КСУ розгляне справу про відповідність е-декларування Конституції. На тлі цього очільник НАЗК звернувся до Зеленського

Про це повідомило НАЗК.

Зазначається, що в червні КСУ відкрив справу за скаргою адвокатки та членкині Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпаття Оксани Бухтоярової щодо відповідності окремих положень закону «Про запобігання корупції» Конституції. Зокрема, жінка оскаржує положення, які зобов’язують посадовців подавати е-декларації та наділяють НАЗК повноваженнями щодо їх перевірки.

Зі свого боку, очільник НАЗК стверджує, що визнання положень закону неконституційними може «повністю нівелювати» процес е-декларування в Україні, а також унеможливить ефективну роботу антикорупційних органів.

«Це суттєво підірве досягнення у сфері протидії корупції та, як наслідок, негативно вплине як на фінансову підтримку міжнародних партнерів України, так і на її євроінтеграційні перспективи. Ухвалене в межах вказаної справи рішення КСУ, яке є обов’язковим і не підлягає оскарженню, може призвести до кризи у надзвичайно складний для країни час», — йдеться в листі Новікова.

Так, в Агентстві нагадали, що в жовтні 2020 року Конституційний Суд ухвалив рішення, яке на деякий час заблокувало е-декларування та роботу НАЗК. Тоді це призвело до «конституційної кризи». Розв’язати її вдалося завдяки спільним зусиллям влади та громадськості, кажуть у НАЗК.

Новіков наголосив, що декларування є одним із ключових антикорупційних інструментів. Тож НАЗК очікує, що парламент відновить обов’язкове декларування публічних службовців. Як зазначається, на пріоритетності цього рішення наголошували й міжнародні партнери України.

«Ми сподіваємося на об’єктивний і неупереджений розгляд справи Конституційним Судом», — зауважив Новіков.

Водночас він закликав громадськість «пильно стежити за перебігом справи». Він заявив, що визнання неконституційними подання та перевірки декларацій «означатиме поразку України в антикорупційній боротьбі».

Окрім того, НАЗК надіслало клопотання до КСУ із проханням залучити до розгляду справи, оскільки ухвалене рішення може негативно вплинути на діяльність Агентства.

Чому е-декларування стало необов'язковим?

У березні минулого року, з огляду на повномасштабне вторгнення, подання декларацій будь-якого виду зробили необов'язковим на час дії воєнного стану. Після закінчення війни у посадовців є ще три місяці на подання декларації без порушення вимог строку.

Попри це Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) давало можливість подавати декларації та перевіряти на помилки відомості, зазначені в торішній декларації.

Уже після деокупації частини захоплених територій НАЗК та громадські організації закликали владу відновити обов’язкове подання декларацій. Там пояснили, що лише третина всіх посадовців подали свої декларації ще за 2021 рік, а наступного року їх може бути ще менше.

НАЗК та громадські організації попереджали, що посадовці й депутати впливають на використання сотень мільярдів гривень українських платників податків і коштів від партнерів України, а неподання декларацій та відсутність їхньої перевірки «максимально сприяють корупції та зловживанням».