Катастрофа літака МАУ в Ірані: відповідаємо на ваші запитання

У ніч на 8 січня літак Boeing-737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» розбився невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту Імам Хомейні, що на околицях Тегерана.

Пізніше стало відомо, що на борту перебували 167 пасажирів та 9 членів екіпажу, усі вони загинули — зокрема й 11 українців. Серед загиблих також були громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини та Великої Британії.

Відповідаємо на найбільш поширені питання читачів hromadske, пов’язані з авіакатастрофою. На жаль, не на всі питання наразі можливо відповісти — але ми зібрали якомога більше інформації, аби скласти у вас повну картину того, що сталося.

Чому чорні скриньки не дозволити вивчати незалежній стороні?

Коротко. Такі правила — це вирішує країна, на території якої сталася аварія.

Розслідування авіакатастроф регламентуються міжнародним правом, зокрема додатком 13 до Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, і відбуваються у співробітництві багатьох держав.

«Головною у розслідуванні є держава, у якій сталася катастрофа. Саме вона утворює незалежну комісію з розслідування. Вона також має оперативно повідомити про катастрофу державу, де зареєстроване судно, державу-оператора (в обох останніх випадках це — Україна), державу, де повітряне судно було спроектоване/виготовлене, а також ІCАО», — пояснив політичний директор МЗС Олексій Макєєв.

Крім головної країни розслідування, до неї можуть приєднатися вказані держави, а також країни, громадяни яких постраждали в авіакатастрофі. Нагадаємо, що Україна вже заявила про намір долучитися до її розслідування.

Що відомо про двох осіб, що зареєструвалися, але не сіли в літак?

Коротко. Тільки те, що це не громадяни України.

На брифінгу прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що двоє людей, які мали летіти бортом «Міжнародні авіалінії України» (МАУ), який розбився вранці 8 січня в Ірані, не сіли на літак. Він зазначив, що це не громадяни України.

Станом на зараз це все, що про них відомо. У західних ЗМІ інформація про двох пасажирів, які так і не сіли на літак, подавалася з посиланням на українську владу.

З чим була пов'язана причина затримки літака в Тегерані?

Коротко. З вивантаженням зайвого вантажу.

Справді, за даними МАУ, Boeing 737-800 вилетів з аеропорту Тегерана о 06:10 за місцевим іранським часом (близько 04:40 за Києвом). При цьому, як показує сервіс Flightaware, він мав вилетіти ще о 05:15 ранку за місцевим часом.

Представники авіакомпанії на брифінгу затримки не коментували.

ОНОВЛЕНО: Затримка майже на годину вильоту літака Boeing-737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» з Тегерана 8 січня, який потрапив в авіакатастрофу, була пов'язана з вивантаженням зайвого вантажу, повідомив на брифінгу 10 січня глава МЗС України Вадим Пристайко.

Якими є гіпотези щодо того, що сталося? Які є протоколи поведінки в таких випадках?

Коротко. Щонайменше кілька, але всі вони непідтверджені.

Одну з перших гіпотез, яку активно почали тиражувати українські та міжнародні ЗМІ, висунув йорданський телеканал Al-Hadath: начебто в літак потрапила ракета. Слід зазначити, що цю версію видання надало без жодних джерел і обґрунтувань — просто як припущення.

Версію про збиття літака пізніше спростували й деякі експерти, як-от Джефрі Томас у коментарі Deutsche Welle.

Можливою причиною катастрофи посольство України в Ірані назвало аварію двигуна. У відомстві також наголосили, що версія теракту або ракетної атаки виключається.

Пізніше на сайті посольства ця заява зникла. Натомість там з'явилися такі рядки: «Інформація щодо причин авіакатастрофи з'ясовується комісією. Будь-які заяви щодо причин аварії до рішення комісії не носять офіційного характеру».

Натомість експерт із питань транспорту BBC Том Барідж вважає малоймовірною версію про неполадки в роботі двигуна — адже літак набрав достатньо висоти перед катастрофою.

Президент МАУ Євген Дихне заявив, що літак Boeing 737-800, який впав в Ірані, був справний, а члени екіпажу були одними з найкращих в авіакомпанії.

Ми також запитали в досвідчених пілотів про літак та версії його технічної несправності.

Пілот Федір (ім'я змінено на його прохання) літав на цьому літаку. Федір каже, що літак достатньо новий, масовий, надійний.

«Це дійсно борт нової епохи, там дуже багато систем дублювання, він дуже комфортний для екіпажу в цьому сенсі. Якщо спалахує двигун, його навіть не рекомендують одразу гасити — набираєш висоту, спрацьовує система гасіння. Висота, швидкість — це життя. Зайти на посадку можна з одним двигуном». 

