ENRU

Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями

69c6f802fc2c44bf8
Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила рейтинг кандидатів на посади суддів Верховного Суду (на фото - голова ВККС Сергій Козьяков (ліворуч) та секретар ВККС Станіслав Щотка) Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

Вища кваліфікаційна комісія суддів України 27 липня затвердила рейтинг кандидатів на посади суддів Верховного Суду. Загалом в ньому 320 кандидатів. Переможцями конкурсу стали 120 претендентів з найвищими балами в рейтингу. Тепер вони мають всі шанси зайняти посади у Касаційному адміністративному, Касаційному господарському, Касаційному кримінальному та Касаційному цивільному судах, які й формують Верховний суд України.  

РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ: КОЖЕН ЧЕТВЕРТИЙ КАНДИДАТ НЕ ПРОЙШОВ ПЕРЕВІРКИ

Вже перший аналіз результатів конкурсу обурив громадськість. Йшлося переважно про два факти. По-перше, 94 кандидати (а це 78%), які отримають рекомендацію на призначення, є чинними суддями або суддями у відставці. По-друге, 30 кандидатів (25%) на етапі відбору отримали негативний висновок Громадської Ради Доброчесності (ГРД).

Перший факт сам по собі не є абсолютним злом. Звісно, він свідчить про оновлення в системі Верховного Суду лише на 20%. Втім, говорити, що усі кандидати з суддівського корпусу апріорі є поганими підстав теж немає. Більшість з них отримали схвалення від тієї ж таки Ради доброчесності.

Загрозливішим фактором, є якраз присутність в переліку суддів з негативним висновком доброчесності.

«30 недоброчесних суддів – це 10 колегій по троє суддів. Вони ні в якому разі не мають бути призначені», — говорить Громадському член Громадської Ради Доброчесності Михайло Жернаков. Той факт, що вони пройшли відбір, на його думку, свідчить про необ’єктивну систему відбору, і про те, що ВККС не зацікавлена в оновленні судової системи, оскільки сама складається з теперішніх або колишніх суддів.

Серед основних зауважень Ради доброчесності до суддів — ухвалення сумнівних рішень та невідповідність стилю життя суддівським доходам.

«Наприклад, суддя Ступак сказала на співбесіді, що вона не може пояснити звідки в неї взялися гроші на нерухоме майно, хоча це її прямий обов’язок за конституцією. Або суддя Симоненко, голова Ради суддів, — має прямі зв’язки з окупованими територіями, написала мотиваційний лист з купою помилок, ухвалювала рішення з порушенням прав людини і, тим не менше, вона є у верхній частині рейтингу», — розповідає Жернаков.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Театр драми та комедії»: як через фіктивне розлучення судді ховають свої статки

Він сподівається, що на наступному етапі Вища рада правосуддя скористається своїм правом і відсіє недоброчесних кандидатів.

«Якщо ці 30 людей будуть затверджені, ні про яку реформу ми не зможемо більше говорити», — додав він.

Свою позицію щодо результатів конкурсу у понеділок оприлюднили в посольстві Сполучених Штатів Америки. Там висловили занепокоєння щодо того, що серед переможців є кандидати, доброчесність яких викликає сумніви.

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ: ПЕРЕМОГЛИ НАЙСИЛЬНІШІ

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), яка й складала рейтинг, повідомлення американського посольства витлумачили на свою користь.

«Наскільки я розумію, то посольство наголосило, що пройшло багато сильних кандидатів», — сказав у розмові з Громадським секретар ВККС Станіслав Щотка. Від імені ВККС він переконує, — у конкурсі перемогли найсильніші кандидати.

Чому ж тоді серед цих найкращих опинилося аж 30 кандидатів з сумнівною репутацією? Виявляється, ВККС ігнорувала висновки Ради, бо має претензії до роботи самої Ради доброчесності. Наприклад, що та, готуючи свої висновки, не заслуховувала нікого з кандидатів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ За крок до суддівських мантій: найодіозніші кандидати до Верховного суду

Крім того, у ВККС пояснюють, що враховували тяжкість самих висновків, оскільки були такі, що містили лише два-три аргументи проти кандидата. Коли ж переходимо до конкретних прикладів, наприклад, згадуємо ту ж таки Ольгу Ступак та її статки, про яку згадували в Раді Доброчесності, ВККС безапеляційно стає на бік судді.

«Це у Громадській Раді хтось вирішив, що вона йому не пояснила. А вона пояснила все. Не може пояснити – це коли сидить і мовчить. А тут кандидат все пояснює і підтверджує. Тому треба казати не «не могла пояснити», а «не переконала когось у Раді Доброчесності», — каже Щотка.

Крім того, він акцентував, що усі рішення були колективними і за них голосував увесь склад ВККС.

«Рішення по кожному кандидату були мотивовані – чому не сприйняли тих чи інших аргументів Громадської ради. Якщо Комісія 11 голосами долала висновок Ради доброчесності – значить вона знайшла аргументи на подолання висновку. Це не означає, що ми надали людині статус святого. Це значить, що кандидат надав факти, які або спростовують аргументи Ради доброчесності, або роблять його позицію достатньо переконливою», — розповів Щотка.

Секретар Комісії неодноразово наголосив, що ВККС мала забезпечити процедуру відбору, і цю свою роботу вона виконала. А щодо кандидатів до яких досі є застереження, додав, — їх можна буде розглянути на наступній стадії — у Вищій Раді правосуддя.

«Одне я знаю точно – тих, кого називали одіозними суддями, тих у списках немає», — підкреслив Секретар ВККС.

Станіслав Щотка акцентував, що усі рішення були колективними і за них голосував увесь склад ВККС Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

(НЕ)ОДІОЗНІ КАНДИДАТИ

Громадське проаналізувало висновки про невідповідність, які надавала Рада доброчесності. Пропонуємо ознайомитися з окремими переможцями конкурсу, які є чинними високопоставленими суддями і зібрали у висновках Ради Доброчесності чи не найбільше застережень.

Сімоненко Валентина Миколаївна — чинна суддя Верховного Суду та голова Ради Суддів. У висновку вказуються її «стійкі зв’язки» з окупованим Кримом, періодичні поїздки на його територію. Також зазначається, що Сімоненко не внесла в декларацію низку фірм свого тодішнього чоловіка, а деякі її дій на посаді голови Ради Суддів руйнували авторитет судової влади в Україні.

Львов Богдан Юрійович — суддя Вищого господарського суду. У висновку наводяться факти втручання в автоматизовану систему розподілу рішень, невідповідність стилю життя судді його декларованим доходам, а також те, що він фігурує у чинному кримінальному провадженні.

Лесько Алла Олексіївна — суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, член Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. У висновку йдеться про те, як Лесько допомагала уникнути відповідальності суддям Майдану.

Ступак Ольга В'ячеславівна — суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Згідно з висновком – стиль життя не відповідає доходам, не змогла пояснити походження своїх статків.

Слинько Сергій Станіславович — суддя Вищого спеціалізованого суду. Наводиться причетність до політичного переслідування у справі Юрія Луценка, ухвалення свавільного рішення у справі батька та сина Павличенків, неправдиві відомості у декларації доброчесності.

Наставний Вячеслав Володимирович — суддя Вищого спеціалізованого суду. Так само вказується причетність до політичного переслідування у справі Юрія Луценка, свавільне рішення у справі батька та сина Павличенків, неправдиві відомості в декларації доброчесності, заборона проводити відеозйомку у відкритому засіданні.

Дроботова Тетяна Борисівна — суддя Вищого господарського суду. Вказується, що вона сприяла втручанню в автоматизовану систему розподілу справ суддею Антоном Ємельяновим. Додатково застерігається, що, маючи доступ до державної таємниці, суддя систематично відвідує окуповані території Криму. Наводиться факт вказання неправдивих даних в майновій декларації.

Берднік Інна Станіславівна — суддя Верховного Суду. У Висновку наводиться ухвалення нею рішення, яке Європейський суд з прав людини згодом назвав «грубим свавіллям» (справа «Бочан проти України 2».

Золотніков Олександр Сергійович — суддя Одеського апеляційного адміністративного суду. Наводяться неправдиві відомості в декларації доброчесності та заборона мирних зібрань.

Саприкіна Ірина Валентинівна — суддя Київського апеляційного адміністративного суду, заступниця голови суду. У висновку йдеться, що суддя свавільно забороняла мирні зібрання.

Наступною інстанцією, яка вирішить для кого «відкриє двері» Верховний Суд, стане Вища Рада правосуддя Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ. ВИРІШАЛЬНИЙ ВІДБІР

Заключне слово у питання оновлення Верховного Суду тепер за Вищою Радою правосуддя. Саме туди ВККС направить рекомендації щодо 120 претендентів. За законом, Вища рада правосуддя може не призначати кандидата, якщо було порушено процедуру відбору або є сумніви у доброчесності чи професійній етиці.

У Громадській Раді доброчесності закликають ВРП скористатися такою можливістю і відсіяти усі 30 кандидатів, що не пройшли перевірку доброчесності. Більше того, члени Ради доброчесності хочуть особисто бути присутніми на засіданнях. На думку Михайла Жернакова, такий розгляд може відбутися не раніше вересня.

У самій Раді Правосуддя Громадському зазначили, що давати будь-які коментарі, допоки отримають усі документи, — передчасно.

Щодо самої процедури затвердження переможців конкурсу, її ще напередодні публічно роз’яснював голова Ради правосуддя Ігор Бенедисюк — кандидати до Верховного суду мають бути особисто присутніми на засіданні Вищої ради правосуддя. ЇЇ члени можуть ставити претендентам питання. Оцінка буде грунтуватися на рекомендаціях ВККС, тобто перевірки матеріалів чи кандидатів з «нуля» не буде.

Якщо Рада правосуддя відсіює кандидата, ВККС може направити нову рекомендацію на кандидата, який посів у рейтингу наступне місце, або провести на незайняту вакансію новий конкурс.

Список затверджених кандидатур передадуть на підпис президентові.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram