Канада надішле військових інструкторів до України (огляд преси)

«Канада готується приєднатись до США та Британії у тренуванні українських військ», - пише канадська газета The Globe and Mail. «Джерело в міністерстві оборони повідомляє, що уряд Стівена Гарпера планує офіційно оголосити про розміщення тренувального підрозділу в приблизно одну сотню вояків. Більшість з них будуть розквартировані в тренувальному центрі НАТО у Яворові, західній частині європейської держави, яка воює, поблизу польського кордону. Солдати приєднаються до своїх американських та британських побратимів десь у середині травня», - пише газета. «Планується, що канадці поділяться з українцями досвідом у розмінуванні та знешкодженні вибухових пристроїв. Цей болючий досвід вони отримали під час п’ятирічної бойової місії в афганському Кандагарі». Також нова місія навчатиме організації військового патрулювання.

Статтю кореспондента Associated Press Ніколаса Воллера про командира батальйону чеченця Адама Осмаєва, який воює на боці України, публікує The Washington Times. Російська пропаганда обвинувачує Осмаєва у причетності до вбивства Бориса Нємцова. «Осмаєв сказав, що майже не сумнівається в тому, що виконавці вбивства Нємцова мають зв’язки з Кадировим. Але тепер спецслужбам потрібен зручний «цап-відбувайло» у провину якого легко повірили б російські маси», - йдеться в матеріалі. Адаму Осмаєву 33 роки і у нього складна історія взаємин як з Кадировим, так і з Путіним. Ніколас Воллер розповідає, що Адам Осмаєв навчався в Британії, потім повернувся в Чечню, де його батько очолив Чеченську державну нафтову компанію. Коли молодий Рамзан Кадиров прийшов до влади він посварився з Осмаєвими за вигідні енергетичні контракти і родина переїхала в Україну.

«Що справді думають росіяни». Про міфи історії напередодні святкування 9 травня пише керівник московського бюро The Financial Times Кетрін Хілле. «9-е травня загострює увагу на тій прірві, яка виникла між уявою Росії про саму себе та її сприйняттям в інших країнах. Багато європейських країн відзначають цей день, згадуючи про жертв Холокосту та закликаючи до миру і взаєморозуміння на міжнародній арені. Росія робить акцент на військовій славі та ролі Червоної Армії у звільненні Європи». Багато європейських політиків занепокоєні тим, що Москва використовує цю річницю для приховування запеклих суперечок довкола участі Росії у війні в Україні. «У час, коли Путін намагається перемалювати карту Європи, як ми можемо стояти поруч з ним та славити післявоєнний устрій на континенті - устрій, основи якого Путін намагається знищити», - цитує Кетрін Хілле анонімного дипломата з європейської держави, лідер якої відхилив запрошення Москви.

Кореспондент The Guardian Сюзан Голденберг аналізує вибрчу стратегію Гілларі Клінтон. «Клінтон повертається, щоб розбити «скляну стелю» і висуває на перший план гендерні проблеми». «Під час президентської кампанії 2016 року Клінтон поставить на перше місце жінок та дітей, позиціонуючи себе як захисницю прав низькооплачуваних груп населення. Ці дві теми займають центральне місце у відеоролику, який присвячений старту її передвиборчої кампанії», - відзначає автор статті. Кидаючи виклик cумно відомому сексизму, Клінтон ніби виступає у новій ролі: «найголовнішої бабусі», вважає Голденберг. Стратегія «треба слухати бабусю» також може допомогти привабити на свій бік виборців із більш консервативними поглядами. Але найважливіше – захистити Клінтон, якій 67 років, від образ по віковій ознаці. Їх швидше всього будуть кидати в обличчя жінці-політику, припускає оглядач The Guardian.