Хто й чому виселяє архів-музей літератури та мистецтва з «Софії Київської»

У жовтні Фонд держмайна України не продовжив договір оренди Центральному архіву-музею, що розташовувався на території заповідника «Софія Київська» з 1966 року. Музей зобов’язали впродовж тижня залишити територію заповідника, не запропонувавши альтернативи.

Про необхідність реставрації будівлі ЮНЕСКО наголошувала з 1999 року, але за ремонт узялися тільки цьогоріч, виділивши з держбюджету 43 мільйони гривень. Чому саме тепер та хто претендує на будівлю музею — розбиралося Громадське.

Орендні відносини

Тамара Малярчук, заступниця директорки Центрального архіву-музею літератури і мистецтв України, демонструє Громадському рукописи поезій Тараса Шевченка, Івана Франка й листи Івана Нечуя-Левицького. Музей заснували в 1966 році за ініціативи Павла Загребельного й Олеся Гончара, щоб зберегти спадщину української культури.

Сьогодні в архіві зберігаються рукописи, графічні праці, світлини й родинні документи, зокрема, Панаса Мирного, Агатангела Кримського, Володимира Сосюри, Юрія Смолича, Максима Рильського, Юрія Яновського й багатьох інших письменників, художників, музикантів. Також тут є кімнати-музеї українських діячів мистецтва та їхні бібліотечні колекції.

Саме тут зберігаються документи комітету Національної премії імені Тараса Шевченка, Національної опери, театрів імені Івана Франка та Лесі Українки, кіностудій тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Музей відкрито на ремонт»: експедиція музеями Донбасу

В архіві зберігаються рукописи, графічні праці, світлини й родинні документи багатьох украЇнських письменників, художників та музикантів (на фото зверху — рукопис поезій Тараса Шевченка 1859 року) Фото: Громадське

Приміщення колишньої бурси на території заповідника «Софія Київська» архів-музей орендує з дня заснування. Але з жовтня 2017-го він міститься тут неофіційно. Уперше за півстоліття Фонд держмайна не продовжив дію договору про оренду.

«Питання орендних відносин гостро постало останнім часом. Будівля «Софії» перебуває під захистом ЮНЕСКО, яке хоче провести тут ремонтно-реставраційні роботи, привести до ладу, щоб ансамбль «Софія Київська» та архів були єдиним комплексом. Тому нам категорично відмовляють продовжувати оренду», — розповідає Тетяна Малярчук.

Директорка закладу Олена Чижова показує Громадському документ, в якому керівництво заповідника наказує залишити приміщення бурси до 16 жовтня, не запропонувавши натомість альтернативи, що, як стверджує вона, є порушенням одразу трьох законів:

«Нас захищають три закони: «Про Національний архівний фонд», закон «Про музей і музейну справу» і «Закон про культуру». У цих законах ідеться про те, що заклади культури — архіви, музеї, бібліотеки — не можна переселяти без надання рівноцінного приміщення».

Термін дії договору оренди сплив у 2007 році, тоді Фонд держмайна вперше запропонував музейникам переїхати. Але приміщення, здебільшого, пропонували на околиці столиці. Відтоді договір щороку продовжували.

На початку липня під час круглого столу за участі представників заповідника, музею-архіву та ЮНЕСКО, домовилися продовжити термін дії договору до завершення будівництва приміщень державних архівних установ України.

Проте вже 27 липня про це забули. Протоколом постійної комісії при Київській міській державній адміністрації, що підписав особисто мер Віталій Кличко, визнали стан приміщення аварійним і заявили про необхідність реставрації. А вже восени договір оренди музею не продовжили.

Невідкладна реставрація

Необхідність реставрації будівлі — питання не нове, розповідає член національної комісії України у справах ЮНЕСКО та заступниця міністра культури України Тамара Мазур. ЮНЕСКО, під егідою якої перебуває заповідник «Софія Київська», ще в 1999 році заявляла — пам’ятку необхідно реставрувати.

«Вони бачили в якому стані бурса й неодноразово казали — в принципі неприпустимо, щоб об’єкти всесвітньої спадщини мали такий вигляд».

Минуло майже двадцять років, доки в Україні почули рекомендації ЮНЕСКО. Чому саме тепер? У «Софії» пояснюють — стан аварійний.

Цьогоріч на реставрацію бурси в межах програми розвитку національного заповідника «Софія Київська», яку Кабмін затвердив торік, з держбюджету виділили 43 мільйони гривень. Як розповідає директорка заповідника Неля Куковальська, крайній термін реставрації бурси згідно з програмою — 2020 рік.

«900 тисяч мало бути цьогоріч, наразі є 300. 12 мільйонів виділять наступного року, далі 13 500, 16 800. Це великий обсяг робіт, майже 4 тисячі квадратних метрів, це не буде швидко».

У керівництві музею-архіву не розуміють, хто визначав аварійний стан будівлі, адже експертів на території закладу вони не бачили.

«Протягом останніх шести років я не бачила на території архіву-музею ні в сховищах, ні в інших приміщеннях фахівців, які б зробили висновки про аварійний стан, — стверджує Неля Куковальска. — Тільки два тижні тому вперше зайшли на територію, щоб здійснити проектні роботи».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖБудинок «Слово»: герої «Розстріляного відродження» під одним дахом​

Журналісти Громадського запросили в керівництва національного заповідника технічний акт за 2017 рік про визнання аварійного стану. Проте отримали лише торішній, який до того ж має рекомендаційний характер.

Член постійної комісії при Державній архівній службі України та кінознавець Сергій Тримбач упевнений, що реставрація — лише привід для виселення музею:

«Комусь «на горі» знадобилося це приміщення. А як їх звідти витурити? А, так вони ж в аварійному стані! Не потрудилися зробити видимість, навіть якась комісія прийшла, а не просто один чиновник, який сказав би: от, бачите — тріщина. Так у нас половина будівель з тріщинами. Але ж це ще нічого не значить».

Будівля колишньої Бурси XVIII століття на вулиці Володимирській, в якій нині розміщується Центральний архів-музей (на нижньому фото — тріщини на фасаді будівлі музею) Фото: Громадське

Хто реставруватиме

ТОВ «Архітектурна реноваційна група» в жовтні перемогла в тендері на 300 тисяч гривень і почала розробку проекту реставрації будівлі бурси. За даними Антикорупційного монітора, компанія має ознаки сумнівної якості та фіктивності.

Заснована наприкінці 2015 року, компанія почала отримувати замовлення лише у 2017-му. «Архітектурна реноваційна група» взяла участь у 22 тендерах і в усіх перемогла. Замовниками 20 закупівель сумою на понад 16 мільйонів гривень були Київська державна адміністрація та міськрада.

Юрист Ростислав Кравець указує на ймовірний зв’язок замовника та архітектурної компанії:

«У більшості випадків, коли розглядаються такі справи, виявляється, що безпосередньо і тендерна документація готувалася фактично під конкретного переможця. Треба перевіряти, що саме вона виконала, чи не були завищені ціни, як складалася ця тендерна документація, чи не містить вона дійсно таких умов, що виграє виключно одна компанія, під яку ці умови й прописані».

Засновник і керівник «Архітектурної реноваційної групи» — Ковальов Юрій Петрович. Говорити з нами він відмовився. Донедавна чоловік працював головним архітектором іншої фірми — ТОВ «Проектні системи ЛТД», яка також отримує численні замовлення від міської адміністрації. А також фігурує в судовій справі — співпраця з культурно-мистецьким комплексом «Мистецький Арсенал» завершилася судами через недостатній рівень виконання робіт — розповідала генеральний директор комплексу Олеся Островська-Люта журналістам програми розслідувань «Схеми». Підписант і керівник фірми — Ігор Марков, засновник — архітектор Андрій Миргородський. Обидва у 2008 році балотувалися до київської міської ради від блоку Віталія Кличка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Даю дорогу!»: як скандальний забудовник може знищити історичні схили Печерська

Ігор Марков, директор «Проектних систем ЛТД», пояснив Громадському, що Юрій Ковальов працював у його компанії, але тепер сам організовує свою роботу. Утім «Проектні системи ЛТД» іноді співпрацює з архітектором Ковальовим.

