«Камери на фронті — це розхідний матеріал». Як шкільне захоплення переросло в бізнес, що піклується про безпеку

У 12-річному віці киянин Іван Тарасенко захопився камерами відеоспостереження. З першою камерою почав працювати, коли ставив її «на пробу» на батьковому підприємстві.

Прикладом став дідусь, який самостійно ставив камери в першому приміщенні. Другу частину роботи взяв на себе ще 12-річний Іван. Напередодні вони з батьком закупили й камеру, і дроти, які забезпечували її роботу. Попри невисоку ціну, вони працюють досі — навіть через 10 років.

Тож зараз, коли Іванові вже 22, головний принцип його бізнесу — «розжувати» й налаштувати клієнтам усе так, аби вони з перших секунд отримали якісну і справну систему відеоспостереження.

«Тоді я методом спроб і помилок визначив, як правильно встановити камеру, як прибрати на ній шуми, як провести живлення і налаштувати картинку, щоб вона давала нормальне зображення», — пригадує свій підлітковий досвід підприємець.

Власний бізнес Іванові Тарасенку вдалося започаткувати наприкінці школи, паралельно готуючись до складання ЗНО. Каже: секрет у тому, щоб відкласти телефон. Тоді з’явиться багато вільного часу, який забирав ґаджет.

«У мами повинен був відкриватися офіс у Києві. Для нього закупили камери відеоспостереження, але занадто рано, тож вони тривалий час лежали без діла. І я вирішив: чому б це обладнання не виставити на OLX і не спробувати продати? Через тиждень, мабуть, був перший дзвінок — камери купив один підприємець на свою ферму. На дохід від продажу я купив дві інші камери в офіс, доклавши своїх грошей. Потім вирішив створити свій сайт, тому, коли приходив зі школи, консультувався з програмістами, як краще його налаштувати. У якийсь момент на нього було вручну додано понад тисячу товарів», — пригадує Іван.

Від однієї камери до власних складів: як ріс бізнес на системах відеоспостереження

Нині спектр послуг Івана Тарасенка значно розширився. Сьогодні він займається відеонаглядом, домофонами, контролем доступу, а також безперебійними системами (з початку блекаутів у Києві). Зізнається: досі він не знає всі системи досконально, хоча працює з різноманітними пристроями та схемами понад 12 років.

Причина в постійних новинках: на ринок регулярно «заходять» моделі, які відрізняються функціями від попередніх. Через це роботи, яку також виконує Іван, дуже багато — починаючи з перевірки налаштування камери й закінчуючи фотографіями з камер, які отримує покупець.

«Усі картки товарів прописані мною вручну максимально деталізовано, щоб людина, яка на цьому не розуміється, могла зрозуміти, що саме купує. Бо характеристики компанії пишуть для професіоналів. І фотографії, які публікую з камери, — “живі”, зроблені мною», — каже підприємець.

Перші замовлення в Івана почали з'являтися на OLX. Перший клієнт, який придбав камери на ферму, став постійним. Однак здебільшого покупцями стають роздрібні клієнти. Тож аби вони знаходили його замовлення, потрібно докласти зусиль. У цьому, зокрема, допомагає й платформа.

«На початку було складно, бо доводилося вивчати, як працює психологія ринку, писати правильні заголовки, щоб людина під час пошуку знайшла саме твій товар, а не товар конкурентів. Але в OLX зручно те, що є статистика оголошення: можна простежити кількість звернень, переглядів. Це дає змогу покращити рекламу для того чи іншого оголошення. Крім цього, я дивлюся на кількість переглядів і збережень конкретного товару, інколи змінюю заголовки відповідно до статистики — перевіряю, чи буде збільшуватися кількість дзвінків», — каже Іван Тарасенко.

Нині підприємець працює з дому. В одній з кімнат він облаштував і склад, і робочу зону, де збирає безперебійники та налаштовує камери. Зізнається, що це найзручніше, оскільки клієнти звертаються й пізно ввечері з проханням дати характеристики камер чи проконсультувати щодо товару.

Є й окремий склад для зберігання великого обладнання. Він у зоні швидкого доступу, аби можна було в максимально короткі терміни відправити замовлення клієнтам. Іван додає: до термінових замовлень ставиться позитивно, оскільки й сам такий — не любить чекати на товар 2-3 дні, тож готовий доплачувати за терміновість. Таку саму тенденцію помічає й серед своїх клієнтів, особливо серед великого бізнесу.

«З часом я планую розширитися — мати власний будинок з окремим складом на його території, аби там вміщалося все обладнання», — каже хлопець.

