Китай анонсував санкції проти Пелосі, США бачать «значну ескалацію» через військові навчання біля Тайваню

Міністерство закордонних справ Китаю оголосило, що санкції запровадять проти Пелосі та її найближчих родичів «у відповідь на кричущу провокацію» спікерки.

2 серпня, у день приїзду Пелосі, МЗС Китаю вкотре заявило, що «тайванське питання є суто внутрішньою справою Китаю» і жодна інша країна не має права виступати суддею.

Тоді ж КНР закликала Сполучені Штати уникати конфронтації, але пригрозила, що понад 1,4 мільярда китайців мають тверду прихильність «захищати державний суверенітет і територіальну цілісність».

«Це спільне прагнення і священний обов’язок усіх китайських синів і дочок — реалізувати повне возз’єднання батьківщини», — наголосили у МЗС.

Напередодні візиту спікерки Китай почав військові навчання біля острова. Вже після відбуття Пелосі сили КНР випустили кілька ракет у бік вод поблизу північно-східного та південно-західного Тайваню. Міністерство оборони Тайваню заявило, що ракети пролетіли над островом та не становили небезпеки.

Менше з тим, запуск ракет стривожив Японію: як зазначається, п’ять балістичних ракет Китаю впали у виключній економічній зоні країни. Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда різко розкритикував поведінку Китаю під час зустрічі з Пелосі, заявивши, що це загрожує Японії та серйозно впливає на мир у регіоні.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що військові навчання Китаю є «значною ескалацією». Він запевнив, що візит Пелосі був мирним і не означає зміни в американській політиці щодо Тайваню. Натомість Блінкен звинуватив Китай у тому, що той використовує острів як «привід для посилення провокацій».

5 серпня з боку Китаю зафіксували черговий провокаційний акт: під час навчань у водах поблизу Тайваню китайські військові кораблі та літаки перетнули серединну лінію — точку на півдорозі між островом і материковим Китаєм. Ця лінія неофіційна, але Пекін та Тайбей в основному дотримувалися цього розмежування.

У відповідь Збройні сили Тайваню відповіли попередженнями по радіо та привели в бойову готовність повітряні патрульні сили, військово-морські кораблі та ракетні системи берегового базування.

Що відбувається між Тайванем і Китаєм?

Китайська Народна Республіка (Китай) контролює материкову частину країни та два адміністративні райони — Гонконґ і Макао. А Китайська Республіка, відома як Тайвань, визнає себе незалежною від Китаю. Свою столицю та адміністрацію на Тайвані заснували в 1949 році, коли Комуністична партія взяла під контроль материкову частину, а опозиційні до них сили відступили на Тайвань і заснували там свою владу.

Континентальний Китай і Тайвань дотримуються принципу «одного Китаю»: кожен вважає себе єдиним справжнім Китаєм, а свого суперника — тимчасово непідконтрольною територією. Щоб установити дипломатичні відносини з КНР, інші країни мають розірвати дипломатичні відносини з Китайською Республікою — і навпаки.

Нині Тайвань має офіційні дипломатичні відносини з 15 країнами світу, більшість із яких — у Південній Америці. А втім, невизнаний статус Тайваню не заважає регіону займатися торгівлею з іншими країнами. Також у частині країн Тайвань має культурні представництва, які де-факто є посольствами.

США скасували дипломатичне визнання Тайваню на користь КНР у 1979 році. Відтоді Сполучені Штати не підтримують дипломатичні відносини з Тайванем, але зобов’язуються забезпечувати захищеність острова від зовнішніх загроз — зокрема постачають острову зброю та військову техніку. Менше з тим, президент США Джо Байден заявляв, що має намір підтримувати Тайвань.