«Ніякої школи він підривати не хотів» — інтерв'ю з мамою Павла Гриба

Матеріал «Новой Газеты»

За частиною 1 статті 205 Карного кодексу РФ Павло може отримати до 10 років позбавлення волі. Тетяна в процесі проходить свідком, однак фігурує як підозрювана в іншій, наразі призупиненій справі. Обидва підлітки не визнають провини. Спецкор «Новой Газеты» Павло Канигін поговорив у Ростові з матір'ю Павла Марією Гриб, яка приїхала до сина на засідання в Північно-Кавказький окружний військовий суд.

— Я бачила його востаннє 22 квітня і ось тепер. Звісно, він змінився. Ви самі знаєте, що зі здоров'ям у нього все не дуже (Гриб страждає вродженим захворюванням дванадцятипалої кишки, печінки й судин — ред.) Але поговорити нам усе одно жодного разу не вдалося — так, перекинулися кількома фразами українською.

Пристав одразу зробив нам зауваження: «Говоріть російською! Інакше я зараз вас виведу».

Дуже хотілося б подивитися в очі цій дівчині, через яку мій син повільно вмирає у в'язниці. Вона собі щасливо живе в Сочі, радіє життю на морі, все в неї красиво, а мій син…

Ви хотіли принципово говорити українською?

Та ні. Павло просто не надто розуміє російську. У справі зазначається, що він закінчив російську школу, і тому слідчі вважають, що мова в нього вільна. Ну так, читати він читає, але якісь складні речі вже не дуже. Українську йому значно легше [сприймати]. У листі він нам скаржиться: «Чому ви не пишете мені українською, я вже починаю забувати мову!» А ми пишемо так, бо слідчий сказав: якщо писатимемо українською, їм доведеться все перекладати, перш ніж пропускати й віддавати Паші.

Ви спілкувалися з дівчиною Павла Танею Єршовою?

Не спілкувалася, але дуже хотілося б подивитися в очі цій дівчині, через яку мій син повільно вмирає у в'язниці. Вона собі щасливо живе в Сочі, радіє життю на морі, все в неї красиво, а мій син…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Любов і ФСБ: як побачення закінчилося для 19-річного українця арештом

Чому ви вважаєте її становище щасливим?

А чому б і ні? Вона дитина, їй 17 років, а пише такі коментарі, такою мовою, що не кожна доросла людина може так мислити...

Стосовно неї теж є кримінальна справа, яку наразі призупинили. Знаєте про це?

Так, знаю. А в нашій справі в неї статус свідка, от вона й викладатиме про Павла, що він єдиний терорист. Непроста ця Таня… Павло їй хотів допомогти. Він якось запитав її, ким працює мама. Вона відповідає: в аеропорту, а ким — не знаю. Ну як це? Це хіба нормально? Не хочу я про неї говорити. Нехай їй буде добро і нехай купається на морі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Розумію, що Сашко вже в Крим не повернеться» — інтерв'ю з матір'ю Кольченка

Павло Гриб (у центрі) з адвокаткою Мариною Дубровіною (праворуч) під час засідання Північно-Кавказького окружного військового суду, Росія, 23 липня 2018 року Фото: Павло Канигін/«Нова газета»

Адвокат Марина Дубровіна сказала, що ви порадили Павлові вдягти на засіданні капюшон. Навіщо?

Ви бачили колір його обличчя? Такий землистий, і всюди ці ранки через печінку, яка не справляється. Пашу дуже турбує [його зовнішній вигляд], йому не подобається, що всі це бачать. Ну я й сказала прикрити капюшоном.

Я собі погано уявляю ситуацію, якби до мого сина прийшли і сказали просити про помилування. Він цього принципово ніколи зробив би. Він сказав би: «Краще померти, але не просити»

Що думаєте про обмін полоненими?

Хочеться вірити, але не знаю… Мати Сенцова написала от прохання про помилування.

Але я собі погано уявляю ситуацію, якби до мого сина прийшли і сказали просити про помилування. Він цього принципово ніколи зробив би. Він сказав би: «Краще померти, але не просити».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Страшно, що можу його не побачити взагалі», — мама Олега Сенцова

А ви б самі написали за нього?

Ні, напевно. І знаєте, це ще залежить від характеру. Мій син сказав: «Я помру, довго все одно не проживу». Таке в нього було передчуття. Цю фразу він написав у своїй характеристиці, коли ще вчився в Могилянці. Він мені завжди казав: «Ось отримаю освіту, почну будувати кар'єру, одружуся, туди-сюди, сім'ю, машина буде — і що? Треба ж щоб залишилося щось після тебе, якесь досягнення. А не піти — розпорошишся як піщинка, про яку ніхто не згадає».

Потім він навіть хотів відкладати стипендію на допомогу людям з АТО. Розумієте, він так по-особливому мислив. Я, звісно, і раніше помічала його інтереси. Але, зрозумійте, ніякої школи він підривати не хотів. Не було в дітей серйозних таких планів. Таня чудово про це знає. Просто зліпили справу з нічого.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Етапом через пів-Землі: історія ув'язнення Сенцова і Кольченка» — документальний фільм Громадського