Розслідування / Соціальна сфера

Зачароване місце: коли на Поштовій площі створять музей історії

30 квітня, 2018 15:15
Розслідування/Соціальна сфера/Зачароване місце: коли на Поштовій площі створять музей історії
Зберегти
Вигляд
lead
Перший крок щодо припинення будівництва ТРЦ на Поштовій площі столиці та створення там музею історії зроблено. 19 квітня Київська міська рада в першому читанні підтримала рішення припинити угоду із забудовником. Схоже, що крига скресла, і доля археологічних розкопок на місці древнього Боричевого узвозу вирішена. Та чи це справді так?

Від часу реєстрації проекту минуло 5 місяців, доки нарешті 17 квітня він потрапив до порядку денного сесії, втім, її закрили достроково.

Контролювали процес розгляду активісти, які влаштували під КМДА акцію з вимогою підтримати документ. Чому ухвали проекту побоюються в КМДА і вимагають активісти — в матеріалі Громадського.

17 квітня, 12:00. Під будівлею Київської міської державної адміністрації збираються люди. У руках тримають плакати з гаслами «Вимагаємо зберегти історичний Київ», «Ми за музей на Поштовій».

Від місцевої влади активісти вимагають підтримати проект рішення, зареєстрований депутатом міськради Сергієм Гусовським, який і передбачає створення музею на Поштовій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Музей чи торговий центр: що не так з будівництвом на Поштовій площі столиці?

Акція протесту біля будівлі КМДА проти забудови на Поштовій площі. Мітингувальники також вимагали підтримати проект створення музею на площі, Київ, 17 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Голова Громадського руху «Почайна» Аннабела Моріна також упевнена, що єдина можливість збереження історичної території — створення музею історії. Ділянку на Поштовій площі, на її думку, можна повернути місту, припинивши інвестиційний договір з компанією «Хенсфорд-Україна».

«Проект рішення — це перший крок для того, щоб реально щось сталося, тому що все інше — це тільки розмови. Навіть запрошуючи західних експертів, влада використала це для того, щоб сказати, що не можна на Поштовій площі створити музей. Будь-яку ситуацію вони підлаштовують під себе», — каже вона. І додає, що доки між міською владою та активістами триває інформаційна війна, на місці розкопок множиться грибок.

Сергій Гусовський — автор проекту рішення про створення музею історії на Поштовій пояснює, що цей процес може тривати від 5 до 10 років:

«Після припинення договору з інвестором потрібно провести якісні археологічні дослідження, якісний, чесний конкурс на створення музею, а вже далі — безпосередньо процедура його створення. Місто має забезпечити також музеєфікацію знайденого в минулі роки, того, що наразі лежить в коробках, розкидане містом і ніхто його не бачить. Можна створити на цьому великому сакральному місці якісний музей, який залучатиме не лише туристів, а й киян та взагалі українців».

Депутат Київради та автор проекту рішення про створення музею історії на Поштовій площі Сергій Гусовський (в центрі) виступає під час акції протесту біля будівлі КМДА, Київ, 17 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Запропонований ним проект передбачає припинення інвестиційного договору, а не розірвання. Як пояснює юрист партії «Самопоміч» Єгор Недашківський, припинення дає більше варіантів для завершення відносин з компанією-забудовником.

Після припинення угоди, Київ фактично стає власником проекту на Поштовій площі. І саме місто бере на себе відповідальність за проведення і фінансування подальших археологічних досліджень.

Однак міський голова Києва Віталій Кличко не вбачає юридичних підстав навіть для припинення інвестдоговору, наголошуючи на можливих ризиках такої процедури. А музей історії пропонує створити спочатку в Гостинному дворі, а згодом перемістити його на територію ТРЦ:

«Однозначно ті знахідки й артефакти потрібно зберегти, і ми робимо все для того, щоб зробити музейну експозицію. Наше бачення — повноцінний музей може бути в Гостинному дворі. Він розташований у нормальному місці. У нас багато експонатів, які навіть при бажанні під землею не зможемо розмістити. Ба більше, я отримав листа від члена президії Національного комітету міжнародної ради музеїв Галини Чумак».

Міський голова Києва Віталій Кличко, Київ, 17 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

У листі, який згадує Кличко, зокрема, йдеться про необхідність консервації знайдених пам'яток у спеціально оснащеній лабораторії, якої наразі в місті не існує. А також про залучення до цього процесу фахівців Національного науково-дослідного реставраційного центру.

Поза тим, Рада музеїв вважає, що за створення музею можна братися лише після завершення розкопок, а вони наразі призупинені.



На переконання Кличка, припинення договору може спричинити судові позови, які можуть затягнутися. Наразі ж з інвестором немає домовленості про компенсацію або припинення договору, каже мер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто й чому виселяє архів-музей літератури та мистецтва з «Софії Київської»

Активісти натомість стверджують, що міська влада просто шукає шляхи для виправдання подальшого будівництва.

«Останні місяці влада переконувала, що музей там не потрібнен, що його можна перенести у «Гостинний двір» — взяти вулицю, відкопати і перенести. Взагалі, як вони твердять, нічого історичного не знайшли, а місце хрещення Київської Русі придумала особисто я», — каже голова Громадського Руху «Почайна» Аннабела Моріна.

