Лісові пожежі в Сибіру: як вони змінюють клімат та що буде з «легенями планети»?

«Відчуття таке, що живу не в місті, а в якійсь хімічній лабораторії. І вдома, і на вулиці постійно відчувається запах горілого і якогось газу», — скаржиться кореспонденту Сибір.Реалії житель Кемерово, куди рознісся дим, Геннадій Шевельов.

Кемерово — один із 800 населених пунктів Росії, що перебуває у зоні задимлення внаслідок масштабних лісових пожеж в Сибіру.

Російська влада понад тиждень не віддавала наказу зупинити пожежі, аргументуючи це тим, що «загрози населеним пунктам та об’єктам економіки немає, а прогнозовані витрати на гасіння перевищують прогнозовану шкоду».

Хоча вогонь вирує на території лісу, дим від нього рознісся далеко за межі Росії. Природозахисна організація Greenpeace Russia назвала пожежі в Сибіру «екологічною катастрофою».

Розповідаємо, чому пожежі так довго не гасили, чим це загрожує світовій екології та що буде з лісом.

Чому (знову) не гасили вогонь? 

Лісові пожежі — це не завжди погано, адже природно вони є частиною екосистеми лісу. Зокрема, про їхню користь ідеться на урядовому сайті, присвяченому американському штату Аляска, де також триває сезон пожеж.

У роз’ясненні йдеться, що пожежі сприяють росту нової трави, кущів, згодом з’являються і тварини, ґрунт у результаті спалювання дерев насичується поживними речовинами тощо. Проте підкреслюється, що зони полум’я мають бути суворо обмеженими, а вогонь — контрольованим.

Лісові пожежі у Сибіру розпочалися понад тиждень тому у Красноярському краї, Іркутській області, Бурятії, Забайкаллі та Якутії. Пожежі вирують у Росії кожного літа, і ситуація повторюється з року в рік, щоправда, в різних масштабах. Наприклад, у 2018-му в Іркутській області полум’я охопило 74 тисячі гектарів, водночас цьогоріч площа пожеж сягнула 679 тисяч га.

Щороку влада вирішує не гасити пожежі, оскільки ті вирують у так званих «зонах контролю», де за вогнем ведеться лише спостереження.

«Зона контролю — це території, на яких природні пожежі можна не гасити, якщо витрати на їхнє гасіння перевищують шкоду, якої вони можуть завдати», — пояснює керівник протипожежного відділу Greenpeace Russia Георгій Кускін.

Проте з кожним роком кліматична ситуація змінюється і, на жаль, не сприяє загасанню пожеж. Навпаки — через високі температури та сухість вогонь поширюється на значно більшу площу. Ще однією причиною російське МНС називає недостатні заходи щодо запобіганню займання.

«Я гадаю, у випадку з цьогорічними пожежами розраховували на те, що все минеться, підуть дощі й погасне, – пояснює Кускін. – Але через кліматичні зміни все важче робити якісь прогнози».

Як лісові пожежі впливають на клімат — і навпаки?

У липні ООН попереджала про високий ризик лісових пожеж, та повідомила, що за місяць внаслідок пожеж в атмосферу потрапило 50 мегатонн вуглекислого газу. Це дорівнює річному рівню викидів цього газу у Швеції. Таким чином, лісові пожежі сприяють глобальному потеплінню, а глобальне потепління — лісовим пожежам.

«Окрім прямої загрози від горіння, лісові пожежі також вивільняють небезпечні забрудники в атмосферу», — наголосили в ООН.

Вітер розніс дим від пожеж на понад 800 населених пунктів. Режим надзвичайної ситуації ввели в Красноярському краї та Іркутській області, частково він діє в Бурятії та Якутії. Окрім того, NASA опублікували дані зі супутників, на яких видно, що дим розповсюдився на територію США та Канади. Люди в задимлених районах жаліються на погане самопочуття.

«Я стояла на зупинці, а враження було, що перебуваю у газовій камері, – розповіла жителька Омська Валерія. – Здавалося, що кожен подих обпікає легені. Надихалась, приїхала додому — головний біль, рвота. Довелося викликати швидку допомогу».

Наразі ситуація з задимленням поліпшилася — дим розсіюється. 31 липня, коли площа пожеж сягнула майже трьох мільйонів гектарів, а історія розійшлася по світових медіа, російський президент наказав Міністерству оборони загасити вогонь — ті виділили на це 10 літаків ІЛ-76 та 10 спеціалізованих гвинтокрилів, пише Meduza.

Федеральне агентство лісового хазяйства намагається викликати штучні дощі над місцями пожеж в Іркутській області та Красноярському краї — там, де є хмари, літаки випустять піропатрони з йодованим сріблом, що й спричинить опади. В Авіалісохороні повідомляють, що на 1 серпня загасили понад 116 тисяч гектарів лісу, що складає трохи менше 4% від загальної площі пожеж.

Водночас російські православні віруючі намагаються «допомогти» пожежникам молитвами. А шамани корінних народів Югри та інших регіонів Росії почали проводити обряди, аби «викликати» дощ.

Що буде з лісом, який згорів? 

Пожежа для лісу — це не завжди смерть, пояснюють учені російського Інституту лісу імені Сукачева. Головне — аби не згорів корінь дерева, адже тоді воно загине. Якщо ж вогонь був поверхневим, ліс може відновитися, однак і це залежить від багатьох факторів. Наприклад, що це за дерево, який ґрунт та які дерева росли на цьому місці раніше.

Найбільш поширені породи дерев у Сибіру — береза та осика. Осика добре пристосована до вогню — дерево може легко вирости знову. Так само великі шанси мають сосни та модрини, водночас найгірше відновлюються ялинки та ялиці.

Час відновлення дерев залежить від клімату, рельєфу, висоти над рівнем моря, плодовитості грунту тощо. Якщо на півдні Сибіру дерево може вирости через 60-70 років, то на півночі пройде не менш як століття.