Кінець самостійного Кашміру. Як Індія скасовує автономію проблемного штату на кордоні з Пакистаном

«Ми не знаємо, що відбувається в Кашмірі, ми навіть не знаємо, чи живі там наші родини, чи ні. Ми не маємо з ними жодного зв’язку, бо там не працює інтернет, телефони й телебачення. Неможливо дістатися додому: хоча є авіарейси, транспорт всередині регіону практично заблоковано», — розповідає Громадському 20-річний вихідець із Кашміру Перрей Шоукат.

Він вивчає фармакологію в технічному університеті сусіднього штату Пенджаб. Вдома, в Кашмірі, хлопець востаннє був місяць тому. «4 серпня я дзвонив батькам, і вони розповіли мені, що в автономії посилили військову присутність. А наступного дня я вже не зміг додзвонитися. Невдовзі дізнався, що статтю 370 скасовано, і був шокований».

370-та стаття індійської конституції, яку згадує Шоукат, гарантувала особливий статус у складі Індії штату Джамму і Кашмір, населення якого складає понад 12,5 мільйонів людей. 5 серпня стало відомо, що індійський уряд вирішив скасувати її. Постанову, в якій міститься відповідна пропозиція, вже підписав президент Індії Рам Натх Ковінд, і «набути чинності вона має негайно». Це рішення викликало бурхливу реакцію в Кашмірі — високогірному прикордонному регіоні, за який понад півстоліття точиться боротьба між ядерними державами Індією та Пакистаном. Що це означає і до чого може призвести?

Кінець автономії

Стаття 370, а також пов’язана з нею стаття 35-а конституції Індії діяли понад 70 років, відколи було проголошено незалежність Індії та Пакистану від Великої Британії. Вони гарантували значну автономію для Джамму та Кашміру. Цей штат, де більшість складають мусульмани, єдиний з-поміж 29-ти в Індії мав власну конституцію, прапор і права на ухвалення самостійних рішень з майже всіх питань. Закони, ухвалені федеральним урядом Індії, починали тут діяти тільки після того, як їх підтримував місцевий уряд.

Положення 35-а дозволяло владі штату визначати своїх «постійних мешканців», які мали кашмірську прописку, могли працювати в органах місцевої влади і купувати нерухомість. Іншим цього не було дозволено. «Тобто якщо дівчина вийде заміж поза межами Кашміру і далі там не житиме, вона не буде мати спадщини», — пояснює Громадському голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош.

У штаті працювала система квот: при працевлаштуванні перевага надавалась саме кашмірцям. Тепер це в минулому.

Позбавити Джамму та Кашмір автономії було передвиборною обіцянкою індійської націоналістичної партії «Бхаратія Джаната» (Індійська народна партія) чинного прем’єра Нарендри Моді. Вона на виборах навесні 2019-го отримала більшість. Згідно з індійським законодавством, скасування автономії штату мав би затвердити і місцевий уряд. Однак з червня управління штатом здійснював федеральний уряд через губернатора.

Скасування статті означає не лише те, що Кашмір перестає бути автономією — він перестає бути штатом взагалі. Згідно з рішенням індійського уряду, тепер це — союзна територія (на додачу до семи вже існуючих в Індії). А у неї значно менше прав, немає привілеїв для корінних мешканців, і управління нею здійснюється з федерального центру.

Штат розділять на дві частини — виокремлять союзну територію Ладакх. Таку ідею сприймають в країні позитивно, каже Мрідула Гош.

«У штаті — мусульманська більшість. Але усі, здається, забули, що є частина, де живе буддистська більшість — Ладакх. І тому зараз багато людей дуже схвально відгукнулися, що розділили ці дві частини — щоби Ладакх був окремо, бо там буддистська культура, буддистський монастир. Але тепер це буде не штат, а союзна територія, відповідно контролю центру більше. І якщо Джамму і Кашмір буде мати свою законодавчу асамблею, то Ладакх такого органу не матиме і буде управлятися прямо з центру».

Навіщо це роблять і яка реакція?

«З формальної точки зору такі дії нормальні, тому що це ухвалив більшістю парламент: 370 голосів “за” — це дуже велика цифра. Це вирішив народ. Єдиний нюанс — чи було погоджено з національною асамблеєю певного штату? Але зараз такої асамблеї в Кашмірі немає. Кашмір зараз перебуває під фактичною владою губернатора. А його згоду було отримано», — пояснює Мрідула Гош.

Вона наголошує: надання особливого статусу Кашміру у 1949 році було перехідним і тимчасовим положенням, прописаним у конституції. Тож рано чи пізно ця стаття мала зникнути, каже експертка. Мешканцям Кашміру відтоді кілька разів обіцяли референдум, на якому вони б могли визначитись із бажаним статусом. Втім, за 70 років він так і не відбувся. У 1951, наприклад, після чергових виборів у регіоні Індія заявила, що референдум більше не потрібен — попри наполягання Пакистану і ООН.

За словами Мрідули Гош, неочікуваним стало те, що так різко понизили статус штату. Навіщо це зробили? Як пояснює індійська влада, мотиви щодо зміни статусу Кашміру насамперед економічні й безпекові. Певна ізольованість штату та особливості устрою гальмують його розвиток.

«Індійці (які не є корінним населенням Кашміру — ред.) не можуть інвестувати в землю чи власність, як це могли б робити фірми чи багатонаціональні корпорації. Таким чином вони б могли надати роботу молодим людям Кашміру», — йдеться у поясненні влади до скасування статті 370. Без цього в регіоні зростає безробіття, яке є ґрунтом для радикалізації регіону, аргументується у повідомленні.

Мрідула Гош зазначає: якщо Кашмір перестане бути територією з особливими правами, люди вкладатимуть у нього кошти, інакшими стануть відносини між регіоном та Нью-Делі. «Якщо запитати людей — всюди говорять: чому вони особливі? Ми хочемо, аби була одна країна й одна конституція. Центр має на це право. За останні 30 років у нас багато штатів було розділено — для простішого адміністрування», — наголошує Гош.

Водночас колишня головна міністерка Кашміру Мехбуба Муфті, яку від моменту скасування автономії штату узяли під домашній арешт, заявила, що кашмірці тепер почуваються обманутими. «Ми, люди, які повірили у конституцію Індії, виявилися неправими. Нас підвела та ж країна, якій ми поступилися», — зазначила Муфті.

За її словами, Кашмір зробив неправильний вибір, у 1947 році приєднавшись до Індії, а не Пакистану. А міністр інформаційної політики Пакистану Фават Чоудхурі назвав скасування статті 370 «другою Палестиною» — через спроби чинного прем'єра Індії Нарендри Моді «змінити демографічну ситуацію у штаті та залучаючи переселенців до Кашміру».

Проте кашмірці почуваються зрадженими, і плюсів у цьому поки не вбачають. «Поліція і війська відлякали наших гостей. І хоч я був шокований, коли почув, що Індія забрала наш спеціальний статус, деякі індійські туристи у моєму домі раділи. Я не міг висловити їм своє невдоволення. Глибоко всередині я почувався так, ніби спершу вкрали наші голоси, і тепер і нашу землю», – розповів власник гостьового будинку в Кашмірі Джеханджір Ахмад журналістам Al Jazeera.

Влада Індії, передчуваючи хвилю невдоволення, напередодні рішення про скасування автономії надіслала до Кашміру додаткові військові сили. І це попри те, що в регіоні й без того розміщено від 500 до 700 тисяч індійських солдатів, це робить його однією з найбільш мілітаризованих зон світу.

Крім того, у Кашмірі останніми днями вимкнули мобільний та інтернет-зв'язок, а роботу журналістів обмежили. «У нас є чіткі вказівки згори, що жоден журналіст не повинен тут пересуватися», — повідомили працівники індійської армії «Аль-Джазірі» після спроби медійників перетнути пропускний пункт біля Срінагара. Попри все, журналістам вдається потрапити на територію Кашміру.

Пакистанська журналістка Юсра Аскарі, що працює у місті Карачі, вважає такий підхід порушенням прав людини. «Люди повинні мати змогу вирішувати такі питання (про скасування незалежності — ред.) самотужки, бо вони завжди казали, що хочуть бути самостійними, не можна просто змусити їх замовкнути. Треба, щоби їх почули й побачили. А скасування статті ніби зробило Кашмір невидимим», – розповідає Аскарі Громадському.

Сотні людей вийшли висловити свій протест проти скасування автономії Кашміру в індійській столиці Нью-Делі. Вони заявили, що рішення індійського уряду — це «смерть демократії в країні» і вимагали переглянути його. Рахуль Ганді, лідер опозиційної партії “Національний Конгрес”, яка багато років керувала Індією, засудив дії влади. «Цю націю формують люди, а не шматки землі. Це зловживання владою матиме жахливі наслідки для нашої нацбезпеки», – написав він у Твіттері.

В Кашмірі, попри посилення військової присутності, відбуваються протести, були повідомлення про те, що люди кидають каміння у військових. Індійська влада також затримала понад 300 кашмірських політиків та активістів, аби уникнути заворушень, пише Euronews.

Реакція і що буде далі 

Критики розглядають скасування статті 370 як прагнення заселити переважно мусульманський Кашмір індуїстами. Пакистан засудив це рішення і назвав порушенням резолюції ООН. 7 серпня Ісламабад вислав посла Індії та призупинив торгівлю з нею. Пакистан планує обговорити це питання на рівні Ради Безпеки ООН.

Скасування автономії Кашміру загострило і без того напружені взаємини між Індією та Пакистаном (остання ескалація була лише в лютому, коли внаслідок теракту загинуло 40 індійських солдатів). Чи дійде цього разу справа до збройного конфлікту — відкрите питання. З огляду на ситуацію на даному етапі, експерти сумніваються в цьому.

Мрідула Гош наголошує, що Індія підготувалася до можливих сутичок, розмістивши на території Кашміру додаткові сили. «Там достатньо армії. Прості люди перелякані, а виходять [на протести] зазвичай молоді безробітні люди. Я не думаю, що там будуть якісь заворушення, центр має це контролювати», – каже експертка. Але додає: «Хоча зараз там ходять по лезу — психологію натовпу неможливо передбачити».

Анджела Штанцел, старша наукова співробітниця європейського аналітичного центру European Council on Foreign Relations, вважає, що про загрозу війни між ядерними державами поки не йдеться. Проте заворушення, сутички між військовими та посилення підтримки мілітаризованих груп, які здійснюють теракти в обох країнах, — цілком ймовірний варіант розвитку подій.

«Обидві країни часто використовують Кашмір як інструмент тиску на інший уряд. Пакистанський уряд, а особливо військові, бояться бути незначними, ігнорованими, не відігравати жодної ролі. А конфлікт — це шлях, аби отримати більше уваги, підтримки тощо», – пояснює Штанцел. Вона каже: з позиції Індії скасування автономії Кашміру виглядає виправданим, проте для міжнародної спільноти — це недемократичне рішення.

Не виключено, що під тиском міжнародної спільноти Індія скасує рішення про позбавлення Кашміру автономії, вважає експертка. «Можливо, через міжнародний тиск та дипломатичні зусилля, Індія може зрозуміти, що скасувати рішення — в її інтересах», – наголошує Штанцел.

70 років конфлікту

Суперечки за Кашмір між Індією та Пакистаном тривають вже понад півстоліття. У 1947 році у результаті розпаду колоніальної Британської імперії утворилися дві незалежні держави — індуїстська Індія та мусульманський Пакистан. Регіон Джамму і Кашмір, площа якого трохи менша за площу Великої Британії, на той час управлявся місцевим принцом — махараджею Харі Сінгхом. Той сповідував індуїзм та вирішив приєднати здебільшого мусульманський регіон до Індії.

Пакистан спробував зайняти територію, Індія на це відповіла силою. З того часу між двома країнами не спадає напруга. З 1989 року в Кашмірі триває повстанська боротьба проти правління Індії, жертвами якої стали щонайменше 40 тисяч людей.