Дамір Марусіч – видавець і редактор аналітичного часопису  The American Interest. В інтерв’ю Громадському Марусіч пояснює вплив Росії, те, чому публіка не реагує на заяви Дональда Трампа про Путіна і недовіру до Гілларі Клінтон.

Дамір Марусіч – видавець і редактор аналітичного часопису  The American Interest, це журнал, який пише про міжнародні відносини, оборону, безпеку.

В його редколегії пуліцерівська лауреатка Енн Епплбаум та колишній радник американських президентів Збіґнєв Бжезинський.

Дамір досліджує Росію, Європу, Афганістан, американську стратегію за кордоном, а також релігійні та етнічні конфлікти. 

В інтерв’ю Громадському Марусіч пояснює вплив Росії, те, чому публіка не реагує на заяви Дональда Трампа про Путіна і недовіру до Гілларі Клінтон.

Як метушня з ФБР, серверами Клінтон могла вплинути на вибори?

– Ніхто не знає. Я говорив про це з друзями недавно. Люди тут, в США, можуть сказати людям з-за кордону, що ми почуваємося мов контужені і намагаємось розібратись, як все буде відбуватися далі.

Ці вибори не схожі на жодні з попередніх, свідком яких я був. Опитування показують маленький розрив.

Я бачив у facebook фразу, що США як і Великобританія хоче «вийти», тільки не з ЄС, а з світу. Все справді схоже на те, опитування показують настільки маленький відрив, що складно сказати, який це матиме вплив на вибори.

Чи змінило це перебіг виборів? Чи все вже вирішено?

– Я думаю, що рівень довіри до Гілларі був дуже низьким. В першу чергу, рівень довіри між партіями довгий час був дуже низьким.

І ситуація тільки погіршувалась. Гілларі — не дуже хороший політик, вона чудовий дипломат, вона – одна з найкомпетентніших людей на посаду президента.

Але у політиці справи в неї йдуть дуже погано. Скандал з ФБР –  помилка, яку не можна пробачити. Вона могла рік тому владнати цей скандал, якщо б чесно розповіла про всі електронні листи, але вона цього не зробила.

Зараз все це тягнеться, людям так і не пояснили, що Гілларі можна довіряти, і зараз це її переслідує. Вся ця ситуація з Трампом, електронними листами, серверами, банками...

Штаб Клінтон намагався вишукати компромат на Трампа і передати ЗМІ, щоб побачити, чи матиме це результат. Вони не змогли знайти нічого переконливого.

Це був останній тиждень і обидві сторони кричали один на одного, намагаючись зрозуміти, які вони могли отримати переваги. Факт залишається фактом, людям не подобається жоден з кандидатів, а Гілларі, до того ж, не довіряють. Я думаю, тут вона явно програє.

Демократи намагаються пов'язати Трампа з Путіним, наскільки серйозним це може стати?

– Ми не знаємо, що вони знайшли. Не знаємо, який справді зв'язок між ними. Я думаю, що між ними є якийсь ексклюзивний зв'язок, але я не сильно здивуюсь, якщо він все ж таки є.

Зараз я цього не бачу, мені не здається, що росіянам справді немає діла, до того, хто стане президентом, вони більше хочуть зробити систему хаотичною.

Трамп відображає цей хаос, його президентство зробить американську політику набагато хаотичнішою, її буде складніше прогнозувати. Але їхнє завдання — зробити Гілларі якомога слабшою.

Якщо Клінтон стане президентом, у неї будуть проблеми з правлінням. Вони наблизились до цієї мети, коли розкрили документи на  WikiLeaks.

Чого очікувати від Гілларі у зовнішній політиці, враховуючи сильний тиск на місцевий уряд?

– Всі погоджуються з тим, що Гілларі вважає, що Обама припустився помилок – він багато на що закривав очі,  був занадто обережним.

Я вже казав раніше, це складно, США під керівництвом Клінтон знову заявить про себе агресивніше у всьому світі.

Ця кампанія зменшила її можливості керувати в США.  У президента є можливість робити те, що він хоче у зовнішній політиці.

Але кожен президент має певний рівень капіталу, який він може витратити. Є багато питань, які ми тут обговорюємо – проблеми в Європі, Сирія, Україна, крім того є Азія.

Велике питання — торговельна угода з Азією. Гілларі вона не подобається. Це частина процесу. На дебатах з Берні Сандерсом вона сказала, що вона не «за» зону вільної торгівлі. 

Я впевнений, що для президентства Клінтон торгівля буде грати дуже важливу роль. Але це забере певну частину її політичного капіталу.

Скільки вона витратить на просування угоди з Азією, вирішення проблем з Росією, що включає в себе війну в Україні та Сирії, на внутрішні проблеми.

Цих проблем забагато для одного президента, вона у слабшій позиції після цієї компанії та всього, що трапилось.

Молодше покоління не хоче голосувати, вони розуміють, що це може привести до того, що президентом стане Трамп, але все одно не хочуть йти на вибори, як ви це поясните?

– Я не знаю, побачимо. New York Times написали, що занепокоєні тим, що темношкірі виборці не підтримають Гілларі.

Майже всі правила перестали діяти відносно цих виборів, єдине, що досі працює, так це те, що країна досить рівномірно розділена.  Все сходиться до того, чи зможете ви мотивувати усіх ваших виборців прийти на вибори.

Я думаю, що проблема Гілларі в тому, що вона не дуже харизматичний політик. Таке враження складається через те, що їй погано вдається мотивувати людей, заряджати їх енергією.

ле недостатньо бути успішним лише в цьому. Всі говорили, що перший чорношкірий президент — це дуже важливо.

Це справді так, але Обама, крім того, дуже талановитий політик. Він знає як заряджати людей енергією. В неї є певна перевага — вона може стати першим президентом-жінкою.

Для країни це дуже важливо, але вона не може спонукати народ до дії так, як це робив Обама.

Який найбільший спадок президента Обами?

– Редакція нашого журналу досить критично ставиться до зовнішньої політики Обами.

На початку свого терміну він був переконаний в тому, що США зробили забагато, а також в тому, що загальна траєкторія світу — це західні цінності, що світ рухається в нашому напрямку.

Тому, США можуть дозволити собі робити менше, світовий порядок знайде своє місце, наші цінності будуть тільки розвиватись.

Багато з його радників досі використовують цей аргумент — навіть якщо зараз не все добре, у передбачуваному минулому цих проблем не буде. Редакція нашого журналу в це не вірить.

Це одна з найбільших помилок адміністрації Обами. Можливо, його адміністрацію запам'ятають і будуть критикувати саме за це.

Єдине про що, ми не говоримо в журналі, але я б хотів, щоб ми про це подумали: Обама — хороший політик, він розуміє, чого хочуть американці. Він залишає Білий Дім на піку популярності, переважно через те, що він не починав війни, і дотримувався політики невтручання навіть у питанні війни у Сирії.

Навіть якщо б він передумав, виборці б навряд змінили свою думку про нього. І це стосується не тільки молодшого покоління. Америка досі намагається справитись з війною в Іраку та іншими рішеннями адміністрації Буша.

Це те, що стосується законодавчої діяльності Обами. Про це треба пам'ятати, коли говориш з прихильниками Трампа.

Я був на одному зі з'їздів, на якому один з республіканців намагався розказати натовпу про те, що Росія чинить на нас тиск.

Кампанія Трампа ніяк на це не відреагувала, вони не освистували це, не говорили, що Обама дозволив цьому трапитися. Люди у Вашингтоні на це не дуже звертають увагу. Такий успішний політик, як Обама це принаймні відчуває.

Нагадаємо, в США обирають президента.

Поділитись: