ENRU

Скарги від громадян, конкурс без змагання та омбудсман: які зміни чекають на Конституційний суд

B63bfe01746cbd077
Щоб коректно тлумачити положення в основному законі України чи робити висновки щодо відповідності нормативних актів, склад Конституційнного суду має забезпечити його повну політичну незалежність Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Чи повинен Кабмін публікувати стенограми своїх засідань? Чи мала право Рада позбавляти Віктора Януковича довічного звання президента? Чи законне рішення РНБО щодо блокування російських соцмереж?

Відповіді на ці та інші запитання повинен надавати Конституційний суд. Саме цьому органу належить виключне право робити висновки щодо відповідності нормативних актів основному законові, а також тлумачити його положення.

Учора президент Петро Порошенко підписав нову редакцію закону про Конституційний суд, ухвалену парламентом напередодні літніх канікул, 13 липня.

Громадське розбиралося в основних нововведеннях та з‘ясовувало, чи зможуть вони врешті забезпечити незалежність Конституційного суду.

Склад Конституційнного суду мав би забезпечити його політичну незалежність — тому його рівною мірою формують Верховна Рада, президент та з’їзд суддів, висуваючи по шість кандидатур.

Проте чи не кожна політична сила, перебуваючи при владі, намагалась взяти КС під свій контроль, щоб мати змогу змінювати під себе конституцію. Найскандальнішим прикладом стало ухвалене у вересні 2010 рішення суду про повернення в дію конституціїї в редакції 1996 року, що дозволило Віктору Януковичу узурпувати владу протягом наступних трьох років.

Після перемоги Євромайдану парламент розцінив це рішення як порушення присяги і звільнив п’ятьох «своїх» суддів, запропонувавши зробити те саме президентові та з’їзду суддів.

Генпрокуратура з березня 2014 року розслідує кримінальне провадження щодо суддів КС за ознаками частини 2 статті 375 Кримінального кодексу — винесення суддями завідомо несправедливого вироку, що спричинив важкі наслідки — однак жодних підозр у справі досі не оголошено.

Склад КС оновлюється повільно, наразі до нього входять 13 суддів, з яких лише семеро призначені після лютого 2014 року. П’ять позицій у суді лишаються вакантними — по дві за квотами Верховної ради і президента і одна за квотою з’їзду суддів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями

Конкурс без змагання

Документ готували фахівці адміністрації президента, однак формально у Верховній раді його зареєструвала група депутатів на чолі з Русланом Князевичем (БПП). Новий закон — частина реформи судової системи, він має врегулювати діяльність Конституційного суду у відповідності до змін конституції у частині судочинства, що їх народні обранці ухвалили в червні минулого року.

У Раді закон про КС формально зареєструвала група депутатів на чолі з Русланом Князевичем (на фото) Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Однією з головних нових норм в діяльності Конституційного суду стане конкурсний відбір його членів.

Як і дотепер суддею КС може бути призначений громадянин України, який володіє державною мовою, в день призначення досяг 40 років, у якого є вища юридична освіта і стаж професійної діяльності в сфері права не менше 15 років.

Він повинен відповідати критерію політичної нейтральності, тобто не належати до політичних партій чи професійних спілок, публічно не виявляти прихильність до них і не брати участь в будь-якій політичній діяльності.

Але відтепер відбір кандидатів за президентською квотою здійснюватиме спеціальна конкурсна комісія, яку має створити сам голова держави. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення повноваженнь чергового судді КС або досягнення ним 70-річного віку комісія має розмістити оголошення про вакансію та розпочати відбір кандидатів. Результати конкурсу комісія подає президенту, який призначає нового суддю своїм указом.

За схожою схемою працюватиме і відбір кандидатів з’їздом суддів. Роль конкурсної комісії виконуватиме сам з’їзд, з відібраних в результаті конкурсу кандидатур судді обиратимуть одного шляхом таємного голосування.

У Верховній раді за організацію конкурсу тепер відповідатиме комітет з питань правової політики і правосуддя. Депутатська фракція або позафракційна група може запропонувати по одному кандидату на вакантну посаду. Комітет готує висновки щодо кандидатів та подає їх до сесійної зали. Вже там депутати обирають переможця через відкрите рейтингове голосування.

Однак експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко зазначає, що новий порядок відбору не суттєво відрізняється від існуючого.

«Описана процедура відбору не містить конкурсних засад, вона не дає змогу виявити найгідніших. Отже, практика призначення політично лояльних суддів КСУ навряд зміниться», — пояснює вона.

Колишній суддя КС (1996-2003), завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Києво-Могилянської академії професор Микола Козюбра погоджується із тим, що президент та парламент за новим законом зберігають істотний політичний вплив на Конституційний суд.

«Ситуацію могла б виправити єдина незалежна конкурсна комісія для всіх трьох гілок влади, яка б рекомендувала кандидатів і для парламенту, і для президента, і для з’їзду суддів», — пояснює він.

Зайняти одне з крісел судді Конституційного суду може громадянин України, який володіє державною мовою, в день призначення досяг 40 років, у якого є вища юридична освіта і стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Завалити скаргами

Ще одне важливе нововведення — механізм конституційної скарги — подання до КС щодо відповідності нормам конституціїї тих чи інших законів, на основі яких ухвалені судові рішення. Із такою скаргою до конституційного суду може звертатися кожен громадянин, який пройшов усі судові інстанції аж до Верховного суду та все одно лишився незадоволений захистом своїх прав.

Донині основним інструментом звернення до КС було конституційне подання — ініціювати визнання неконституційним конкретного правового акту могли президент, Верховний суд, Уповноважений Верховної ради з прав людини, група з щонайменше 45 депутатів чи Верховна рада Криму.

Додатково із поданням щодо тлумачення Конституції чи конкретного закону до КС могли звертатися уряд чи інші органи влади та місцевого самоврядування.

Станом на 31 липня на розгляді Конституційного суду перебували 43 конституційні подання. Деякі, зокрема, щодо конституційності норм закону «Про очищення влади» — ще з січня 2015-го.

«Конкретних строків розгляду подань у них немає, тому вони не квапляться. Хотілося щоб розглядали швидше», — розповідає голова секретаріату офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко. На розгляді КС наразі перебувають дев’ять подань від омбудсмена.

Інструмент конституційної скарги від звичайних громадян був прописаний ще у минулорічних змінах до Конституції, однак його механізм імплементований тільки зараз із ухваленням закону. Однак це не завадило громадянам подати вже 115 скарг до Конституційного суду. У заявників буде три місяці доопрацювати скарги відповідно до вимог нового закону.

Микола Козюбра називає інструмент конституційної скарги важливою імплементацією європейських практик захисту конституційних прав громадян.

«Він, звісно, завалить КС додатковою роботою, тому, наприклад, я пропонував щоб конституційні скарги розглядала колегія лише з трьох суддів», — пояснює Громадському юрист. Як приклад він наводить Латвію, де проживає близько 2 млн громадян, а КС складається всього із семи суддів. Щорічно до нього надходить 500–600 скарг, з яких до розгляду потрапляють не менше 200.

У нинішньому складі КС тільки семеро з тринадцяти суддів призначені після лютого 2014 року, п’ять позицій досі лишаються вакантними (по дві за квотами Ради і президента та одна за квотою з’їзду суддів) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Примішали омбудсмена

Окрім норм, що стосуються діяльності безпосередньо конституційного суду законопроект Руслана Князевича містив несподіваний пункт, що змінював процедуру обрання Уповноваженого ВР із прав людини.

За нинішнім законом депутати обирають омбусмена таємним голосуванням з кандидатур затверджених парламентським комітетом з питань прав людини. Однак зміни ухвалені Верховною радою та підписані президентом запроваджують відкрите голосування у сесійній залі.

Перші спроби змінити процедуру виборів викликали обурення як в самому офісі Уповноваженого так і в правозахисному середовищі. Відкрите голосування буде більш політично мотивованим, депутати голосуватимуть під пильним контролем голів фракцій, що піде на шкоду політичній незалежності головного правозахсиника країни, пояснює Богдан Крикливенко, керівник секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

13 липня під час голосування за законопроект про КС в другому читанні поправку про збереження таємного голосування намагалася ухвалити депутатка від БПП Ольга Червакова. Однак, зачитавши текст поправки, вона переплутала її номер. В результаті плутанини на голосування винесли іншу норму. Відтак ухвалили відкрите голосування за кандидата на посаду омбудсмена.

Не підписувати закон, який містить таку шкідливу процедуру обрання Уповноваженого, президента просили правозахисні організації Amnesty International, Центр інформації про права людини, Крим-SOS, Харківська правозахисна група та інші.

Ще раніше вони виступили і ініціативою запровадження конкурсного відбору кандидатів на посаду омбудсмена від громадських орагнізацій замість теперішнього висування політичними фракціями

Термін повноважень діючого омбудсмена Валерії Лутковської закінчився ще в квітні цього року. У травні комітет з питань прав людини спробував організувати нові вибори, підтримавши три кандидатури від політичних фракцій — Сергія Алєксєєва (депутат від БПП), Людмилу Денісову (НФ) та Андрія Мамалигу (адвокат, висунутий РПЛ). Однак вибори не відбулися, спочатку начебто через те, що кандидатів не встигло перевірити Нацагенство з питаннь запобігання корупції, а потім через закінчення терміну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Боєць за права»: Хто претендує на посаду нового омбудсмана

Через помилку у номері поправки, яку зробила депутатка Ольга Червакова (на фото у центрі), під час засідання 13 липня Рада ухвалила відкрите голосування за кандидата на посаду омбудсмена Фото: УНІАН

Богдан Крикливенко звертає увагу, що після підписанням президентом закону про Конституційний суд, вибори омбудсмена фактично заблоковані.

«Рада затвердила зміни до свого регламенту — щодо виборів Уповноваженого у сесійній залі, але не внесла відповідні зміни до закону про Уповноваженого — там і досі прописане таємне голосування, тож виникла колізія», — пояснює він.

Тим часом сама процедура підписання закону про Конституційний суд може бути оскаржена в суді. Зробити це обіцяє депутатка від «Батьківщини» Олена Шкрум, яка ще 14 липня зареєструвала проект постанови про скасування рішення Ради про ухвалення закону в цілому.

На думку Шкрум, закон ухвалили з порушенням процедури голосування. Наявність такої постанови, за словами Шкрум не дає права спікеру Андрієві Парубію права підписувати закон і передавати його на подальший підпис президенту.​

Підписуйтесь на наш канал в Telegram