Московський акціоніст Роман Рословцев приходить на інтерв'ю у хатніх тапочках. Коли він полишав свій дім у Москві, за його словами, не взяв із собою нічого, крім куртки і гаманця, в якому залишалось три тисячі рублів. Не хотів, каже Рословцев, викликати підозри у двох людей, які чергували в під'їзді, — як він вважає, — співробітників ФСБ. 

21 серпня він перетнув кордон Росії з Білоруссю, а невдовзі опинився на українському кордоні, де й попросив у держави політичного захисту. Прикордонники передали його прохання в Міграційну службу, яка має ухвалити рішення про статус біженця.

До того, як в Україні почався Майдан, 36-річний Роман працював то піарником, то трейдером, і на політичні акції не виходив. Його протестна «кар'єра» почалась, як він каже, 21 листопада 2013 року. 

— Я вирішив, що українська революція перекинеться на Росію і тому наважився допомагати і виходити на протести, — каже Рословцев. — До того ж, я завжди хотів взяти участь у протестних акціях і перфомансах, а Майдан став поштовхом до цього. 

Так Роман почав виходити на марші проти війни в Україні і проти репресій в Росії. 21 вересня він вийшов на Марш миру в Москві з прапорами України, Польщі, УПА і НАТО в колоні з кількома іншими людьми. У річницю Майдану в 2014 році він з соратниками перекрив Софійську набережну банером «Вчора Київ — завтра Москва». 19 липня 2015 року він організував «Марш ватників» у Москві. 

А 27 лютого 2016, у річницю вбивства російського опозиційного політика Бориса Нємцова, вперше вийшов на публіку в масці Путіна з плакатом «Геть двійника».

— Концепція з маскою Путіна народилася спонтанно, — розповідає Рословцев. — Я купив цю маску в інтернет-магазині, вирішив, що вона не викликатиме відторгнення у переважної більшості населення країни, з одного боку, а з іншого — це такий нетривіальний спосіб проведення акції. Люди почали підходити, робити селфі. Так я шукав собі прибічників.

Того дня Рословцева вперше затримали за адміністративною статтею 212 — за «порушення порядку проведення масових заходів». Ця стаття цікава тим, що у випадку, якщо активіста тричі затримують за нею, то вчетверте проти нього можуть порушити кримінальну справу. Тоді він, за його словами, вирішив регулярно виходити в масці Путіна на знак протесту проти цього закону.

Це політична стаття, покликана обмежити і без того незначну протестну активність в країні, щоб люди боялись виходити на вулиці, — пояснює активіст. — Я не можу їм у цьому докоряти: у людей є сім'ї, робота, і якщо вони підпадають під дію статті, то роботодавці просто відмовляться від них. Роботодавці в Росії розуміють, що у нас тоталітарна країна, і бояться репресій з боку влади.

Крім того, Рословцеву в ідеї виходу в масці Путіна подобалося думати, що поліцейські затримують ніби-то не його, а самого Путіна, який і створив у Росії «політичну державу». Відтоді акціоніста затримали загалом 11 разів, він неодноразово сидів у спецприймальнику за «адмінку», але кримінальну справу проти нього так і не порушили.

— Коли я вперше сидів за «адмінку», до мене приїздили співробітники ФСБ. З їхніх розмов я зробив висновок, що вони не планують порушувати справу, а збираються після кожної акції саджати на 30 діб, — розповідає Рословцев. — А 21 липня мене затримали біля метро «Парк культури» в Москві, забрали маску і сказали, що більше не дадуть мені влаштовувати мої акції. Я сприйняв це як погрозу.

Тепер Рословцев намагається налагодити побут в Києві, але засиджуватись у столиці не планує. За його словами, він хоче піти воювати на Донбас. 

— Для мене війна на сході України — це своєрідний спосіб продовжити мою акцію, — каже Рословцев. — З одного боку, я зможу бути ще одним солдатом для справедливої боротьби України, а з іншого — це можлвість боротися з режимом, встановленим у Росії.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile