 років, пішов з її складу. Його замінив Леонід Кравчук. Що означають ці зміни, чи вплинуть вони на переговорний процес, та чи готовий Кравчук сісти за стіл переговорів в Мінську — читайте далі.

Чому обрали саме Кравчука?

«Хтось сивий і поважний» — так завуальовано про потенційного майбутнього кандидата натякав Олексій Резніков, який донедавна був заступником голови української делегації на переговорах в Мінську. Резніков розповідає журналістам, що йому дуже жаль через те, що «Кучма відпросився в президента», та каже, що буде радий, якщо його місце займе Леонід Кравчук. Так врешті й сталося.

«Треба знайти баланс: людина, з якою розмовляє Росія, людина, яку поважають в Україні, людина, яка може домінувати за столом перемовин. Людина, яка не зрадить Україну в дуже складні моменти, адже на вагах наша територіальна цілісність», — так президент Зеленський казав про вимоги до нового кандидата на посаду голови української делегації в складі Тристоронньої контактної групи. Леоніда Кравчука він називає авторитетною людиною центристських поглядів, що має допомогти в перемовинах.

Перший президент України (1991-1994) Леонід Кравчук та президент України Володимир Зеленський під час урочистого засідання Верховної Ради України з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет, в Києві, 16 липня 2020 року
Фото:

УНІАН

Що каже сам Кравчук?

Зеленський покликав на співбесіду Леоніда Кравчука в Офіс президента вранці 30 липня. Там його чекали журналісти кількох телеканалів. Але Кравчук так і не вийшов до преси. Прессекретарка президента Юлія Мендель розіслала журналістам записане мініінтерв'ю з Леонідом Кравчуком, де він пояснює, чому погодився: 

«Час для відпочинку не настав. Я ухвалив рішення, якщо я зможу, а я хочу цього, щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі. Буду це робити до останнього подиху», — каже Кравчук. 

Також він прихильно відізвався про роботу Володимира Зеленського на дипломатичному полі. Каже, йому вдалося розблокувати «нормандський формат»:

«Робота, яка ведеться сьогодні з підготовки "берлінської зустрічі четвірки", це також його постійна ініціатива. Він реанімував, так би мовити, привів до життя "четвірку", вона занепала. Він не боїться приймати непопулярні рішення. Останнє питання, що він каже: "так важливо, що прийняли цей документ про тишу, але хай її підпишуть глави "четвірки"».

Загалом Кравчук закликає менше критикувати кроки влади щодо переговорів: 

«Нам треба згуртуватись всім: Україна, країни Європи [...] Треба об'єднатися і всередині. Тим, хто бачать лише негативи, треба сила волі, мужність і зрозуміти, що "Ти — держава" і ти служиш народу. Народ тебе покликав».

Що про Мінський формат Кравчук казав раніше?

Що Мінський процес з самого початку був у «глухому куті», і його треба змінювати. Кравчук розділяє позицію неможливості проведення місцевих виборів на Донбасі до виконання безпекового аспекту угод: 

«Чи можна на чужій території, де зараз немає ні атома українського: ні законів, ні влади, нічогісінько. Хіба можна провести там вибори? Не можна. Щоб мати вихід з цього глухого кута, треба шукати більш широкого формату»

Про те, що Мінський формат не закінчить війну, Кравчук говорив і два роки тому в інтерв’ю Радіо Свободі. Тоді він виступав за переговори з Росією, (як і чинний президент Зеленський):

«Перше – це домогтися, як би не було важко, і зустрітися на рівні російської та української влади, сам на сам. Те, що діється на Донбасі, – це рука Кремля. І поки ми не домовимося з Росією – що ми можемо, що Росія може, що ми не можемо, – ну, скажімо, про територіальну цілісність і суверенітет ми ніколи не можемо говорити. Все інше можна обговорювати. Це один зі шляхів». 

Інший варіант Кравчук вбачав у зміні чи «іншому наповненні» Мінського формату. Згадував і про можливий перехід до Будапештського меморандуму. 

Щодо Криму, то Леонід Кравчук казав, що Україна його поверне тоді, коли Росія не зможе ним управляти. 

Спільний брифінг колишнього і чинного президентів України Леоніда Кучма і Володимира Зеленського, червень 2019 року
Фото:

EPA/SERGEY DOLZHENKO

Чому пішов Кучма?

Раніше він так вже робив, але потім — на прохання Володимира Зеленського — повертався. Леоніду Кучмі 81 рік і минулого разу вихід з ТКГ він пояснював станом здоров’я. Цього разу пішов мовчки.

Він ще до початку карантину не відвідував зустрічі у Мінську. Про це розповідає Денис Казанський, який віднедавна теж бере участь у переговорах.

Кучма залишався останнім з тих, хто в вересні 2014 року підписав Мінський меморандум, який передбачав переважно безпекові аспекти — розведення важкої техніки та заборону використання авіації. Тоді під документом підписалися ще посол Росії в Україні Михайло Зурабов, спецпредставник ОБСЄ Гайді Тальявіні, та керманичі бойовиків «ДНР» та «ЛНР» Захарченко, Пургін та Плотницький. Це був так званий «Мінськ-1». 

У 2015 році тодішній президент Петро Порошенко призначив Кучму головою делегації на «громадських засадах».

«До Кучми з неймовірною повагою ставляться всі учасники мінського процесу. І представники російської сторони, навіть якщо йде жорстка дискусія, до нього проявляють належну пошану», — каже про нього Олексій Резніков в інтерв’ю Гордону. 

Хоча бойовик Захарченко не хотів брати участь в переговорах саме через Кучму. 

Після приходу до влади президента Зеленського, Леонід Кучма заявляв про пожвавлення мінських переговорів. На першій же зустрічі після повернення в Тристоронню контактну групу він запропонував зняти економічну блокаду з окупованого Донбасу.

Що кажуть в Росії?

У коментарі hromadske Марія Захарова — офіційна представниця МЗС Росії прокоментувала майбутнє призначення Леоніда Кравчука одним реченням: «Сподіваємося на конструктивну роботу». Про вихід з переговорів Леоніда Кучми представник від РФ у Мінську Борис Гризлов сказав, що саме «політичний досвід і особистий авторитет Леоніда Кучми допомагали уникати ескалацій».

Новообраний Президент України Леонід Кравчук одягає на шию президентські клейноди в Києві, 5 грудня 1991 року
Фото:

Валерій Соловйов/УНІАН

Мені 20 років. Хто такий Кравчук?

Він був першим президентом незалежної України. Разом з Борисом Єльциним та Станіславом Шушкевичем підписував Біловезьку угоду, яка заявила про розпад СРСР. 

Кравчук очолював країну найкоротший термін серед українських президентів — всього 32 місяці. Найбільший в історії України шахтарський страйк 1993 року призвів до дочасних виборів президента, які відбулись влітку 1994 року.

Кравчук також запам'ятався гіперінфляцією у 1992-му і 1993-му роках та економічною кризою перших років незалежності. Наприкінці каденції в 1994 році Кравчук підписав велику Угоду про співробітництво та партнерство з ЄС, яка заклала основу європейської інтеграції України.

Його критикували за збереження тісних зв’язків з Росією. Хоча критикували й за «проамериканство». Зараз Кравчуку 86 років. Він — автор популярного раніше крилатого вислову «маємо те, що маємо» та видав книжку з такою ж назвою. Ручний візок, на якому в 1990-е роздрібні торговці возили товар, називається «кравчучкою» теж через нього. 

На пенсії Леонід Кравчук ходить на етери у ЗМІ та коментує все на світі — від коронавірусу до стосунків України з МВФ. 

Поділитись: