Ударити по правах жінок: як залякують і б'ють учасників акцій 8 березня

Щонайменше в трьох містах — Києві, Львові та Ужгороді тиждень після маршів невідомі в балаклавах нападали на учасників акцій. В Amnesty International Громадському повідомили, що загалом за їхніми підрахунками  постраждали понад 20 людей у чотирьох містах. Один з постраждалих у Львові отримав серйозну черепно-мозкову травму.

УЖГОРОД

«Я бачу як на мене летить фарба, встигаю ніби трошки закритися, але мені потрапляє в очі, а далі я вже нічого не бачу. Мені діагностували опік рогівки першого ступеню», — згадує мирний марш 8 березня в Ужгороді Віталіна Коваль. Її та решту учасників акції проти насильства над жінками невідомі облили червоною фарбою.

Віталіну Коваль (на фото) та решту учасниць мирного маршу за права жінок в Ужгороді невідомі облили червоною фарбою, 8 березня 2018 року Фото: Ірина Бреза/Radio Svoboda.org (RFE/RL)

Спілкуємося ми вже в Києві — після нападу дівчина вирішила залишити місто на кілька днів. Вона переконує, що на учасників акції полює місцева націоналістична організація «Карпатська січ». Про загрозу нових нападів дівчину попередила поліція. Але подбати про власну безпеку запропонували самій.

За тиждень, що минув, в Ужгороді постраждали щонайменше семеро учасників маршу й близьких до них людей. Їм погрожували, били та зривали нові акції, присвячені тематиці правозахисту.

Учасниці маршу за права жінок в Ужгороді, 8 березня 2018 року Фото: Ярина Денисюк

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Марш за права жінок: «У нас є проблема і ми не будемо заплющувати на неї очі» (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Учасники та учасниці маршу своїми кривдниками називають саме «Карпатську січ». Голова націоналістичного руху від коментарів Громадському відмовився. На сторінці організації у Facebook досі опублікований допис, в якому автори називають марш восьмого березня «шабашем», а його учасників — «хворими»:

«… Яким чином проблеми психічно нестійких людей, які відрізали або пришили собі ті чи інші статеві органи, допоможуть підвищенню зарплати жінкам-водіям тролейбуса або самотнім пенсіонеркам? Ми закликаємо припинити тиск на здорову молодь, натомість пропонуємо правоохоронним органам та СБУ звернути увагу на діяльність структур із закордонним фінансуванням, які пропагують суспільні та психічні патології, не сумісні зі здоровим розвитком суспільства та сприяють міжнаціональним конфліктам у нашому богоспасенному краї», — ідеться в дописі організації.

Віталіна Коваль (ліворуч) під час мирного маршу за права жінок в Ужгороді, 8 березня 2018 року Фото: Ірина Бреза/Radio Svoboda.org (RFE/RL)

В обласній поліції Закарпаття заявили, що проти шістьох нападників порушили кримінальні справи за статтею «групове хуліганство». Їм загрожує до 5 років ув'язнення.

«Наразі у справі (про напад на учасників акції 8 березня — ред.) проходять 4 жінок, одна з них неповнолітня. Маємо 5 заяв від потерпілих, що їм завдали тілесних ушкоджень, зокрема облили фарбою. Поліція почала розслідування за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу «Групове хуліганство», — прокоментував Громадському речник Закарпатської поліції Володимир Павлюх.

Проте Віталіна Коваль переконує: активісти домагатимуться, щоб  їхніх кривдників судили за іншою статтею — злочини на ґрунті ненависті.

Молоді люди з атрибутикою організацій «Карпатська Січ» і «Правий сектор» під час Маршу Слави Героїв, приуроченого до 79-ї річниці з дня проголошення незалежності Карпатської України, Ужгород, 17 березня 2018 року. В той день учасники маршу, серед яких представники націоналістичної організації «Карпатська Січ», ВО «Тризуб» імені Степана Бандери, бійці 1-ї резервної сотні ДУК ПС – «Закарпаття» та «Правий сектор», а також учасники бойових дій на Донбасі пройшли центром міста від будинку «Просвіти»  до пам'ятника Августину Волошину, президенту Карпатської України Фото: Янош Немеш/УНІАН

ЛЬВІВ

«Наш друг ішов позаду. Я обернулася й побачила, як на нього летить такий кремезний парубок. Потім почалася бійка, прилетіло ще людей 7 — 8, вони оточили його та почали сильно бити. Потім він утратив свідомість і перестав закривати голову, тоді прибіг ще один хлопець і почав бити його непритомного ногою по голові», — свідками цих подій стали молоді львів'янки. Тепер вони бояться називати свої імена, бо переконані, що поліція не зможе захистити їх від нападників.

Напад стався ввечері 8 березня. Причому ані дівчата, ані їхній друг Сергій на марші за права жінок не були. Проте їм не пощастило відвідати виставку в організації «Феміністична майстерня», яка, власне, й збирала ранкову акцію у Львові.

«У лікарні я познайомився ще з одним хлопцем, якого побила група молодих осіб, він теж був відвідувачем виставки «Амораль-норма».  Ми дійшли висновку, що виставка так чи йнак була підставою для нападників. Вона мала феміністичний характер», — розповів Громадському Сергій. Ще один учасник маршу у Львові нині перебуває в лікарні з черепно-мозковою травмою. Рідні побитих відмовляються говорити з журналістами.

У львівській поліції кореспонденту Громадського повідомили, що не мають інформації про те, що напади на громадян пов'язані саме з акціями за права жінок. Деталі ж погодилися відкрити тільки після офіційного запиту.

Марш феміністок у Львові, організований організацією «Феміністична майстерня», Львів, 8 березня 2018 року Фото: Євгеній Кравс/УНІАНЗатримання чоловіка під час маршу феміністок у Львові, організованого організацією «Феміністична майстерня», Львів, 8 березня 2018 року Фото: УНІАН

КИЇВ

«Після нашої акції сімох людей побили, когось газом залили, когось зеленкою. Це знову ж таки «небайдужі громадяни» зробили», — співорганізаторка маршу за права жінок Олена Шевченко несподівано для себе опинилася на лаві підсудних. Її звинуватили в порушенні порядку організації зборів через плакат однієї з учасниць.

Справу Олени розглядав Шевченківський райсуд Києва. Не обійшлося без молодиків у балаклавах. Вони зібралися під будівлею й погрожували Олені. Їй довелося викликати приватну охорону і фактично тікати через чорний хід.

Олена Шевченко (в центрі) під час засідання Шевченківського райсуду Києва, 15 березня 2018 року Фото: Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

«Якісь люди пішли до поліції та поскаржилися на цей банер. Я дивилася кілька відео з маршу де чітко видно, як поліція вириває його з рук людей, які прийшли на мітинг. Я абсолютно впевнена, що цей поліцейський, який прийшов сьогодні на суд як свідок, а також інші його колеги, пов'язані з праворадикалами. Я бачила, як вони віталися в суді, тиснули один одному руки. Вони (радикальні організації — ред.) посилюються в останні три роки. Майже кожна акція не минає без нападу, вони намагаються зірвати подію і відловити одного чи двох учасників. Тепер люди бояться виходити на протести, намагаються ховатися. Ось вам і свобода мирних зібрань», — підкреслила Олена Шевченко.

Суд виправдав її за відсутністю складу злочину, але сама атмосфера його проведення — серйозний сигнал для держави, заявили правозахисники.

«Суд, орган державної влади, який мусить забезпечити порядок, захистити як суддів, підсудних, так і всіх, хто перебуває в приміщенні. Він не зміг цьому перешкодити. Підсудні мали тікати через чорні ходи. Натомість представники радикальних угруповань почуваються абсолютно вільно. І держава нічого не може цьому протиставити. На нашу думку, це надзвичайно тривожний момент, який демонструє, що фактично жодна людина не може бути захищена від радикальної банди з газовими балончиками й палицями», — заявила речниця Amnesty International Україна Марія Гур'єва.

Суд не знайшов складу злочину у діях організаторки Маршу за права жінок 8 березня Олени Шевченко (на фото — Олена під час маршу, Київ, 8 березня 2018 року) Фото: Анастасія Власова/ГромадськеОлену Шевченко підозрювали у «нарузі над державними символами» через наявність на Марші плакату, на якому була зображена жінка із стилізованим гербом-тризубом, Київ, 8 березня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське

Дії київських противників прав жінок з точки зору правоохоронців потягнули на дрібне хуліганство. Чотирьох з них затримали 8 березня та склали адмінпротоколи. Ще одного поліція затримала біля суду над Оленою Шевченко.

Правозахисники переконують: ситуація з радикальними організаціями вийшла з-під контролю держави. І це сталося через те, що уряд і силовики роками ігнорували сигнали громади про посилення радикальних груп. Тепер учасники акцій на місцях та співробітники Amnesty International за кордоном вимагатимуть притягнути кривдників до відповідальності за напади на ґрунті ненависті і нетерпимості до позиції.