Голова Громадського Руху «Почайна» Аннабела Моріна (в центрі) під час акції протесту біля будівлі КМДА проти забудови на Поштовій площі, Київ, 17 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Інституція, яка торік навесні видала лист, що дозволить накрити бетонною плитою культурний шар — це Інститут археології НАН, установа, як стверджує Моріна, конфліктує із Центром археології, працівники якого ведуть розкопки:

«Інститут археології на замовлення заступника мера Олексія Рєзнікова швидко відповів на його лист, мовляв, звичайно ні, Поштова площа не може розглядатися, як місце Хрещення Русі — це фінансово зацікавлені активісти вигадали місце хрещення».

І справді, до Олексія Рєзнікова 28 березня надійшов лист від Інституту археології, де зазначалося: жодне середньовічне писемне джерело ніяк не свідчить, що Поштова площа — це місце хрещення Русі князем Володимиром.



Натомість представники Інституту філософії ім. Сковороди НАН України своїм листом до міського голови Києва від 17 квітня підтверджують історичність місця розкопок і його зв'язок з місцем Хрещення Русі: 

«Осмислюючи цю важливу подію — хрещення киян, в якій головна заслуга приписується князю Володимиру, дослідники завжди звертали увагу на локалізацію події, на ті літописні місця, які переконливо свідчать про Поділ, про Київ. Наукове відкриття, здійснене київськими археологами в ХХІ ст. на Поштовій площі, потрібно зробити надбанням не тільки киян чи українців, але й всіх європейців, які б пересвідчилися, що Україна - це Європа, це цивілізований світ, який в Х ст. вже існував на рівні, а десь і в чомусь може й переважав, деякі Європейські країни, що Русь природно вписалася в європейські пошуки своєї культурної ідентичності, що вона сама стала осереддям (вогнищем) цивілізації для багатьох східнослов’янських земель».

Також у листі Інституту археологій йдеться, що археолог, якій вів розкопки, досі не подав звіт про виконані роботи. Те ж саме Громадському повідомив і заступник міського голови Києва Олексій Рєзніков. Хоча це, як стверджує він, — вимога закону:

«На цей звіт нехай подивляться експерти, і після того Мінкульт має сказати «О, так тут серйозні речі, ми майже Трою знайшли».

Заступник міського голови Києва, секретар Київської міської ради Олексій Резніков, Київ, 17 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Утім, археолог Михайло Сагайдак переконує, що таки передав звіти до Інституту. Чому Рєзніков каже інакше — не розуміє.

«Ви можете звернутися до Інституту археології, куди здаються такі звіти, це польовий комітет, який офіційно ухвалює рішення щодо робіт. Цей звіт про чотири етапи досліджень лежить на Вулиці Героїв Сталінграда — офіційний лист. Я можу це стверджувати, бо сам його підписував», — запевняє Сагайдак.

А от плани інвестора «Хенсфор-Україна» збігаються з планами міськради: припис на заборону будівництва, виданий у липні 2017, зняти, продовжити розкопки, а за ними — будівництво ТРЦ. Відтак уже на території центру створити музей історії. А всі знахідки представник інвестора Валерій Олійник пропонує вивезти:

«Ми завжди були за музей. Насправді ажіотаж — це чиясь маніпуляція суспільними поглядами. Ви зверніть увагу на інше: що ви хочете розмістити в тому музеї. Потрібно вивезти знайдені артефакти і закінчити розкопки. Адже ми самі тепер наступили так би мовити собі на хвіст», — каже він.

Директор Центру археології Михайло Сагайдак демонструє артефакт, знайдений на місці розкопок на Поштовій площі, під час виїзного засідання інформаційного штабу КМДА щодо археологічних знахідок на Поштовій площі, Київ, 8 вересня 2015 року Фото: Сергій Нужненко/УНІАН

За словами міського голови Києва, проект рішення, запропонований Сергієм Гусовським, має некоректну форму, отже, тепер голова сам готує альтернативний. Також, за словами Віталія Кличка, проект Гусовського може загнати Київ у глухий кут, вихід з якого місто шукатиме в міжнародних судах:

«Я переконаний, що найближчим часом ми презентуємо громаді проект рішення, який зможе відповісти на всі питання, які є сьогодні. Це і музеєфікація знахідок, і вирішення питання, що треба робити далі, яким чином проводити розкопки, дослідження, і де насправді розташовуватиметься музей міста Києва. Адже дехто політизує це питання», — каже міський голова.

Попри те, що в кулуарах чекали рішення щодо проекту створення музею історії близько сотні активістів, 17 квітня сесія Київської міської ради завершилася достроково. Авторові проекту навіть не дали представити документ до кінця.

Та вже 19 квітня Київська рада підтримала в першому читанні проект рішення щодо припинення договору з компанією-інвестором «Хенсфорд-Україна». Сергій Гусовський наполягав на голосування в цілому, утім, йому відмовили. Тепер протягом 7 днів до проекту вноситимуть правки і орієнтовно 17 травня документ знову поставлять на голосування в цілому.

Пов`язані новини