Як війна вплинула на продажі систем відеоспостереження

Перші кілька тижнів повномасштабного вторгнення Іван провів із рідними. Жартує, що на третьому тижні йому стало нудно сидіти в підвалі. А оскільки вже почали надходити перші дзвінки від клієнтів, які хотіли придбати камери відеоспостереження, повернувся у свою квартиру, щоб працювати.

Тоді бізнес був у підвішеному стані — великі підприємства не наважувалися відкриватися. Утім, Іван Тарасенко вирішив ризикнути й закупив в Одесі велику партію рацій — понад тисячу одиниць. Тоді клієнтами Івана стали військові, яким рації потрібні були для оборони.

«Деякі товари ми тоді продавали військовим за собівартістю, щоб просто відбити гроші. Зараз я вже раціями не займаюся, бо їх не бракує. Але тоді вони дали великий поштовх працювати далі. І коли настав перший блекаут, ми почали розробляти безперебійники. Спершу просто пояснювали людям, як вони можуть їх своїми руками скласти. А потім вирішили робити це самостійно. Працювали з ранку й до ночі», — пригадує 22-річний підприємець.

Нині військовослужбовці замовляють в Івана Тарасенка камери навіть на передову. Системи відеонагляду працюють навіть на Авдіївському напрямку — бійці беруть камери, щоб не визирати з бліндажів під час обстрілів, але слідкувати за тим, що відбувається навколо. Також камери замовляли для встановлення на БпЛА.

«Камери на фронті — це розхідний матеріал, бо їх часто нівечать уламки, наприклад. І щоб не розбиратися з камерою на передовій, їх у нас замовляють одразу налаштованими, щоб якомога швидше розгорнути систему відеонагляду», — пояснює киянин.

Цінова категорія камер, які замовляють військовослужбовці — від 8 до 12 тисяч, оскільки їх завозять із Китаю. Вони значно дешевші, ніж брендові роботизовані камери, оскільки ті коштують від 20-30 тисяч за одиницю, хоча функції виконують майже одні й ті самі.

Засади клієнтоорієнтованості в «камерному» бізнесі

Іван Тарасенко зізнається: сьогодні у спілкуванні з людьми найскладніше — пояснити, що камера за тисячу гривень не виконає функції візуально такої самої, як камера вартістю 10 тисяч. За словами підприємця, часто покупці бачать картинку з дешевого обладнання і думають, що воно якісне, але водночас не дивляться на програмне забезпечення, якість пристрою і скільки він зможе працювати.

«Картинка на деяких дешевих камерах вдень схожа на якісну, але вночі це зовсім інше зображення через шуми. Ми намагаємось максимально детально пояснити все клієнту. Але якщо до нас ставляться зверхньо й з неповагою, ми просто не зможемо співпрацювати з такими людьми, бо поважаємо себе. Тому краще відмовимося від заробітку, ніж будемо вислуховувати зайвий раз претензії», — каже підприємець.

Кілька років тому на одному торговельному майданчику в нього стався конфлікт через зневажливе ставлення покупця. Клієнту відмовили в обслуговуванні, але у відповідь отримали негативний відгук. Менеджери майданчика відмовились його видаляти.

Іван зрозумів: так, публікуючи негативні відгуки, конкуренти можуть «потопити» його бізнес. Тож гроші, які були вкладені в той торговельний майданчик, підприємець реінвестував в OLX.

«На OLX добре працює підтримка, до того ж тут можна оформити свою сторінку так, щоб вона мала вигляд власного сайту. Тим паче ми постійно розвиваємо її, звертаємося до менеджерів по пораду щодо реклами й отримуємо вигідні пропозиції. Цього більш ніж достатньо, щоб розвивати бізнес», — каже Іван.

На думку 22-річного підприємця, основні складові успішного бізнесу — це максимальна клієнтоорієнтованість (зокрема, й надання знижок, аби лояльні покупці лишалися задоволеними) та робота без часових рамок.

«Ми працюємо 24/7. Є клієнти, які телефонують о десятій чи одинадцятій вечора, і ми їм допомагаємо. Тому вони замовляють обладнання в нас, а не в конкурентів», — ділиться Іван Тарасенко.

Проте головне, на думку молодого підприємця, — це чітко поставлені цілі. Вони можуть здаватися складними, нерідко буде важко, проте Іван запевняє: без цього ніяк, оскільки так працює бізнес. Якщо, попри труднощі, робити все якісно й регулярно, можна досягти хороших результатів.

Матеріал опубліковано на правах реклами. Над текстом працювали: журналістка Аліна Євич, редакторка Марія Смик, дизайнерка Мирослава Мохнацька, креативна продюсерка Катерина Вишнева.