Дебати кандидатів на пост президента США від Демократичної партії, Хьюстон, штат Техас, 13 вересня 2019 року
Фото:

Heidi Gutman/Walt Disney Television/ABC News

Десятеро кандидатів від Демократичної партії 13 вересня змагалися за право протистояти Дональду Трампу на президентських виборах 2020-го року. Напередодні третього туру дебатів, який відбувся у Х’юстоні, штат Техас, окреслилася трійка лідерів. Це колишній віцепрезидент Джо Байден і сенатори Елізабет Воррен та Берні Сандерс. При цьому найрейтинговіші кандидати — Байден та Воррен — вперше зустрілися на одній сцені: до цього вони дебатували у різні дні. До речі, 70-річна Воррен — наймолодша серед них.

Як зазначають американські медіа, насправді ці дебати не були схожі на жорстке протистояння кандидатів у класичному вигляді. Радше — протистояння усіх проти чинного президента Дональда Трампа. Демократи неохоче критикували одне одного, драматичних сутичок, які траплялися у попередніх турах (як, наприклад, між Камаллою Гарріс та Джо Байденом 1 серпня) не було. То про що сперечалися?

Дебати у стилі «лайт»

Для участі в третьому й четвертому турах дебатів кандидати повинні були зібрати пожертвування на свою передвиборчу кампанію від 130 тисяч різних донорів і набрати 2% рейтингу за чотирма кваліфікаційними опитуваннями. У третьому турі, порівняно з першим, кількість учасників скоротилась вдвічі. 

Кожен із кандидатів мав цього вечора по 60 секунд на вступне слово, потім — по 60 секунд для відповіді на запитання від чотирьох модераторів (кожен із них ставив кожному кандидатові одне запитання). Заключне слово регламентом не було передбачено.

Найбільш очікуваними були виступи лідерів гонки. Згідно з результатами опитувань, рейтинг Байдена сягнув 29%, Воррен — 17% та Сандерса — 15%. На 8% від нього відстала Гарріс, яка у минулому турі була у четвірці лідерів. 

Найперше, що помітили аналітики — своєрідний «пакт про ненапад» між Воррен і Сандерсом. І водночас — негласний союз проти Байдена. Утім це була не розгромна критика одного кандидата з боку інших, а радше тактичний крок через серйозний відрив Байдена від конкурентів. Та й загалом кандидати більше були зосереджені на захисті власних політичних програм, аніж на критиці своїх конкурентів.

Модератори усіляко намагалися заохотити кандидатів до протистояння. Байдена, зокрема, запитали, чи не вважає він, що Воррен та Сандерс просувають політику, яка «надто далеко виходить за межі того, куди треба Америці». Втім, Байден ухилився від відповіді та заявив, що це мають вирішити виборці.

Про що ж сперечалися? Традиційно на кваліфікаційних дебатах зовнішня політика майже не згадується. Утім New York Times прогнозував, що ситуація може змінитися саме 13 вересня — не в останню чергу тому, що вперше топові кандидати зберуться на одній сцені, а лідер рейтингів Джо Байден був свого часу причетний до низки суперечливих зовнішньополітичних рішень США, як-от підтримка вторгнення в Ірак у 2003 році. А з урахуванням останніх резонансних подій, пов’язаних із міжнародною політикою (звільнення радника президента з нацбезпеки Джона Болтона чи скасування Трампом переговорів із «Талібаном»), у демократів було про що поговорити і через що подискутувати.

Тема, яка минулого разу викликала суперечки й цього разу нібито мала б теж — це медицина, а саме — медичне страхування. Тоді як Сандерс обстоює запровадження державного медичного страхування для всіх, Байден, приміром, підтримує ухвалений Бараком Обамою план Obamacare (де про заміну приватного медичного страхування державним не йдеться). Воррен підтримує позицію Сандерса. 

Саме питання охорони здоров’я стратеги Демократичної партії вважають однією із запорук успішних проміжних виборів у Конгрес у 2018 році. Цього разу Байден висловився досить стримано: «Сенаторка [Воррен] каже, що вона — за Берні. Ну а я за Барака». Аналітики зазначають, що ефективних дебатів щодо медицини не вийшло: нової інформації та нових дієвих аргументів майже не наводили.

Інша тема, де позиції кандидатів розходяться, — це питання міграції. 

«Вони не можуть дійти згоди, чи скасовувати закон, який кваліфікує незаконний перетин кордону як кримінальний злочин, і чи надавати незареєстрованим мігрантам медичні послуги за державний кошт. А ще мало що відомо про позиції кандидатів щодо того, кого слід депортувати, та інших тем, які в певному колі демократів можуть бути непопулярними», — підсумовує The New York Times.

Переможці й переможені

Колишній віцепрезидент Джо Байден вийшов відносним переможцем дебатів, констатує Guardian, попри численні обмовки та відсутність видимого ентузіазму до дискусії. У перші тридцять хвилин дебатів, які дивиться найбільше людей, він виглядав переконливішим за інших. А спроба іншого кандидата (і, до речі, міністра за часів Обами) — Хуліана Кастро — піймати Байдена на слові постійним повторенням питання «Ви забуваєте, що казали дві хвилини тому?» зіграла проти нього самого: виглядало так, наче в Кастро більше не було чим опонувати Байдену. 

Також Кастро вирішив акцентувати на тому, як Байден опирається на досягнення президента Обами. «Я виконую волю Барака Обами, а ви усі — ні», — зауважив він. «Це буде для нього сюрпризом», — відповів Байден.

Запам’ятався і ексконгресмен від Техасу Бето О’Рурк. Він зірвав оплески глядачів своєю потужною промовою щодо контролю над зброєю (кілька тижнів тому в рідному місті О’Рурка Ель-Пасо сталася жахлива стрілянина). Слова О’Рурка «Чорт забирай, ми відберемо ваші АК-47» стали чи не найцитованішими в журналістському колі. Представники кандидата пізніше повідомили, що під час дебатів отримали найбільше надходжень до передвиборчого фонду за весь час.

А от Елізабет Воррен, попри друге місце в рейтингах кандидатів, виглядала набагато менш яскраво, ніж того очікували журналісти. Вона «не виглядала погано просто не була надто залучена в дебати», пояснює CNN. На відміну від Воррен, Берні Сандерс користався кожною нагодою, аби наголосити на своїй політичній програмі — хоч і виглядав не дуже через застуду.

У цьому турі дебатів серед кандидатів явно виділявся Ендрю Янґ. Він єдиний не має жодного політичного досвіду, а свою популярність завоював завдяки виступам на ток-шоу і в Інтернеті, благодійності та бізнес-діяльності. Основна ідея його кампанії — запровадження «дивіденду свободи», або ж усезагального базового доходу в розмірі 1000 доларів на місяць. Під час дебатів він заявив, що може сплатити ці кошти десятьом сім’ям із різних регіонів США упродовж року. Та цей крок не всім припав до душі: його, пише CNN, «було сприйнято як трюк, а не як політику, що мала привернути увагу».

Але хто став беззаперечним переможцем третього туру дебатів серед демократів, то це… Барак Обама. Кандидати «почали деякі зі своїх відповідей зі схвалення роботи адміністрації експрезидента на відміну від другого туру дебатів», — зауважує Guardian. Вочевидь, причина не лише у високій популярності Обами серед демократів, а й тому факті, що апелювання до досягнень його адміністрації є чи не провідною тезою кампанії Байдена (окрім демонізації Трампа, звісно).

Як відзначає The New York Times, для сімох інших кандидатів підвищені ризики не виграти президентську гонку провокували рішучість прорватися далі у будь-який спосіб. Для цього у хід пішли, зокрема, своєрідні жарти. «Я єдина людина на цій сцені, яка вважає волосся Трюдо (канадського прем’єр-міністра — ред.) загрозливим», — заявив сенатор Корі Букер із блискучим скальпом. Піт Буттітедж розповідав про своє перебування в Афганістані, а Емі Клобушар традиційно критикувала Трампа. «Він ставиться до наших фермерів і робітників так, мовби вони — фішки для покера у його збанкрутілому казино», — зазначила сенаторка.

Усі проти Трампа?

«Коли ми позбудемось Дональда Трампа, у нас з’являться величезні можливості», — наголосив Джо Байден. Взагалі різке засудження політики Трампа, його расизму й агресії, стало ключовою спільною темою для усіх демократів. 

Втім, як підкреслюють аналітики TIME, критикуючи Трампа, щодо деяких тем демократи звучать дуже подібно до нього. Зокрема, коли йдеться про торговельні суперечки з Китаєм. 

«У той час, як вони відкидають його політику, вони не пропонують ефективної альтернативи. Коли в четвер ввечері кандидатів запитали, чи знімуть вони негайно мільярдні санкції з китайських товарів, ті відповіли: “вони ж крадуть нашу інтелектуальну власність”», — зазначає видання.

Сам президент Дональд Трамп, як завжди, не залишив дебати демократів без уваги і активно коментував їх під час свого виступу перед законодавцями-республіканцями в Балтиморі. 

Він вчергове глузливо звернувся до своїх конкурентів на виборах: «Я дуже давно переміг Покахонтас, і гадав, що вона уже випала з гонки. Однак вона постала з попелу, і зараз видається, ніби вона навіть може перемогти “сонного Джо” (Байдена, — ред.). Він не тямить, що він коїть і що говорить»

Ім’ям індіанської принцеси Покахонтас, більш відомої як героїня діснеївського мультфільму, Трамп називає демократку Елізабет Воррен. Таким чином американський президент висміює її претензії на спадок американських індіанців. Аби довести, що серед її предків були корінні американці Воррен навіть зробила тест ДНК: виявилось, що на 1/32 вона справді індіанка.

Раніше в такому ж дусі Трамп жартував і про інших кандидатів: називав Сандерса «Безумним Берні» (Crazy Berny) і підкреслено неправильно вимовляв прізвище Піта Бутітеджа. Крім того, Трамп жорстко розкритикував пропозиції демократів щодо охорони здоров’я, захисту довкілля та енергетики. Він зауважив, що з вітряками, які виробляють електрику, у глядачів не вийде спостерігати за дебатами демократів у безвітряний день.

Поділитись: