Екснародний депутат, який був членом парламентського комітету з питань запобігання корупції, Сергій Лещенко переконує, що останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології було підготовлено на замовлення чинного парламентаря Віктора Медведчука.

Про це Лещенко 29 червня написав у своєму Telegram‑каналі.

У цьому опитуванні, зокрема, підіймали питання рейтингу президента Володимира Зеленського. Опитування КМІС показали, що вперше з часу каденції дії Зеленського не схвалюють більше людей, ніж схвалюють.

Згідно з результатами опитування, у червні 2020 року 38% українців схвалювали дії та заяви глави держави, тоді як 45% — не схвалювали. У травні 2020 року ці показники складали 47% і 37% відповідно.

Саме на частину опитування, яка стосується гаранта, звернув увагу Сергій Лещенко. На його думку, у дослідженні КМІС є низка пунктів, які нібито видають замовника.

«Я стверджую, що воно було проведено на замовлення ОПЗЖ (фракція «Опозиційна платформа — За життя» — ред.), а всі питання збігаються зі смисловою рамкою, яку просувають телеканали Віктора Медведчука», — пише Лещенко.

За його словами, соціологічна служба маніпулювала громадською думкою, опираючись на соціологію, коли підіймала питання співпраці з МВФ, медичної реформи, «посадки» Петра Порошенка і того, якою мовою має подаватися меню в ресторанах.

«В опитуванні, проведеному на замовлення структур Медведчука, в середині квітня розрив становив усього 2,8 відсотка. А у двох інших опитуваннях, проведених у тому ж квітні 2004 року на початку і в кінці місяця, розрив між [Віктором] Ющенком і [Віктором] Януковичем становив 9,5 і 9,9 відсотка. Відмінність в тому, що ці опитування робилися не на замовлення Медведчука, а за замовленням центру "Демократичні ініціативи"», — пише Лещенко.

Також він каже, що напередодні другого туру виборів 2004 року була чергова маніпуляція Медведчука з даними соцопитування, які нібито готував для них КМІС. Після цього «спотворені цифри» начебто транслювалися на російських каналах, тому що українські канали не мали права публікувати соцопитування.

«КМІС співпрацює з Медведчуком вже понад 15 років, і в цьому немає нічого поганого, адже це приватна бізнес-структура, що виконує дослідження за замовленням. Але досвід минулого показує, що результати КМІС у дослідженнях на замовлення Медведчука (анкету йому створював [Михайло] Погребинський) часто відрізняються від результатів досліджень, замовлених від третіх осіб», — переконує ексдепутат.

Водночас заступник генерального директора КМІС Антон Грушецький у коментарі hromadske заявив, що соціологічна служба не може розголошувати імена замовників досліджень без їхньої згоди, відповідно до міжнародних зобов'язань.

Він переконує, що є низка стандартів проведення соціологічних досліджень, які КМІС послідовно дотримується незалежно від імені замовника. А намагання дискредитувати результати гіпотетичним посиланням на ім'я можливого замовника є, на його думку, маніпуляцією.

Грушецький також каже, що Лещенко у своєму дописі не критикує формулювання запитань та не наводить альтернативні дані інших опитувань з іншими результатами.

«Наприклад, нещодавно були результати опитувань «Центру Разумкова» і УІСД щодо оцінки/довіри до президента, і ці дані узгоджуються з нашими результатами. Насправді й інші результати, які не подобаються, узгоджуються з іншими опитуваннями. Тобто у своєму коментарі пан Лещенко не здійснює коректний аналіз, а його допис містить ряд неточних і значною мірою маніпулятивних тверджень», — наголошує він.

Також заступник гендиректора КМІС каже, що йому прикро бачити посилання на 2004 рік, враховуючи, що КМІС проводив з колегами екзит-пол, який тоді показав перемогу Ющенка і був аргументом щодо фальсифікацій.

За інформацією КМІС, з 20 по 23 червня 2020 року вони провели опитування методом CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не ввійшли території, які тимчасово не контролюються владою України — Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

Під час опитування проведено 2000 інтерв'ю. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,4% — для показників, близьких до 10%.

Поділитись: