Ленін поєднався з Корлеоне (огляд преси)
Про проблеми психологічної підготовки мобілізованих українців та професійних вояків пише Washington Post. Журналіст видання відвідав полігон Десна, на якому група «нашвидкоруч перепідготовлених цивільних професіоналів» безкоштовно проводить курси для військових. «Це все волонтери. На жаль, уряд нічого з цього не підтримує. Нам не вистачає військових фахівців. Нам бракує досвіду в цій сфері», - каже Валентина Нейкова-Мохова, кризовий психолог-волонтер. Про важливість психологічної підготовки та реабілітації після боїв кажуть і українські військові. «Фізичні рани загояться, для них потрібен лише час. Але інші рани залишаться», - цитує видання пораненого солдата Павла Ковальського. Washington Post зазначає, що наразі в Україні не існує централізованої програми для лікування посттравматичного стресового розладу у військових, хоча міністерство оборони започатковує програму оплачуваних психологів для допомоги військовим. «Ми не можемо зробити це за місяць, два чи три. Ми ніколи не мали такого досвіду раніше. І зараз у нас іде війна. Для неї ми знайдемо зброю. Головне – підготувати людей морально», - цитує Washington Post полковника Сергія Грилюка, який служить в Українському військовому соціально-психологічному центрі.
Швейцарія поставила Росії високотехнологічну тканину військового призначення. Тканина, яка захищає від виявлення за допомогою радарів та інфрачервоних детекторів, може піти на виготовлення маскувальних сіток чи спеціальної уніформи. Інформацію про поставки до Росії опублікував швейцарський щотижневик - SonntagsZeitung. За його даними, обсяг угоди становить рекордні 91 мільйон швейцарських франків (близько 85 мільйонів євро). Поставка відбулася у два етапи: 16 жовтня та 12 грудня 2014 року. Як заявив у неділю, 8 березня, офіційний представник швейцарського федерального департаменту економіки, експорт матеріалу дозволений, оскільки угоду на його поставку уклали ще до 27 серпня 2014 року. Саме у той день Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії.
В канадській газеті Globe and Mail опубліковано глибоку статтю про «російський світ в Естонії». Кореспондент Марк Маккінон аналізує проблему естонського міста Нарва. «24 роки після здобуття Естонією незалежності тільки 40 відсотків мешканців Нарви отримали естонське громадянство. Інші – є або громадянами Росії, або взагалі не мають громадянства. Тисячі людей мають сірого кольору «паспорт іноземця», який не дозволяє подорожі країнами Європейського Союзу. Деякі мешканці мають такий паспорт, тому що не хочуть здавати тест на знання естонської мови. Інші – бережуть сірий паспорт, бо підтримуючи «Русский Мир» пан Путін дозволяє його власникам безвізовий в’їзд до Росії», - пояснює Globe and Mail. В інтерв’ю виданню естонський військовий аналітик Мартін Харт відзначив, що «Кремль вже веде гібридну війну проти Естонії та сусідньої Латвії. Зокрема південно-східний край Латвії Даугавпілс теж розглядається як частина «Русского мира». Але мало хто вірить, що ці території в найближчому майбутньому повторять долю Криму чи Донецька».
«Ленін поєднався з Корлеоне». Американський журнал National Review публікує статтю про можливу ідеологію Владіміра Путіна. Крім мафіозних методів, відомий американський аналітик-консерватор Джордж Вейгел бачить у сучасній Росії також деякі пережитки принципів ленінізму. Їх було сформульовано в Лондоні в 1903-му році фракцією більшовиків. «Мало хто знає, але ленінська політична програма, яка знайшла своє втілення у сьогоднішньому Путіні, характеризувалась трьома особливими елементами. Перший елемент – насильство, в тому числі і вбивство. Його стратегічно застосовували як проти класових ворогів, так і проти неефективних революційних соратників. Другий елемент – стратегія брехні. Революційна мораль та принципи конспірації були вищими за ту буржуазну мораль правди, якій навчала Біблія та класична філософія. «Правдою» стало все, що служило авангарду партії, незалежно від того, чим мала та «правда» якийсь зв'язок з об’єктивною реальністю». «І третім елементом ленінських методів була жорстка гіпертрофована вертикаль влади, де майже все спускалось з гори до низу», - відзначає Джордж Вейгел.
- Поділитися: