Кадри вирішують не все: чому в Держдепі США досі не заповнені ключові вакансії?

Державний департамент, американське зовнішньополітичне відомство, відчуває брак кадрів. Навіть через сто днів після вступу на посаду Дональда Трампа держсекретар Рекс Тіллерсон усе ще не назвав імена семи із дев’яти своїх заступників.

Вакантною в держдепі залишається і посада куратора України, яку раніше займала Вікторія Нуланд. Громадське встановлює, як це впливає на роботу департаменту Тіллерсона.

«Чому американські платники податків повинні турбуватися про Україну?» Це запитання Державний секретар Сполучених Штатів Рекс Тіллерсон поставив на нещодавній зустрічі міністрів закордонних справ країн «Великої сімки». Суперечливу заяву очільник американського зовнішньополітичного відомства зробив напередодні офіційного візиту до Росії та зустрічі з лідером Кремля Володимиром Путіним.

Однак у той же день, 11 квітня 2017 року, Тіллерсон провів телефонну розмову з президентом України Петром Порошенком. Порошенко назвав цю бесіду «чудовою».

«Часом я чую, як запитують: чому нам варто перейматися Україною? Щоб було зрозуміло: я не маю на увазі держсекретаря Тіллерсона, з котрим у мене була чудова телефонна розмова минулого тижня. Я вважаю, що політична та дипломатична Америка має чітке бачення щодо ролі України», — заявив під час промови в лондонському аналітичному центрі Chatham House глава Української держави.

За підсумками наступної розмови, 23 квітня 2017-го, Порошенко подякував Тіллерсону за «тверду та непохитну позицію США на підтримку нашої держави на засадах принципу «нічого про Україну без України».

РОСІЙСЬКЕ ПИТАННЯ

Утім, адресоване міністрам закордонних справ семи постіндустріальних країн запитання Тіллерсона все одно викликало занепокоєння — як у G7, так і в Україні. Певною мірою воно підтвердило побоювання, що висловлювалися після висунення кандидатури колишнього бізнесмена на посаду державного секретаря. Зокрема й від самого Тіллерсона.

На чолі найбільшої нафтової корпорації світу ExxonMobil Тіллерсон активно співпрацював із російськими державними компаніями протягом двох десятків років. У 1998 році уродженець штату Техас очолив спільне підприємство Exxon та російського «Нефтєгаза».

Рекс Тіллерсон (ліворуч) та президент Росії Володимир Путін на церемонії підписання угоди між «Роснєфтью» та ExxonMobil про спільну розробку нафтових родовищ у Західному Сибіру (архівне фото 2012 року) Фото: Mikhail Klimentyev/RIA NOVOSTI​/EPA

Понад те, у 2011 році він поставив підпис під угодою з росіянами про спільний видобуток нафти в Арктиці. Угода на 300 мільярдів доларів набрала чинності влітку 2014 року, та компанії розпочали видобуток у Карському морі. Проте через дії санкцій проти Росії розробки призупинилися вже у вересні 2014. Тіллерсон спростовує це, але дані Bloomberg підтверджують — він лобіював скасування антиросійських санкцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп призначає Держсекретарем США симпатика Росії: що треба знати про Рекса Тіллерсона

У 2013-му Тіллерсон отримав «Орден Дружби РФ» — за особливі заслуги у зміцненні дружби й співпраці між американським та російським народами. Занепокоєння номінацією Тіллерсона на посаду держсекретаря висловлювала низка американських сенаторів — зокрема, Джон Маккейн, Ліндсі Ґрем та Марко Рубіо. Втім, зрештою всі троє (як і всі сенатори-республіканці) проголосували за підтвердження його кандидатури.

«Тіллерсон оцінює міжнародні відносини з позиції бізнесмена, а не державника. А це не залишає місця для таких дрібниць, як цінності. Як і Дональда Трампа, його цікавить лише вигода», — коментує Громадському автор книги «Кінець Європи: Диктатори, демагоги і прихід темних часів», американський журналіст Джеймс Кірчік.

КАДРОВИЙ ГОЛОД

Іншу думку пропонує Стівен Пайфер, екс-чиновник держдепу та колишній посол США в Україні.

«Поведінка Трампа під час виборчої кампанії та призначення Тіллерсона натякали на те, що він прагне покращити відносини з Москвою. Та події останніх кількох тижнів дають більше підстав для оптимізму», — розповів Пайфер під час Х Київського безпекового форуму.

Представник Інституту Брукінгс має на увазі нещодавні візити віце-президента США Майка Пенса та міністра оборони Джеймса Меттіса до Європи, а також промову Тіллерсона в Брюсселі на засіданні Комісії НАТО-Україна. У ній держсекретар підкреслив — Росія безпосередньо впливає на бойовиків на Донбасі, а США підтримують Україну у захисті суверенних територій.

«Цю заяву міг написати держсекретар Джон Керрі та озвучити віце-президент Джо Байден — представники попередньої президентської адміністрації Барака Обами», — каже Пайфер.

На засіданні Комісії НАТО-Україна у Брюсселі держсекретар США виголосив промову, у якій підкреслив російський вплив на бойовиків на Донбасі (на фото зліва направо — міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон, держсекретар США Рекс Тіллерсон, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг та міністр закордонних справа України Павло Клімкін) Фото: Stephanie Lecocq/EPA

На його думку, головна проблема Тіллерсона полягає не у зв’язках із Росією. Значно більш серйозними є два інші питання: його брак досвіду у дипломатії та брак кадрів у державному департаменті.

«Тіллерсон переходить від світу бізнесу та енергетики до дипломатії. Це серйозна зміна. Як лідер великої корпорації в минулому, він повинен розуміти, наскільки важливою є робота віце-президентів. Тож дивно, що він досі не заповнив сім із дев’яти вакансій своїх заступників», — пояснює Пайфер.

Вакантними нині залишаються посади заступника голови держдепу та заступника з кадрових питань. Продовжується пошук кадрів й на посади помічників державного секретаря з менеджменту, міжнародної безпеки, економіки, а також демократії та прав людини. Вакантним є і пост радника держдепу. І це — без згадки про список із 20-25 представників нижчих дипломатичних рангів.

Серед інших вакансій — посада помічника держсекретаря у справах Європи та Євразії. Це посада, яку в адміністрації Барака Обами займала Вікторія Нуланд. Грубо кажучи, це посада куратора України у Білому домі. Нині її обов’язки тимчасово виконує колишній посол США у Вірменії Джон Гефферн.

Представник держдепу Джулія Мейсон у коментарі Громадському заявила, що, попри наявність вакансій, департамент не відчуває проблем із кадрами: «Нині ці позиції закривають професійні дипломати. Вони виконуватимуть обов’язки доти, доки буде така необхідність».

«Я працював у Вашингтоні з 1979 року, та не можу пригадати жоден інший період зміни адміністрацій, що тривав би настільки довго. Зазвичай з іменами претендентів на посаду заступника департаменту можна познайомитися перед інавгурацією. Ще жодного разу не було так, щоб за кілька місяців після виборів держсекретар не обрав заступника» — коментує екс-чиновник держдепу Пайфер.

«Я не думаю, що Трамп та його команда думали, що вони зможуть перемогти. І повільний процес передачі повноважень це підтверджує» — додає Пайфер.

«Вакансії поки не заповнюються, тому що перехідна команда Трампа є некомпетентною, вона не має досвіду роботи в уряді. Окрім того, команда Трампа не збирається залучати до себе людей, які критикували їхнього кандидата під час виборчої кампанії», — зауважує журналіст Джеймс Кірчік.

«Під час виборчої кампанії понад сотня колишніх працівників державного департаменту з боку республіканців підписала петицію проти Трампа. Схоже, що всі, хто підписав той лист, не зможуть отримати роботу в новій адміністрації». Мова йде про 75 колишніх високопосадовців державного департаменту, які назвали Трампа «некваліфікованим для посади президента». Трамп одразу позбувся в своєму уряді людей Обами, але водночас викреслив цілий пласт чиновників, які могли б заповнити позиції в апараті», — пояснює Пайфер.

«Брак кадрів безпосередньо впливає на роботу департаменту. Зазвичай голова державний секретар розділяє роботу між керівниками своїх апаратів. Це ефективний метод роботи», — стверджує Пайфер.

Новопризначений Державний секретар США Рекс Тіллерсон (праворуч на передньому плані) виступає з вітальною промовою до співробітників Держдепартаменту у Вашингтоні після його офиційного призначення у лютому 2017 року Фото: Jim Lo Scalzo/EPA

Перші кроки установи в адміністрації Трампа екс-чиновник держдепу оцінює критично: «Їх можна підсумувати епітетом «катастрофічно».

Як приклади він наводить ситуацію з введенням Білим домом заборони на в’їзд до США представників семи переважно мусульманських країн (врешті призупиненої судами) та проект бюджету на 2018 фіскальний рік. Зокрема, кошторис передбачає скорочення фінансування держдепу на 30%, об’єднання департаменту з Агентством із міжнародного розвитку та суттєве зменшення фінансової допомоги іншим країнам.

Тож скорочення фінансування зовнішньополітичного відомства і зволікання з заповненням вакансій можуть бути ознаками реструктуризації державного департаменту. Все це вписується у передвиборче гасло Трампа «Америка передусім».

Підписуйтесь на наш канал в Telegram