Про зв’язок із Володимиром Кличком і про участь у виборах у 2008 році від його блоку Марков сказав так:

«Це був, либонь, єдиний момент, коли я забруднився в політиці. Я не маю особистих стосунків з мером міста, зустрічався лише кілька разів. Я був у команді Андрія (Миргородського)»

Поза тим, як зазначив Ігор Марков, їхня з Андрієм Миргородським фірма продовжує розробляти численні проекти для міста:

«Є проекти, які ми робимо для міста, є такі, які робимо на перспективу. Відносно часто, але хотілося б частіше. Раніше було частіше».

Громадське звернулося до міського голови з проханням прокоментувати такий збіг. Віталій Кличко відповів, що комісія КМДА, яку він очолює, лише обстежує будівлі на аварійність і надає рекомендації. Рішення ж ухвалює Фонд державного майна й Міністерство культури України:

«Ігоря Маркова я не знаю. Андрій Миргородський — це людина, яка балотувалася й була депутатом Київської міської ради. Він проектувальник, архітектор. Якщо б ця будівля була в нашій власності і компанія мала б якийсь прямий стосунок, ми могли б сказати, що дійсно може бути якась корупційність. У даному випадку виключно Фонд держмайна та Міністерство культури вирішує. До реставрації Київська міська адміністрація не має стосунку».

Сховище архіву-музею Фото: Громадське

Хто претендує на приміщення

За інформацією джерела Громадського, близького до Укрдержархіву, на приміщення претендує Благодійний фонд Петра Порошенка, який очолює дружина президента. Офіційно в заповіднику цього не  підтверджують. Проте завідувачка юридичного сектору «Софії Київської» Оксана Гаврильченко повідомила Громадському, що після реставрації музей у бурсу не повернеться, тут буде дитячий центр:

«За програмою розвитку національного заповідника «Софія Київська» і за статутними завданнями очікується, що будівлю використовуватиме дитячий центр. Він опікуватиметься культурним дозвіллям дітей,  працюватиме в напрямку патріотичного виховання».

Офіційної відповіді на запит, про бажання зайняти приміщення колишньої бурси, у прес-службі фонду Порошенка не надали, проте телефоном повідомили Громадському:

«Ми не коментуємо чуток. Ми до цієї будівлі, про яку ви говорите, не маємо жодного стосунку і від вас вперше про це чуємо».

Утім, в жовтні 2017-го Марина Порошенко та віце-прем’єр Геннадій Зубко підписали Меморандум про співпрацю та створення умов для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Проект підкріплюється липневим положенням Кабміну про впровадження інклюзивно-ресурсних центрів. Під час підписання меморандуму, Марина Порошенко розповідала про два напрямки впровадження таких центрів:

«У нас є два напрямки відкриття інклюзивно-ресурсного центру. Один — на базі шкільного приміщення, другий — це окреме приміщення, якщо школа перевантажена і не може надати необхідну кількість квадратних метрів».

На офіційний запит Громадського у фонді Порошенка відповіли, коли саме планують упровадження проекту в столиці:

«Цей проект почне впроваджуватися після того, як Кабінет міністрів України передасть відповідні документи Київській міській державній адміністрації. Зі свого боку КМДА має розглянути їх на сесії та затвердити план реалізації».

Нині ж, як розповів заступник голови Фонду держмайна Юрій Нікітін, шукають придатне для переселення музею-архіву приміщення.

«Є кілька варіантів. Тому нікого нікуди точно не виселять, доки ми не знайдемо приміщення, куди вони переїдуть. А потім будівлю реставруватимуть. Кошти на це з бюджету вже також виділили».

Нове приміщення для музею-архіву, яке не змогли знайти за 10 років, планують відшукати за місяць.