ENRU

Хода пам'яті Жизневського: у Києві згадували загиблого на Грушевського білоруса (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Пам'ятна хода у день народження загиблого під час Революції гідності білоруса Михайла Жизневського пройшла у Києві увечері 26 січня.

Учасники акції зібралися на Михайлівській площі біля пам'ятника княгині Ользі, звідки рушили до Софійської площі та вниз до Театральної. З українським та білоруським прапорами пройшли вулицями Хмельницького, Хрещатиком, через Європейську площу, та зупинилися на Грушевського біля пам'ятного знаку.

Хода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеХода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеХода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеХода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське

Михайло Жизневський загинув під час штурму на вулиці  Грушевського біля стадіону «Динамо» близько 9-ї години ранку 22 січня 2014 року. Його смертельно поранили у серце з вогнепальної зброї.

Відспівали Михайла Жизневського у Михайлівському соборі у Києві, а поховали у Білорусі. Кілька тисяч людей 28 січня 2014 року прийшли на Михайлівську площу, щоб вшанувати пам'ять загиблого.

Наразі особи, які вбили Михайла не встановлені. Розслідуванням смерті Жизневського, як і іншими справами з розстрілів, займається  Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перші вбивства на Майдані: Що відомо ГПУ

Хода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеХода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеХода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське

Розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. Розстріл мітингувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014-го. Убивства Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, викрадення Ігоря Луценка та викрадення і вбивство Юрія Вербицького 22 січня 2014-го — це найрезонансніші справи Майдану. Водночас є понад вісім десятків інших епізодів. Усі вони умовно об’єднані в одну велику «Справу Мадану».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 9,5 тисяч свідків та один засуджений — що ми знаємо про «Справу Майдану»

Хода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеХода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/ГромадськеХода пам'яті білоруса Михайла Жизневського, Київ, 26 січня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське

У листопаді 2014 року президент Порошенко нагородив трьох іноземців, які загинули під час Революції гідності, орденами Героїв Небесної Сотні. Серед них  білорус Михайло Жизневський, та двоє громадян Грузії — Зураба Хурція і Давид Кіпіані.

Мати Михайла тоді сказала, що в Білорусі її сина вважають «бандитом і нацистом», на його могилі невідомі постійно зривають український прапор. Звання ж Героя, на її думку, могло змінити ставлення до її сина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4 роки без Нігояна та Жизневського: що відомо про перші вбивства на Майдані

У лютому 2016 року український уряд призначив довічну стипендію батькам Михайла Жизневського — Михайлу Петровичу і Ніні Василівні — у розмірі 3,25 тисяч гривень кожному. А у червні 2017 року президент Порошенко присвоїв посмертно Михайлу Жизневському звання «Герой України».