ENRU
«Боєць за права»: Хто претендує на посаду нового омбудсмана
24 травня, 2017
Cefd56692283c98a1
Верховна рада визначить хто наступним займе крісло омбудсмана після Валерії Лутковської, строк повноважень якої сплив у квітні цього року Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН
27 квітня сплив п’ятирічний термін Валерії Лутковської на посаді уповноваженої Верховної Ради з прав людини. До неї цю посаду три каденції поспіль посідала Ніна Карпачова. На початку червня парламент має обрати нового омбудсмана. За процедурою кандидат або кандидатка мають бути висунуті на голосування, якщо зберуть 113 підписів парламентарів.

Чому посада омбудсмана важлива

Кілька тижнів тому низка правозахисних організацій виступили з публічним зверненням до спікера парламенту: оголосити відкритий конкурс на посаду уповноваженого з прав людини. Мотивували вони таке рішення тим, що уповноважений має бути посередником між суспільством і владою, бути рівновіддаленим від усіх політичних сил. А якщо таку людину обиратимуть лише парламентарі за коаліційною  квотою, то про незалежність цього арбітра «можна буде забути».

Пізніше 40 омбудсманів ЄС звернулись із подібною заявою до голови парламенту, голови комітету з прав людини та міністра закордонних справ. Вони закликали не допустити політизації процесу з обрання омбудсмана і проконсультуватись з громадськістю. 

Чому крісло омбусдмана є настільки важливим?

Окрім низки викликів, що стояли перед головним правозахисником країни роками — протидія дискримінація, дотримання прав у місцях позбавлення волі, право на справедливий суд, 2014 року постало безліч нових: 

— забезпечення прав переселенців, мешканців окупованих Криму та частин Луганської та Донецької областей;

— обмін полоненими;

— недопущення незаконних затримань, утримування, катувань в зоні бойових дій;

— доступ до заручників, що утримуються на окупованих територіях та на території Росії;

— захист прав в’язнів у пенітенціарних установах на окупованих територіях, і можливе перевезення їх;

— нагляд за резонасними розслідуваннями: справи Майдану, 2 травня в Одесі, справи Торнадо та інших.

 Ключовим питанням стало, як захищати людину, а не лише державу. Особливо тоді, коли держава чинить несправедливо. Саме тому, наголошують правозахисники, незалежність омбудсмана від політичних сил є критичною.

Кого висувають фракції

Нардеп від БПП Сергій Березенко повідомив Громадському, що у фракції вже узгодили свою кандидатуру. Омбудсманом вони бачать Сергія Алєксєєва — він також народний депутат від цієї фракції, юрист за фахом, спеціалізувався на наданні юридичної допомоги банкам і компаніям з питань реструктиризації заборгованості і банкрутства. Алєксєєв також — президент фан-клубу братів Кличків.

У БПП омбудсманом бачать свого колегу по фракції Сергія Алєксєєва Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

«Народний фронт» вирішив на посаду омбудсмана висунути свою депутатку Людмилу Денісову — екс-міністра соціальної політики в уряді Тимошенко.

Радикальна партія Ляшка висунула Андрія Мамалигу — адвоката та екс-бійця АТО. Брат Мамалиги балотувався на парламентських виборах від партії Ляшка.

«Народний фронт» на посаду омбудсмана висунув колишню міністерку соціальної політики Людмилу Денісову (в центрі) Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Ні в кого з трьох досвіду правозахисної діяльності немає. Усі пов’язані із політичними силами, що їх висувають. Кілька днів тому після засідання президентської фракції стало відомо, що посада омбудсмана не просто заполітизована, уповноваженого ще й обирають за квотним принципом. Джерело в БПП розповіло виданню РБК-Україна, що квоту вирішили віддати Народному фронту, натомість вони [БПП] претендують на кандидатуру керівника рахункової палати.

Радикальна партія Ляшка висунула Андрія Мамалигу — адвоката та екс-бійця АТО (на фото ліворуч на передньому плані) Фото: сторінка Andriy Mamalyga у facebook

Кандидати від громадськості

У правозахисному русі усі три запропоновані варіанти вважають невдалими. Коаліція правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» називали чотири прізвища, які, на їхню думку, могли б стати достойними кандидатами.

Це сама чинний омбудсман — Валерія Лутковська, Євген Захаров — директор харківської правозахисної групи, Володимир Яворський — екс-виконавчий директор Гельсинської спілки з прав людини та Лариса Денисенко — правозахисниця, адвокатка, журналістка, письменниця. 

Євген Захаров опинився в списку претендентів вже втретє: у 2006-2007 роках відбулася ціла кампанія «Захарова в омбудсмани». В 2012-му він змагався за цю посаду з Валерією Лутковською. Тоді перемогла Лутковська, котра була кандидатурою Партії регіонів.

Голосування за кандидатуру омбудсмана у Раді 15 березня 2012 року, коли чинна уповноважена з прав людини Валерія Лутковська (правоурч) перемогла правозахисника Євгена Захарова (ліворуч) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Тепер у Захарова нова посада, він допомагає міністру внутрішніх справ Арсену Авакову реформовувати поліцію. Аваков також призначав Захарова в комісію, що обирала керівника Нацполіції. Утім, через близькість до однієї з найвпливовіших людей в партії «Народний фронт» та силовиків, не всі правозахисники згодні розглядати Захарова єдиною альтернативою на пост омбудсмана.

Лариса Денисенко відмовилась. Їй цю посаду правозахисники пропонувала не вперше.

Володимир Яворський досі своєї відповіді не дав.

Сама Лутковська в інтерв’ю Громадському повідомила, що готова поборотись знову за своє крісло, якщо буде висунута в парламенті як кандидатура від громадськості.

У неформальних розмовах, правозахисники зазначають: Лутковська була б компромісним варіантом. Її досягненнями називають  впровадження національного превентивного механізму (законом, що було ухвалено 2012 року, функції перевірки в будь-який час, без попередження місць несвободи покладались на уповноваженого, що мало б унеможливити катування та жорстоке поводження із в’язнями). Запрацював закон про захист персональних даних, а також закон про захист від різного роду дискримінації.

Окремо відзначають переведення в’язнів із окупованих територій на території, підконтрольні Україні, отримання Україною найвищого класу А від ООН, що означає, що офіс уповноваженого віддалений від політичного впливу (попередня омбудсман Ніна Карпачова за три свої терміни такого статусу отримати не змогла). Особливо важливим кроком правозахисники називають залучення офісу уповноваженого до процесу уточнення списків заручників для обміну між Україною і так званими «ДНР/ЛНР».

Утім, називають і чимало мінусів:

— реформи і запуск структури уповноваженого тривав лише перші роки;

— втрата професійної команди (приблизно два роки тому з офісу пішла частина її команди, яка і допомогала реформувати структуру);

— Лутковській не забувають, що обирали її саме «регіонали», хоча сама омбудсман в інтерв’ю Громадському ці звинувачення відкидає;

— відсутність реакції на ухвалення «диктаторських законів» 16 січня;

— відсутність активної позиції щодо кримінальної справи Тимошенко;

— спілкування із російським омбудсменом Тетяною Москальковою: Лутковську критикують за те, що вона їздила зі своєю російською колегою в анексований Крим, і що взагалі з нею спілкується і зустрічається. Втім сама омбудсман заявляє, що доки це спілкування допомагає українським громадянам — вона його продовжуватиме.

Серед інших задач омбусдмана є участь у процесі обміну військовополоненими у зоні конфлікту на сході України (на фото Валерія Лутковська третя ліворуч) Фото: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Від правозахисників Громадському навіть доводилось чути: «не боєць». Та попри усі ці серйозні мінуси Лутковська виглядає фігурою, яка могла б влаштувати і громадськість, і депутатів.

Але навіть для цього може бути вже запізно. Правозахисники визнають: якщо б вони почали займатись питанням виборів омбудсмана за новим принципом, наприклад, відкритого конкурсу, хоча б за рік, то ситуацію могли б змінити.

У парламенті ж наразі віддають перевагу квотному принципу, а не принципу «обрати кращого».