«Контрабандист» іграшок до Сирії: «Діти повинні гратися навіть під час війни»

Рамі, розкажіть, будь ласка, вашу історію. Як ви вперше вирішили привезти іграшки сирійським дітям?

Як ви знаєте, повстання в Сирії почалося в березні 2011 року, відбувалися різні звірства та масові вбивства сирійського народу режимом. Це призвело до масового потоку сирійських біженців до сусідніх держав — Туреччини, Лівану, Йорданії. Як сирієць, народжений в Алеппо і який 28 років жив за 2 хвилини від центру міста, я не міг дивитися новини, де показували, як щодня знищують мій народ. Тож я вирішив допомогти в будь-який спосіб.

Я подумав, що найліпше – це самостійно поїхати якомога ближче до кордону з Сирією та побачити на власні очі гуманітарну катастрофу на цих територіях. Я сказав своїй родині та дітям, що збираюся поїхати в Сирію, аби побачити, що відбувається, і зрозуміти, як допомогти. Я сказав дітям: «Ви знаєте, куди я їду і навіщо». Вони спитали: «Батьку, навіщо це тобі? Це місце, де помирають люди, там справді небезпечно». Я заспокоїв їх і пояснив, що це правда, але там сотні дітей, які втратили свій дім, школу, іграшки та друзів. Тож ми маємо їм допомогти.

Моя донька, якій на той час було 3 роки, коли почула, що діти втратили свої іграшки, запропонувала: «У мене багато іграшок, якими я більше не граюся. Чому б тобі їх не взяти і не віддати цим дітям?» Я запитав чи розуміє вона, що там дуже багато дітей. На це вона відповіла, що іграшок у неї теж багато. Вона принесла мені сумку з ikea, за кілька хвилин я був навантажений ляльками Барбі та м’якими іграшками. Вона усіх їх зібрала та віддала мені. Так усе почалося.

Моя донька, якій на той час було 3 роки, коли почула, що діти втратили свої іграшки, запропонувала: «У мене багато іграшок, якими я більше не граюся. Чому б тобі їх не взяти і не віддати цим дітям?»

Фото з ФБ сторінки THE TOY SMUGGLER

Це дивовижна історія. Що було далі? Як ви вперше потрапили в Сирію? Наскільки складним та небезпечним був цей шлях?

У 2012 році я вперше потрапив назад у Сирію, відколи переїхав до Фінляндії. Тоді було доволі просто зробити це з Туреччини. На той час у мене було два паспорти: один з них сирійський. Для турецької влади було достатнім показати паспорт Сирії, щоб вони повірили, що я громадянин цієї країни. Мені абсолютно спокійно вдалося перетнути контроль, звичайно, не без бюрократії і домовленостей. Повертатися назад було складніше. На кордоні з Туреччиною дуже великий потік людей. З 2012 року до сьогодні я був у Сирії 28 разів.

Чи ставало складніше з кожним наступним разом?

Так, ставало. З 2015 року, відколи уряд Туреччини вирішив з міркувань безпеки закрити кордон із Сирією, мої подорожі стало складніше організувати. Я не міг потрапити в Сирію легально, тож я мусив знайти інші шляхи, аби потрапити додому.

Які райони Сирії вам вдалось відвідати за свої 28 поїздок? Чи були ви в Алеппо?

Кожного разу, коли я відвідую Сирію, я буваю в Алеппо. Потрапити туди – моя головна мета. Це моє рідне місто і я зобов’язаний допомагати людям, які залишились у зруйнованому Алеппо. Це найстародавніше місто в світі, і я не можу залишити його напризволяще, адже бомбардування там стаються чи не щодня.

Я відкрив зелену валізу, в якій були сотні іграшок. І був вражений широкими посмішками та круглими очима дітей. Це був справжній «фестиваль» радощів. Матері раділи за своїх дітей, котрі постійно переживають жахи бомбардувань. Нарешті діти отримали шанс знову побути дітьми

Фото з ФБ сторінки THE TOY SMUGGLER

Якою була реакція дітей, коли ви привезли іграшки вперше? А в наступні рази? Як вони сприймали, що людина привезла їм не ліки чи їжу, як це буває зазвичай, а іграшки?

Я не чекав приголомшливої реакції дітей, але, як батько шістьох дітей, знаю, що у всіх них є спільний інтерес – бавитись та бути дітьми. Це власне, те, що робить дітей дітьми. Діти мають гратися. Вони заслуговують на те, аби мати власні іграшки. Коли ми завершили бурити свердловини, роздавати медикаменти та продукти харчування сім’ям, які цього потребують, я відкрив зелену валізу, в якій були сотні іграшок. І був вражений широкими посмішками та круглими очима дітей. Це був справжній «фестиваль» радощів. Найприємнішою видалась також реакція батьків: матері раділи за своїх дітей, котрі постійно переживають жахи бомбардувань. Нарешті діти отримали шанс знову побути дітьми.

Фото з ФБ сторінки THE TOY SMUGGLER

Скільки приблизно іграшок вдалось вам провезти «контрабандою» до Сирії за останні роки?

Починаючи з 2012 по сьогодні — це без перебільшення десятки тисяч.

Десятки тисяч! Це вражає. Однак, на ці поїздки та іграшки необхідні кошти. Звідки ви берете фінансування на це?

Ще в 2013 році я заснував громадську організацію, це благодійна фінсько-сирійська асоціація. Вона зареєстрована у Фінляндії, пожертви надходять з усієї країни. Вони йдуть на проект із будівництва шкіл у Сирії, на допомогу сиротам, на вирішення гострих проблем цивільного населення. Власне, іграшки надсилають нам безкоштовно з усієї Фінляндії. Ми маємо склад, де зараз 6 — 7 тисяч іграшок чекають на відправку до Алеппо. Наразі я на кордоні з Сирією, чекаю на зелене світло від людей, які вже там, аби я міг заїхати до країни.

Ми зараз будуємо четверту школу в Сирії в таборі для біженців, 380 дітей вже отримали змогу навчатися

Фото з ФБ сторінки THE TOY SMUGGLER

Розкажіть детальніше про майбутню поїздку. Яка її мета? Що ви везете цього разу?

Мета не відрізняється від тієї, яку мали попередні поїздки: візит до Сирії, надання допомоги безпосередньо від донора людям, які її потребують найбільше. Ми зараз будуємо четверту школу в Сирії в таборі для біженців, 380 дітей вже отримали змогу навчатися.

Прикрі новини щодо цієї поїздки полягають в тому, що Алеппо відрізаний від зовнішнього світу. Я маю на увазі звільнені території Алеппо, які не перебувають під контролем сирійського режиму. Відбувається регулярне бомбардування цих територій сирійським режимом та російськими винищувачами. Понад 200 ударів було завдано по місту, зараз Алеппо в облозі, власне, через це я не можу туди потрапити. Я буду максимально близько до Алеппо, але не впевнений, що зможу потрапити безпосередньо в місто. Але я точно відвідаю табори біженців в передмісті Алеппо і зроблю все, на що буду здатен, в самій Сирії.

Рамі, останнє питання, чи мали ви колись відчуття, що ризикуєте своїм життям, коли їдете до Сирії, аби привезти туди іграшки та інші речі?

Щоразу маю це відчуття.

Як ви справляєтесь з ним?

Ніяк. Це завжди важко.