Шпигунство в Росії та тортури: хто така кандидатка на пост глави ЦРУ Джина Гаспел

Після того, як Дональд Трамп призначив новим Держсекретарем колишнього очільника ЦРУ Майка Помпео, очолити відомство запропонували його заступниці Джині Гаспел. Вона — досвідчена професіоналка, за плечима якої 33 роки роботи в ЦРУ в різних країнах світу.

Утім, деякі моменти її професійного минулого доволі контроверсійні. Якщо сенат проголосує за кандидатуру Гаспел, вона стане першою жінкою, що очолить ЦРУ за всю історію відомства.

Громадське розповідає, хто така Джина Гаспел, та чому навколо її персони в США точаться гарячі суперечки.

Робота в Росії

Кар’єру в ЦРУ Гаспел почала з місії в Ефіопії, де вона добре зарекомендувала себе, тож на початку 90-тих її відправили в СРСР. Гаспел застала розпад Союзу, а відтак 15 років пропрацювала під прикриттям: окрім Росії, деякий час вона також керувала таємними операціями в Азербайджані. Зокрема, під її керівництвом удалося затримати двох осіб, залучених до нападу на американські посольства в Кенії й Танзанії в 1998 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Міст шпигунів»: 5 гучних обмінів спецслужб

Гаспел блискуче володіє турецькою та російською мовами, до того ж, раніше в ЦРУ не було керівника, який мав би такий великий досвід роботи в Росії та розуміння регіонального контексту.

Деталі завдань, які Гаспел виконувала протягом 15 років у Росії, дотепер засекречені не лише для широкого загалу, а й для сенаторів США. Попри це, відомо, що саме Джина Гаспел стояла за висланням російських дипломатів зі США після нещодавнього скандалу з отруєнням Сергія Скрипаля в Британії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Усе вказує на Росію» — британський журналіст про отруєння екс-розвідника Скрипаля

У 2001 році Гаспел перевелась до Нью-Йорка у контртерористичний  відділ. Перший день її роботи припав на 11 вересня 2001 року, коли відбувся найбільший в історії Америки теракт. За рік її перевели працювати в Таїланд керівницею секретного відділу ЦРУ.

Кандидатка на посаду глави ЦРУ Джина Гаспел (в центрі) під час слухання у Сенаті США, 9 травня 2018 року Фото: EPA-EFE/SHAWN THEW

Тортури в Таїланді

З Таїландом пов’язана найсуперечливіша сторінка в кар’єрі Гаспел. У 2004 році навколо неї розгорівся скандал щодо видалення плівок із записами допитів затриманих, яких підозрювали в тероризмі.

Як з'ясувалося, у Таїланді до них застосовували практики, які назагал вважаються катуванням. Ідеться про імітацію утоплення — коли людину кладуть у горизонтальне положення, а на обличчя ллють воду. Хоча вода в легені не потрапляє, людина починає задихатися, і в неї виникає відчуття, ніби вона тоне. Схожі методи тортур застосовувала інквізиція в середньовіччі, а в ЦРУ ж такі практики називали «посиленим допитом».

Напередодні слухань у Сенаті щодо затвердження Гаспел на посаді, в New York Times опублікували колонку жінки з Лівії на ім’я Фатіма Будчар. Вона стверджує, що була серед в’язнів таємної тюрми ЦРУ в Таїланді. Її чоловік очолював ісламістське угрупування, яке виступало проти Муамара Каддафі. Сама жінка каже, що жодної участі в діяльності групи не брала.

«Мене викрали в Південно-Східній Азії і ув'язнили в одному з найгірших підвалів Лівії. Але найгірше катувала мене не міліція Муамара Каддафі. Це зробили в Таїланді під керівництвом ЦРУ. У той час я була на п’ятому місяці вагітності.

Деякі з тих речей настільки жахливі, що я не можу про них говорити. Вони били мене по животу саме там, де була дитина. Щоб перевести мене в інше місце, працівники тюрми зв'язали мене з голови до п’ят, як мумію. Я була переконана, що незабаром мене вб’ють», — розповіла Фатіма Будчар.

Щодо подій у Таїланді у 2004-му почалося розслідування. Однак Гаспел виправдали, констатувавши, що вона лише виконувала накази вищого керівництва ЦРУ, й не була ініціаторкою проведення таких допитів. Утім, згодом це стало причиною гострої критики Джини Гаспел зі сторони «Демократичної партії», а також правозахисників та американців з ліберальними поглядами.

Кандидатка на посаду глави ЦРУ Джина Гаспел (в центрі) під час слухання у Сенаті США, 9 травня 2018 року Фото: EPA-EFE/SHAWN THEW

Критика суспільства й слухання в Сенаті

Після того, як Трамп оголосив, що номінуватиме Гаспел на посаду очільниці ЦРУ, в її бік одразу ж полетіли стріли. Тиск був настільки сильним, що за декілька днів до початку слухань у Сенаті жінка заявила, що має намір зняти свою кандидатуру. Утім, цього вона так і не зробила і все ж з’явилася на слухання 9 травня.

Як і передбачалось, здебільшого питання стосувалися її минулого на посту очільниці тайського відділу ЦРУ. Гаспел запевнила, що відомство більше ніколи не застосує схожих методів «посиленого допиту», навіть якщо це формально дозволять:

«Я розумію, що багато людей по всій країні хочуть знати про мої погляди на програму колишнього ув'язнення та допитів ЦРУ. Служивши в цей бурхливий час, я можу дати вам своє особисте зобов'язання чітко й беззастережно: під моїм керівництвом ЦРУ не відновить таку програму утримання та допиту».

Водночас вона кілька разів ухилилася від прямої відповіді на запитання, чи вважає такі методи аморальними. Гаспел не погодилася, але й не заперечила цього, сказавши лише, що її «моральний компас є достатньо міцним».

Щодо інших речей, які зокрема стосуються і Росії, працівниця ЦРУ була конкретнішою. Вона заявила, що погоджується з висновками розвідки щодо втручання Москви у вибори президента США й переконана, що важливо продовжувати роботу в цьому питанні.

Попереду — голосування за кандидатуру Гаспел на пост очільниці ЦРУ. Для її обрання потрібен 51 голос зі 100. Саме стільки крісел у Сенаті належить республіканцям, однак щонайменше двоє з них, ймовірніше за все, голосуватимуть проти. Відтак, Гаспел потрібно хоча б декілька голосів демократів для того, щоб здобути пост очільниці ЦРУ.

Поліцейські затримали активіста Рея Макговерна під час слухання у Сенаті США, 9 травня 2018 року. Макговерн виступає проти призначення Джини Гаспел на посаду глави ЦРУ Фото: EPA-EFE/SHAWN THEW