ENRU

Тероризм чи недбалість: як в Україні розслідуються вибухи на військових складах

9971be5f128834089
За словами міністра оборони Степана Полторака, на сьогодні за підсумками роботи в Балаклії до дисциплінарної відповідальності притягнули 80 осіб (на фото — ліквідація наслідків вибухів на складі боєприпасів поблизу міста) Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
Вибухи в Калинівці — уже четвертий гучний інцидент на військових складах від початку Антитерористичної операції. Попри впевнені заяви посадовців про начебто беззаперечні докази диверсії, які супроводжують кожен із таких випадків, розслідування просуваються вкрай повільно, а компенсацій постраждалим доводиться лише чекати.

Сватове, Луганська область, жовтень 2015 року

Спланована диверсія сепаратистів від початку стала основною версією причини пожежі. Лише за три години після початку вибухів Георгій Тука, на той момент голова військово-цивільної адміністрації Луганщини, повідомив, що по арсеналу здійснили два постріли із сигнальної ракетниці — одну вдалося загасити, а друга й спричинила загоряння.

Пізніше версії підтвердили і в Міністерстві оборони, заявивши, що «метою противника була дестабілізація в регіоні». СБУ почала розслідувати вибухи як теракт, що спричинив загибель людей.

Пожежа на території польового складу ракетно-артилерійського озброєння Міноборони у Сватовому Луганської області (пожежа з подальшою детонацією боєприпасів на території складу, де зберігалося понад 3 тисячі тонн боєприпасів, виникла ввечері 29 жовтня) Фото: УНІАН

Однак, за рік після випадку, винним визнали тільки українського  офіцера. Майор Олександр Литвиненко — начальник відділу зберігання боєприпасів польового складу сектору «А», який із початком АТО розмістили на території місцевого заводу. Він пішов на угоду зі слідством і визнав провину за частиною 2 статті 403 Кримінального кодексу — невиконання наказу в умовах особливого періоду.

Як відомо з матеріалів судової справи, Литвиненко начебто не зміг забезпечити на складі у Сватовому належних заходів безпеки, а також не виконав усний наказ командування щодо усунення виявлених під час інспекції порушень.

«Унаслідок невиконання наказу на території майданчика польового складу боєприпасів у місті Сватове, стало можливим загоряння дерев’яних ящиків із боєприпасами та подальше поширення полум’я на інше ракетно-артилерійське озброєння (…) що спричинило подальшу детонацію в процесі пожежі та призвело до зриву заходів із забезпечення постійної бойової готовності військових підрозділів сектору «А» і підриву авторитету Збройних Сил України, тобто спричинило тяжкі наслідки», — значиться у вироку.

Тобто ні людські, ні  матеріальні втрати в провину Литвиненку не ставлять. А одним із тяжких наслідків суд вважає, зокрема, і підрив авторитету ЗСУ.

Визнавши провину, Олександр Литвиненко засуджений до 7 місяців 22 діб тримання в дисциплінарному батальйоні. Однак половину цього терміну він відсидів у СІЗО, тож фактично став вільний після оголошення вироку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Вибухи на складах боєприпасів України: від Бахмута до Калинівки

Начальник відділу зберігання боєприпасів польового складу сектору «А» майор Олександр Литвиненко (на фото) пішов на угоду зі слідством і визнав провину, засуджений до 7 місяців 22 діб тримання в дисциплінарному батальйоні, але став вільним майже одразу, відсидівши половину строку в СІЗО Фото: Наталія Єпіфанович

Окрім цього, за словами міністра оборони Степана Полторака, після вибухів на складах у Сватовому звільнений заступник начальника Генштабу, притягнуто до відповідальності та оголошено про службову невідповідність шести генералам та 46 офіцерам.

Унаслідок вибухів боєприпасів у Сватовому загинула місцева мешканка — 49 річна Людмила Солчинська та ще троє військовослужбовців. Військові оцінюють шкоду в понад 134 мільйони гривень — знищено близько 3500 тонн боєприпасів, 48 одиниць техніки та важкого озброєння. Загальні втрати цивільного майна так і не вдалося підрахувати повністю.

Рятувальники ДСНС 30 жовтня 2015 року, на ранок після пожежі на військових складах, збирають залишки снарядів на вулицях міста Сватове (на фото — частини снаряду реактивної системи залпового вогню «Град») Фото: УНІАН

У перші ж дні місцева влада заявляла, що в 354 приватних та 16 багатоповерхових житлових будинках пошкоджено покрівлю, вибуховою хвилею вибило близько тисячі вікон, пошкоджені три дитячих садки, чотири школи, обласний інтернат, низка комерційних і адміністративних будівель.

За рахунок державного та місцевого бюджетів відремонтовані лише комунальні будівлі та багатоповерхівки, розповідає адвокатка Юлія Науменко, яка представляє інтереси родини загиблої Людмили Солчинської та ще кількох мешканців Сватового, чиї будинки знищені під час вибухів. Разом вони добивалися перегляду вироку майорові Литвиненку.

«Ніхто з моїх підзахисних не визнаний потерпілим у цій справі — там узагалі немає потерпілих», — обурюється адвокатка.

Директор Сватівської обласної школи-інтернату в спальному приміщенні, зруйнованому вибухами снарядів 30 жовтня 2015 року Фото: УНІАНМешканець Сватового біля приватного будинку, що згорів після прямого влучання снаряду реактивної системи залпового вогню «Ураган», 30 жовтня 2015 року Фото: УНІАН

Клієнти Науменко проходять потерпілими в іншому кримінальному проваджені, відкритому щодо пожежі у Сватовому — його ось уже майже два роки розслідує СБУ за статтями про тероризм та недбале ставлення до військової служби. В опублікованих судових ухвалах інформацію про наявність підозрюваних у справі знайти неможливо. Проте слідство знайшло численні свідчення про розкрадання військовослужбовцями боєприпасів та їхніх частин на металобрухт.

«Доки немає підозрюваних, абсолютно незрозуміло від кого нам добиватися компенсацій за зруйноване майно та знищене життя», — зазначає Юлія Науменко.

Балаклія, Харківська область, березень 2017 року

Вибухи в Балаклії також від початку кваліфікувалися як диверсія. За словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, уночі перед самими вибухами над військовою частиною чули гудіння невідомого літального апарату — можливо, безпілотного. Про ймовірність теракту, на думку СБУ, свідчать і попередні інциденти: восени 2014-го невідомі підірвали біля арсеналу три гранати.

У Балаклії Харківської області близько третьої години ночі 23 березня сталася пожежа, яка призвела до вибухів на складі боєприпасів. Ліквідація тривала весь наступний день. Осколки від боєприпасів розліталися на велику відстань від місця події Фото: EPA/PAVLO PAKHOMENKO

Військова прокуратура і СБУ готові були розслідувати подію і як можливий прояв службової халатності, і як ворожу диверсію. Однак обидва розслідування об’єднали в одне кримінальне провадження. Із судового реєстру щодо його перебігу вдалося дізнатися небагато: на початку літа слідчі отримали доступ до секретних документів, відтак процесуальний рух по справі відсутній. Громадське звернулося до СБУ та Військової прокуратури з проханням прокоментувати хід розслідування.

Міністр оборони Степан Полторак сьогодні заявив, що за підсумками роботи в Балаклії до дисциплінарної відповідальності притягнули 80 осіб.

Загалом від вибухів у Балаклії постраждали 345 будинків (на фото — місцеві мешканці на пошкодженому балконі своєї квартири в будинку на околиці міста, 24 березня 2017 року — у квартиру на першому поверсі влучила ракета) Фото: EPA/ANDREW KRAVCHENKO

Унаслідок вибухів загинули двоє цивільних, іще кілька людей отримали поранення. Судячи з наявних у судовому реєстрі документів, родичі однієї із жертв вимагали окремого розслідування. Та в травні поліція закрила окреме провадження щодо вбивства, спираючись на те, що справа розслідується СБУ.

Загалом від вибухів у Балаклії постраждали 345 будинків. Станом на середину вересня з держбюджету на закупівлю житла виділили 10 мільйонів гривень, постраждалим передали 25 квартир та 2 приватних будинки. Харківська обладміністрація пообіцяла надати нове житло всім постраждалим до 1 жовтня.

Надзвичайна ситуація потягла за собою ще кілька справ, безпосередньо не пов’язаних із причинами трагедії. Так у червні Балаклійський районний суд намагався притягнути до адмінвідповідальності офіцера, який начебто працював під час ліквідації наслідків вибуху в нетверезому стані.

У квітні 36-річний мешканець сусіднього із Балаклією села Яковенково знайшов на околиці  двигун від ракети 3М9 «Куб» та намагався розібрати його вдома. У результаті двигун загорівся, унаслідок чого загинув 4-річний син чоловіка. У серпні суд засудив його до п’яти років позбавлення волі з випробувальним терміном у два роки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ На пороховій діжці: Балаклія повертається до життя — репортаж

Уламки ракети 3М9 «Куб» біля багатоповерхових будинків у Балаклії на під'їзді до міста, 24 березня 2017 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Новоянисоль, Донецька область, вересень 2017 року

За тиждень після вибухів під Маріуполем про розслідування відомо небагато. Правоохоронці схиляються до версії, що причиною пожежі став підпал місцевими фермерами сухої трави на сусідніх полях.

«Я так розумію, фермери готували поле для орання та палили все, що залишилося. 22 вересня був сильний вітер, полум’я перенеслося на територію складів», — зазначив речник ЗСУ Сергій Фурдик у коментарі ТСН.

Попередньо факт пожежі та вибуху боєприпасів кваліфіковано за статтею 194 Кримінального кодексу — «Умисне знищення або пошкодження майна». Розслідування веде поліція спільно з військовою прокуратурою.

Втрати в Новоянисолі, порівняно з іншими згаданими інцидентами, незначні — постраждалих немає, пошкоджено 14 приватних будинків. Більшість мешканців навіть не покидали села під час вибухів.

Чи отримають постраждалі компенсацію наразі невідомо.

Жителі села Новоянисоль Донецької області у дворі приватного будинку з уламками снарядів, після вибухів на складах боєприпасів, 23 вересня 2017. Піротехніки виявили й вилучили 8 вибухонебезпечних предметів на відкритій території поблизу населеного пункту Фото: УНІАН

Калинівка, Вінницька область, вересень 2017 року

Загалом із Калинівки та прилеглих населених пунктів евакуйовали понад 30 тисяч людей. Місцева влада надала інформацію про двох поранених жінок, про загиблих не повідомлялося.

У ніч на 26 вересня в місті Калинівка, що у 20 кілометрах від Вінниці, почали вибухати склади з боєприпасами. Пожежа сталася на території 48-го арсеналу військової частини А1119, рятувальні роботи та ліквідація пожежі продовжувалися всю ніч і половину наступного дня Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Матеріальні втрати військових та цивільного населення ще підраховують. Через призупинення транспортного сполучення поблизу складів, зазнають збитків «Укрзалізниця» та «Украерорух». Залізничникам довелося змінити маршрути 47 поїздів, пустивши їх в обхід небезпечної території. Станом на ранок четверга, пасажири повернули понад 5200 квитків на суму майже 1 мільйон гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чим небезпечні боєприпаси в Калинівці

Матеріальні втрати цивільного населення в Калинівці ще підраховують (на фото — мешканець пошкодженого снарядом будинку в Калинівці) Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

За словами Анатолія Матіоса, слідчі розглядають чотири версії  інциденту.

«Перша версія — проникнення особи на територію військової частини і встановлення вибухового пристрою. Друга версія — вибуховий пристрій умонтували в боєприпаси, які надходили до військової частини на зберігання. Третя — кримінальне правопорушення, учинене працівниками, які встановлювали відеоспостереження на території частини. І четверта — кримінальне правопорушення, учинене у зв’язку з порушенням порядку зберігання боєприпасів і їх технічного обслуговування», — повідомив він.

Водночас він зазначив, що на складах у Калинівці порушувалися правила протипожежної безпеки, зокрема, не працювала сигналізація.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Зарево в небі, пожежі та евакуація: очевидці про вибухи боєприпасів під Вінницею

Підписуйтесь на наш канал у Telegram