Іранський удар по Ізраїлю. Що відбувається і як це може вплинути на Україну

Недружні відносини Ірану та Ізраїлю

Хоча дві країни навіть не мають спільного кордону, непорозуміння між ними доволі тривале — розпочалося воно після Ісламської революції в Ірані 1979 року.

Зокрема, після тих подій Іран почав надавати підтримку бойовикам палестинських угруповань ХАМАС та «Ісламський джихад», а також ліванській Хезболлі. Усі вони нерідко є учасниками регіональних конфліктів на Близькому Сході, протистоять Ізраїлю, а в деяких державах визнані терористичними організаціями. Хоча в іранському Міністерстві закордонних справ і запевняють, що така допомога «відповідала нормам міжнародного права».

Також уряд Ірану називає ізраїльську державу «сіоністським режимом». Там навіть неодноразово закликали до знищення Ізраїлю. Проте, як у 2019-му пояснював верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, вони спрямовані проти «нав’язаної держави», а не проти єврейського народу, цитувало Times of Israel.

Зі свого боку Ізраїль роками закликає міжнародних партнерів, основним з яких є США, завадити розвитку іранської ядерної програми. Окрім того, сам Ізраїль бореться з цією програмою, а також проводив підготовку до потенційних іранських атак. Цим займається Іранський департамент Військово-повітряних сил Ізраїлю, офіційне створення якого визнали у лютому 2024 року, писало видання Jerusalem Post.

А втім, попри тривалий конфлікт, обстріл 13 квітня став першою прямою атакою на Ізраїль з іранської території.

Як відбувся напад?

Останній іранській атаці передував ізраїльський авіаудар 1 квітня на консульство Ірану у столиці Сирії Дамаску. В розвідці Ізраїлю запевняли, що будівля насправді була не дипломатичною, а військовою. Там нібито перебували сили «Кудс», хоча установа була «замаскована під цивільну».

Іран пообіцяв помститися за атаку, внаслідок якої загинули щонайменше 7 посадовців, зокрема старший командир елітної Революційної гвардії Ірану. Також померли щонайменше 6 громадян Сирії, стверджувало державне телебачення Ірану.

Після цього ЗМІ з посиланням на американських посадовців писали, що Вашингтон готується до великої атаки Ірану на сили США чи Ізраїлю. Вони очікували на неї ще 12 квітня.

Перед ударом прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу заявив, що Ізраїль готовий до прямого нападу з боку Ірану та відповість тим самим. Вже у ніч проти 14 квітня Корпус вартових Ісламської революції оголосив, що випустив десятки безпілотників і ракет у відповідь на атаку консульства.

За даними Ізраїлю, разом з іранськими військами додаткових ударів завдавали бойовики з Іраку, єменські хусити та Хезболла.

Зрештою, в армії оборони Ізраїлю заявили, що перехопили 99% приблизно із 300 ракет і безпілотників, випущених Іраном по Ізраїлю. Деякі ракети вразили авіабазу Неватім на півдні країни, проте її інфраструктура зазнала незначних збитків. Унаслідок ударів по медичну допомогу звернулася щонайменше 31 людина.

Після атаки іранський міністр закордонних справ Хосейн Абдоллахіян оголосив, що країна не має наміру продовжувати оборонні операції, але «в разі необхідності без вагань захистить свої законні інтереси від будь-якої нової агресії».

Як реагує Ізраїль?

В МЗС Ізраїлю наголосили, що Іран «повинен заплатити ціну за свою агресію». Зокрема, країна закликала негайно визнати Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією та ввести санкції проти Ірану, «не обмежуючись ракетною сферою».

«Іран напав на Ізраїль, до того ж він атакував країни Перської затоки в минулому, погрожує Йорданії, погрожує США, надсилає зброю для використання у війні проти України та ставить під загрозу мир у всьому світі», — переконані ізраїльські дипломати.

Водночас жодного рішення щодо відповіді на атаку Ірану наразі не ухвалили — це обговорять на засіданні військового кабінету, заявили ізраїльські чиновники у коментарі New York Times. За словами співрозмовників, ідею про удар у відповідь скасували після суботньої телефонної розмови прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу з американським лідером Джо Байденом, а також через те, що іранські атаки завдали «порівняно незначної шкоди».

Водночас армія оборони Ізраїлю вже оголосила, що ізраїльські винищувачі атакували «важливий об'єкт із виробництва боєприпасів» організації Хезболла в Лівані.

Також ЦАХАЛ атакував військові будівлі Хезболли та поцілив по табору підрозділу цього угруповання «Редван» на півдні Лівану.

Що роблять США та міжнародна спільнота?

Після атаки американський президент Джо Байден пообіцяв зібрати своїх колег-лідерів «Великої сімки» 14 квітня, щоби скоординувати «спільну дипломатичну відповідь» на атаку. Американська влада запевнила, що підтримуватиме тісний зв’язок із лідерами Ізраїлю.

За словами Байдена, протягом останнього тижня перед ударами американські військові перемістили в регіон літаки та есмінці проти балістичних ракет, щоб посилити Ізраїль. Завдяки цьому, як стверджує президент США, вдалося допомогти відбити атаку майже повністю.

«Хоча сьогодні (в день атаки на Ізраїль, 13 квітня — ред.) ми не бачили атак на наші сили чи об’єкти, будемо залишатися пильними щодо всіх загроз і без вагань вживатимемо всіх необхідних заходів для захисту наших людей», — заявив американський лідер.

Чимало європейських країн так само засудили цей напад. Вони наголосили, що разом із союзниками необхідно працювати над деескалацією та стабілізацією ситуації. А втім, про подальші кроки європейських лідерів, окрім дипломатичних, також поки не йдеться.

Зокрема, серед тих, хто підтримав Ізраїль — французький президент Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, глава литовської дипломатії Ґабріелюс Ландсберґіс, очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна, прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та його іспанський колега Педро Санчес.

Посадовці ЄС ідентично відреагували на удар: глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав атаку «безпрецедентною ескалацією» та «серйозною загрозою регіональній безпеці», а президентка Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн закликала Іран негайно припинити ці напади.

Окрім обговорення на рівні «Великої сімки», міжнародна спільнота зустрінеться й у межах Ради безпеки ООН — уже сьогодні там проведуть відкрите екстрене засідання за запитом Ізраїлю.

Як це може повпливати на Україну?

Президент Володимир Зеленський переконаний, що дії Ірану загрожують усьому регіону та світу «так само, як дії росії, становлять ризик розширення війни». 

«Очевидне спільництво двох режимів у поширенні терору має отримати рішучу об’єднану відповідь світу. Звук безпілотників Shahed, інструмента терору, однаковий у небі над Близьким Сходом і Європою. […] Світ не може чекати, поки тривають дискусії. Слова не зупиняють дрони та не збивають ракети. Лише відчутна допомога здатна робити це. Допомога, якої ми чекаємо», — переконаний український лідер.

Президент наголосив, що надзвичайно важливо, аби Конгрес США ухвалив рішення для зміцнення своїх союзників. Вочевидь, ідеться й про затвердження фінансування для України.

Відреагувало й українське МЗС — засудило іранські масовані атаки проти Ізраїлю. Відомство назвало ці дії «абсолютно неприйнятними, безвідповідальними», а також заявило, що вони «несуть ризик безпрецедентної подальшої ескалації ситуації на Близькому Сході».

«Необхідно докласти всіх зусиль, аби не допустити переростання протистояння у масштабніший регіональний конфлікт. Ця атака вчергове демонструє важливість мобілізації всіх сил вільного світу на захист глобальних кордонів демократії», — наголосило МЗС.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у коментарі hromadske заявив, що атака на Ізраїль та війна в Україні — два паралельних процеси, до яких залучені одні й ті ж учасники, зокрема США. Він вважає, що події в Ізраїлі не загрожують Україні. Водночас, на його думку, вплив іранського удару для України буде, «можливо, непоганим».

«У цьому сенсі актуальним зараз стає надання допомоги Ізраїлю, а з огляду на вимоги адміністрації Байдена це може бути тільки в межах (спільного — ред.) пакета. Тому цілком можливо, що це прискорить надання [допомоги]», — переконаний директор Центру.

Окрім того, Семиволос зауважив, що послаблення Ірану «в будь-якому вигляді», зокрема внаслідок можливої атаки Ізраїлю у відповідь, піде на користь Україні.