Пілот Олександр виключає неграмотність чи низьку підготовку екіпажу. Він також каже, що загоряння двигуна — це серйозна, але не вибухонебезпечна ситуація.

«Двигун може горіти більш як пів години. За цей час за короткою схемою можна зробити два заходи на посадку».

Пілот Антон Кирик вважає, що причиною був фактор, на який неможливо було вплинути.

«Навіть якщо відірвати двигун, він зробить нормальну посадку. Я також абсолютно виключаю похибку екіпажу, а технічні питання, вони б змогли вирішити».

Чому до авіакатастрофи над Іраном не закрили повітряний простір?

Коротко. Це рішення ухвалює кожна держава окремо, до 8 січня авіапростір над Іраном не закрила влада жодної країни.

Контроль над авіаційним простором країни здійснює її орган виконавчої влади, який регулює авіаперевезення. У США, приміром, це Федеральна авіаційна адміністрація, в Україні — Державна авіаційна служба, в Ірані — Організація цивільної авіації.

Такі органи не лише забороняють іншим літакам літати над повітряним простором своєї країни, а й обмежують перельоти для своїх перевізників над іншими країнами.

До 8 січня влада жодної країни не застерігала авіаперевізників про небезпеку польотів над територією Ірану. Першою це зробила Федеральна авіаційна адміністрація США — у відповідь на ракетні обстріли Іраном американських військових об’єктів в Іраку.

Уже після цього авіакомпанії почали масово повідомляти про тимчасове обмеження на польоти в Іран та Ірак.

Водночас прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив на брифінгу, що уряд з’ясує, чи могли українські державні органи запобігти катастрофі, закривши авіасполучення з цією країною.

Чому в Україні не оголосили жалобу?

Коротко. Це, найімовірніше, прерогатива президента. Він поки не оголошував намірів це зробити.

День трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті оголошуються указами президента, постановами Верховної Ради, а також іншими нормативно-правовими актами.

Дні жалоби після конкретних трагічних подій, як показує практика, оголошуються саме указами президента.

У своїх публічних заявах протягом 8 січня Володимир Зеленський не згадував про намір оголосити день жалоби. Офіс Президента поки не коментував таку можливість.

ОНОВЛЕННЯ: За результатами робочої наради, яку провели вночі 9 січня, Володимир Зеленський видав указ про оголошення 9 січня днем жалоби у зв’язку з катастрофою літака Boeing 737-800 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», який розбився 8 січня в Ірані.

Де літак проходив останнє ТО?

Коротко. Точно невідомо, де саме, найімовірніше — в Києві.

За словами президента МАУ Євгена Дихне, останнє планове технічне обслуговування літака Boeing 737-800, що впав уранці 8 січня в Тегерані, перед вильотом проводилось 6 січня 2020 року. «Ми гарантуємо справність наших літаків і високу кваліфікацію наших екіпажів», — підкреслив він.

Сервіс Flightradar24 показує, що 6 січня літак здійснив кілька перельотів з Тегерана до Києва, Лондона і Єревана. Найдовше він залишався в Києві (із 17:40 по 20:10), що й дає підстави припускати, що техобслуговування борт проходив саме там.

У МАУ підкреслили, що проведуть розслідування катастрофи з залученням представників компанії-виробника літака Boeing, а також за участю Національного бюро розслідування авіа інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні.

Якими були реакції країн, чиї громадяни загинули в авіакатастрофі? Чи будуть ці країни проводити власне розслідування? 

Коротко. Висловили співчуття, закликали до ретельного розслідування — але про власне розслідування не оголошували.

Серед загиблих в авіакатастрофі були 82 громадяни Ірану. У країні заявили, що самостійно вивчатимуть бортові самописці з літака. Українські експерти можуть бути присутніми. Координувати спільне розслідування домовилися глави українського та іранського МЗС.

Інші країни, громадяни яких загинули внаслідок авіакатастрофи, не оголошували, що мають намір почати власне розслідування щодо її обставин.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що уряд буде тісно співпрацювати з міжнародними партнерами для забезпечення належного розслідування причин аварії.

Міністерка закордонних справ Швеції Ан Лінд висловила співчуття родинам загиблих 10 шведів і оголосила про початок роботи кризового центру відомства.

Речник уряду Великої Британії повідомив, що країна «тісно співпрацює із владою України та Ірану» щодо катастрофи, а також що немає «ніяких вказівок» на те, що літак збила ракета.

З боку Німеччини були лише висловлення співчуття рідним та близьким загиблих в авіакатастрофі.