УКРАЇНА

«Боєць за права»: Хто претендує на посаду нового омбудсмана

29 травня, 2017 16:38
УКРАЇНА/«Боєць за права»: Хто претендує на посаду нового омбудсмана
Зберегти
Вигляд
lead
27 квітня сплив п’ятирічний термін Валерії Лутковської на посаді уповноваженої Верховної Ради з прав людини. До неї цю посаду три каденції поспіль посідала Ніна Карпачова. На початку червня парламент має обрати нового омбудсмана. За процедурою кандидат або кандидатка мають бути висунуті на голосування, якщо зберуть 113 підписів парламентарів.

Чому посада омбудсмана важлива

Кілька тижнів тому низка правозахисних організацій виступили з публічним зверненням до спікера парламенту: оголосити відкритий конкурс на посаду уповноваженого з прав людини. Мотивували вони таке рішення тим, що уповноважений має бути посередником між суспільством і владою, бути рівновіддаленим від усіх політичних сил. А якщо таку людину обиратимуть лише парламентарі за коаліційною  квотою, то про незалежність цього арбітра «можна буде забути».

Пізніше 40 омбудсманів ЄС звернулись із подібною заявою до голови парламенту, голови комітету з прав людини та міністра закордонних справ. Вони закликали не допустити політизації процесу з обрання омбудсмана і проконсультуватись з громадськістю. 

Чому крісло омбусдмана є настільки важливим?

Окрім низки викликів, що стояли перед головним правозахисником країни роками — протидія дискримінація, дотримання прав у місцях позбавлення волі, право на справедливий суд, 2014 року постало безліч нових: 

— забезпечення прав переселенців, мешканців окупованих Криму та частин Луганської та Донецької областей;

— обмін полоненими;

— недопущення незаконних затримань, утримування, катувань в зоні бойових дій;

— доступ до заручників, що утримуються на окупованих територіях та на території Росії;

— захист прав в’язнів у пенітенціарних установах на окупованих територіях, і можливе перевезення їх;

— нагляд за резонасними розслідуваннями: справи Майдану, 2 травня в Одесі, справи Торнадо та інших.

 Ключовим питанням стало, як захищати людину, а не лише державу. Особливо тоді, коли держава чинить несправедливо. Саме тому, наголошують правозахисники, незалежність омбудсмана від політичних сил є критичною.

Кого висувають фракції

Нардеп від БПП Сергій Березенко повідомив Громадському, що у фракції вже узгодили свою кандидатуру. Омбудсманом вони бачать Сергія Алєксєєва — він також народний депутат від цієї фракції, юрист за фахом, спеціалізувався на наданні юридичної допомоги банкам і компаніям з питань реструктиризації заборгованості і банкрутства. Алєксєєв також — президент фан-клубу братів Кличків.

У БПП омбудсманом бачать свого колегу по фракції Сергія Алєксєєва Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

«Народний фронт» вирішив на посаду омбудсмана висунути свою депутатку Людмилу Денісову — екс-міністра соціальної політики в уряді Тимошенко.

Радикальна партія Ляшка висунула Андрія Мамалигу — адвоката та екс-бійця АТО. Брат Мамалиги балотувався на парламентських виборах від партії Ляшка.

«Народний фронт» на посаду омбудсмана висунув колишню міністерку соціальної політики Людмилу Денісову (в центрі) Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Ні в кого з трьох досвіду правозахисної діяльності немає. Усі пов’язані із політичними силами, що їх висувають. Кілька днів тому після засідання президентської фракції стало відомо, що посада омбудсмана не просто заполітизована, уповноваженого ще й обирають за квотним принципом. Джерело в БПП розповіло виданню РБК-Україна, що квоту вирішили віддати Народному фронту, натомість вони [БПП] претендують на кандидатуру керівника рахункової палати.

Радикальна партія Ляшка висунула Андрія Мамалигу — адвоката та екс-бійця АТО (на фото ліворуч на передньому плані) Фото: сторінка Andriy Mamalyga у facebook

Кандидати від громадськості

У правозахисному русі усі три запропоновані варіанти вважають невдалими. Коаліція правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» називали чотири прізвища, які, на їхню думку, могли б стати достойними кандидатами.

Це сама чинний омбудсман — Валерія Лутковська, Євген Захаров — директор харківської правозахисної групи, Володимир Яворський — екс-виконавчий директор Гельсинської спілки з прав людини та Лариса Денисенко — правозахисниця, адвокатка, журналістка, письменниця. 

Євген Захаров опинився в списку претендентів вже втретє: у 2006-2007 роках відбулася ціла кампанія «Захарова в омбудсмани». В 2012-му він змагався за цю посаду з Валерією Лутковською. Тоді перемогла Лутковська, котра була кандидатурою Партії регіонів.

Голосування за кандидатуру омбудсмана у Раді 15 березня 2012 року, коли чинна уповноважена з прав людини Валерія Лутковська (правоурч) перемогла правозахисника Євгена Захарова (ліворуч) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Тепер у Захарова нова посада, він допомагає міністру внутрішніх справ Арсену Авакову реформовувати поліцію. Аваков також призначав Захарова в комісію, що обирала керівника Нацполіції. Утім, через близькість до однієї з найвпливовіших людей в партії «Народний фронт» та силовиків, не всі правозахисники згодні розглядати Захарова єдиною альтернативою на пост омбудсмана.

Лариса Денисенко відмовилась. Їй цю посаду правозахисники пропонувала не вперше.

Володимир Яворський досі своєї відповіді не дав.

Сама Лутковська в інтерв’ю Громадському повідомила, що готова поборотись знову за своє крісло, якщо буде висунута в парламенті як кандидатура від громадськості.

У неформальних розмовах, правозахисники зазначають: Лутковська була б компромісним варіантом. Її досягненнями називають  впровадження національного превентивного механізму (законом, що було ухвалено 2012 року, функції перевірки в будь-який час, без попередження місць несвободи покладались на уповноваженого, що мало б унеможливити катування та жорстоке поводження із в’язнями). Запрацював закон про захист персональних даних, а також закон про захист від різного роду дискримінації.

Окремо відзначають переведення в’язнів із окупованих територій на території, підконтрольні Україні, отримання Україною найвищого класу А від ООН, що означає, що офіс уповноваженого віддалений від політичного впливу (попередня омбудсман Ніна Карпачова за три свої терміни такого статусу отримати не змогла). Особливо важливим кроком правозахисники називають залучення офісу уповноваженого до процесу уточнення списків заручників для обміну між Україною і так званими «ДНР/ЛНР».

Утім, називають і чимало мінусів:

— реформи і запуск структури уповноваженого тривав лише перші роки;

— втрата професійної команди (приблизно два роки тому з офісу пішла частина її команди, яка і допомогала реформувати структуру);

— Лутковській не забувають, що обирали її саме «регіонали», хоча сама омбудсман в інтерв’ю Громадському ці звинувачення відкидає;

— відсутність реакції на ухвалення «диктаторських законів» 16 січня;

— відсутність активної позиції щодо кримінальної справи Тимошенко;

— спілкування із російським омбудсменом Тетяною Москальковою: Лутковську критикують за те, що вона їздила зі своєю російською колегою в анексований Крим, і що взагалі з нею спілкується і зустрічається. Втім сама омбудсман заявляє, що доки це спілкування допомагає українським громадянам — вона його продовжуватиме.

Серед інших задач омбусдмана є участь у процесі обміну військовополоненими у зоні конфлікту на сході України (на фото Валерія Лутковська третя ліворуч) Фото: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Від правозахисників Громадському навіть доводилось чути: «не боєць». Та попри усі ці серйозні мінуси Лутковська виглядає фігурою, яка могла б влаштувати і громадськість, і депутатів.

Але навіть для цього може бути вже запізно. Правозахисники визнають: якщо б вони почали займатись питанням виборів омбудсмана за новим принципом, наприклад, відкритого конкурсу, хоча б за рік, то ситуацію могли б змінити.

У парламенті ж наразі віддають перевагу квотному принципу, а не принципу «обрати кращого».

 
Пов`язані новини
Світ
18 грудня 2018
Над Стамбульською конвенцією працювали українські експертки — Amnesty International
Над Стамбульською Конвенцією, яка досі не ухвалена в Україні, працювали українські експертки. Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському повідомила директорка правозахисної організації Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.«Стамбульська Конвенція — це універсальний і найкращий документ, який було створено людством в поступі до захисту прав жертв домашнього насильства, особливо жінок. Над ним працювала велика кількість експерток і експертів. Зокрема, Україна була однією з країн, яка працювала над створенням цього документа. Експертки з України докладали зусиль, щоб вона була. І там розроблені певні механізми, яким чином можна визначати, хто є жертви, як зрозуміти, що людина вже є жертвою, а також, що робити далі правоохоронним органам чи медикам», — сказала Покальчук, коментуючи статтю секретаря РНБО Олександра Турчинова, де він критикує поняття "гендеру", ЛГБТ і виступає проти цієї конвенції. Вона висловила думку, що ймовірно не всі розуміють, що конвенція захищає права усіх людей. «Коли ми говоримо про Стамбульську конвенцію, то ці молодики або пан Турчинов думають, що у ній ідеться тільки про ЛГБТ. Але ця конвенція так само захищає і їх, їхні права», — додала експертка.Нагадаємо, депутати Європарламенту закликали 11 держав-членів ЄС, які не ратифікували Стамбульську конвенцію про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок, ухвалити цей документ.Стамбульська конвенція — документ, про запобігання домашнього насильства та насильства проти жінок. Метою конвенції є попередження насильства та захист постраждалих.Нагадаємо, 11 грудня секретар РНБО Олександр Турчинов у своєму блозі опублікував статтю, в якій розкритикував Урядову уповноважену з гендерної політики Катерину Левченко. Вона заявила, що звернеться до СБУ через заклики обласних і місцевих рад захистити «інституцію сім’ї» в Україні, зокрема, шляхом заборони маршів рівності та ухвалення закону про заборону «пропаганди гомосексуалізму».Також Турчинов запропонував замінити «гендер» на «стать», не ухвалювати Стамбульську конвенцію в Україні, підтримати рішення місцевих рад про заборону маршів рівності та порівняти ЛГБТ-активістів з «русским миром».18 грудня під Кабміном відбулась акція проти гендерної політики. Близько 30 представників праворадикальної організації «Катехон» та ВО «Свобода» виступили проти «розширення прав ЛГБТ», а також вимагали звільнити уповноважену Ради з питань гендерної політики Катерини Левченко та ліквідувати цю посаду як таку.ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ми були тут»: фотопроект про військових-ЛГБТВ Україні регулярно порушують права ЛГБТ: 18 листопада в центрі Києва радикали зірвали мирний марш, присвячений Міжнародному дню пам’яті трансгендерних людей, які загинули від насильства. На початку вересня 2018-го в центрі Києва напали на представників ЛГБТ. Влітку, 5 липня, у Харкові невідомі в протигазах напали на офіс ЛГБТ-спільноти. У серпні 2018-готрансгендерна жінка, правозахисниця Анастасія-Єва Крістель Домані заявила про те, що незнайомий їй чоловік побив її у трамваї Львова через її «гендерну ідентичність».
Перевірено
Зберегти