Війна

Люди під наглядом: які загрози несе постанова Кабміну про виплати переселенцям

Війна/Люди під наглядом: які загрози несе постанова Кабміну про виплати переселенцям
Зберегти
Вигляд
lead
«Не стежити, а допомогти». Які потенційні загрози містить оновлена постанова Кабміну про виплати переселенцям.

«2 червня до нас вже прийшли троє працівників управління праці та соціального захисту, з ними представник Міністерства юстиції. Я вільна людина, я живу у вільній країні, тобто я маю право вільно переміщуватися, і мене не обмежує держава, і жоден закон мене не обмежує у пересуванні. На якій підставі ця тьотя, яка жодного стосунку до мене не має, приходить до мене в кімнату і вказує, що мені робити?», - обурюється переселенець з Луганська Сергій Стулов.

Після вимушеного переїзду з Луганська Сергій живе у Києві в гуртожитку разом з іншими переселенцями. З квітня, за його словами, всі вони не отримують соціальні виплати. 

За статистикою Мінсоцполітики, в Україні нараховується 1 783 000 вимушених переселенців (станом на червень 2016 року). 956 000 – пенсіонери. З них близько 350 000 вже декілька місяців не отримують пенсійних виплат. Причиною міністр Андрій Рева назвав «неузгодженість нормативно-правових документів Кабміну з нормами законодавства» і публічно вибачився. 

8 червня Кабмін ухвалив зміни до постанови №637 щодо соціальних виплат переселенцям. На переконання Реви, це дозволить повернути пенсії переселенцям вже впродовж місяця – до 8 липня. Натомість, правозахисники стверджують: нова редакція посилює контроль за переселенцями і порушує їхні конституційні права. 

Вхід до будівлі Мінсоцполітики

ПОДВІЙНИЙ КОНТРОЛЬ

Відтепер, раз на 6 місяців до переселенця будуть приходити «гості» – представник місцевого управління соцзахисту перевірятиме, чи дійсно особа проживає за вказаною адресою. При перевірці він складатиме акт обстеження матеріально-побутових умов. В міністерстві запевняють, що мета таких перевірок – виявити побутові проблеми, з якими стикаються ВПО, та допомогти їх врегулювати. Правозахисники та самі переселенці, натомість, припускають, що робиться це для позбавлення їх соцвиплат. Адже за якими критеріями та в який спосіб оцінка буде здійснюватися – наразі не прописано.

До того ж, однією перевіркою може не обійтися. У разі сумнівів щодо висновків соцпрацівника, до переселенця можуть прийти Нацполіція, МВС і навіть СБУ. 

«У нас є відповідні правоохоронні органи, які перевіряють, наскільки наші органи (інспектори соцзахисту – ред.) добросовісно виконують свої обов’язки, в разі наявності у них інформації про те, що складаються липові акти або порушується якимось іншим чином законодавство», – сказав Рева.

10 ДНІВ НА «ЯВКУ З ПОВИННОЮ»

Якщо переселенець переїхав з місця, за яким отримав довідку ВПО, він забов’язаний впродовж 10 днів повідомити про це органи соціального захисту на новому місці. Якщо інспектор не застав його вдома – він має 3 дні, щоб особисто з’явитися до територіального органу соцзахисту «для фізичної ідентифікації»

Якщо переселенець не з’явився, прикордонники з’ясовують, чи перетинала «загублена» особа лінію розмежування, коли саме, та чи повернулася потім з непідконтрольної території. Якщо не повернулася – соціальні виплати призупиняють. Як пояснили у міністерстві – «щоб захистити того ж таки переселенця від шахраїв».

«Що сталося з тою людиною, якщо вона приїхала на ту (непідконтрольну) територію – знати ми не можемо. Її елементарно можуть там затримати. Відібрати ту саму (банківську) картку і отримувати її виплати», – сказав міністр соцполітики Рева. 

У випадку, якщо переселенець більше 60 днів перебуває на непідконтрольній території, він втрачає статус ВПО відповідно до закону, а отже – і будь-які соціальні виплати, зокрема пенсію. 

«Кримчани, які живуть тут, на підконтрольних територіях, на материковій частині, можуть поїхати просто до себе додому, до батьків, до якихось родичів. І через те, що з ними навіть зв’язку телефонного немає (в Криму не працюють українські мобільні оператори), людина може не з’явитися через три дні. На цій підставі їй призупиняють виплату. Відновлення виплат можливе лише через два місяці. Якщо людину позбавили статусу ВПО, повторно подати документи на відновлення виплат вона може лише через шість місяців. Тобто шість місяців людина не буде отримувати виплат», — пояснює співзасновниця «Крим SOS» Таміла Ташева.

Ми поцікавилися у фахівця з конституційного права Олександра Москалюка, чи можна вважати такий порядок порушенням конституційних прав: 

«Людина має свої потреби. Вона має право на відпочинок, кінець-кінцем право на вільне пересування, на розвиток особистості. Очевидно, що працівник соцзахисту – він працює коли? В робочий час. Якщо він прийде в робочий час, очевидно, він нікого не застане. Акт маленький, він не може врахувати всіх життєвих ситуацій. Я не сказав би, що тут хтось спеціально хотів порушити конституційні права і свободи. Це така звичайна українська традиція – неврахування цих моментів. Ми розуміємо, з однієї сторони, що ми перебуваємо в стані війни. Тут не можуть бути реалізовані права людини так само, як вони реалізовуються, наприклад, в мирний час. Це нормально. Тому що з точки зору конституційного права, є лише два права, які мають абсолютний характер. Це право на свободу від рабства – перше право – і право не зазнавати тортур. Всі решта прав, якщо наявний стан війни, можуть бути в тій чи іншій мірі обмежені. Єдине що, у нас традиційна проблема – з однієї сторони у нас і війни начебто немає, а з іншої сторони ми обмежуємо права людини»

КАМПАНІЯ ПРОТИ «ПЕНСІЙНИХ ТУРИСТІВ»

Також, посилення контролю за переселенцями чиновники пояснюють боротьбою з так званим «пенсійним туризмом» – пенсіонерами, які проживають на непідконтрольній території, проте реєструються переселенцями, щоб отримувати пенсії. Це, станом на зараз, єдиний спосіб не втратити її. 

Віктор – пенсіонер з Макіївки Донецької області, в минулому шахтар. Місто наразі перебуває під контролем бойовиків так званої «ДНР». Після початку конфлікту чоловік виїхав до родичів в сусідню область на підконтрольну територію, щоб перереєструвати пенсію. Фактично він не є переселенцем, проте отримання довідки – єдиний легальний спосіб зберегти пенсію.

Раз на кілька місяців Віктор виїжджав, щоб зняти гроші з картки, проте тепер виплати припинилися. Причина чоловіку невідома, про жодні перевірки контрольних органів йому не повідомляли. Зараз єдині кошти, на які він може розраховувати, – «соціальна допомога» від самопроголошеної «ДНР», але вона значно нижча за українську пенсію.

«Я також чув цей вираз – «пенсійний туризм». Для мене це нісенітниця. Людина все життя працювала, отримувати пенсію – це її право. Вона – громадянин України. Ми виступаємо за відмежування права на пенсію від необхідності отримувати якусь довідку чи спеціальний статус. Взаємозалежність цих понять призводить до дискримінації, що суперечить Конституції та будь-яким гуманітарним принципам. Підхід щодо інших виплат переселенцям може дещо відрізнятися, говорячи, наприклад, про постанову 505, проте щодо пенсій – це рівне право для всіх українських громадян. Проблема полягає в тому, що є люди, для яких пенсія – єдине джерело існування. Зараз, наприклад, переселенців виселяють з житла, тому що вони не мають грошей сплачувати за оренду», — говорить Юг Біссо, радник з правових питань УВКБ ООН.

Ситуацію підігрівають ЗМІ, вважають в ООН, пов’язуючи у своїх матеріалах тему пенсій переселенцям з корупційними схемами та фінансуванням сепаратизму. 

«Це дуже погано, тому що суспільство починає асоціювати пенсіонерів з сепаратистами або з корупціонерами, що не відповідає дійсності», підкреслює Біссо. 

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ПІДХІД

Схоже на те, що нова постанова просто вводить механізм контролю за переселенцями, альтернативний штампу міграційної служби, який скасовано. У Міністерстві соцполітики переконують, що разом з профільними відомствами та громадськими організаціями готові працювати на вдосконалення цих нормативних актів, проте процес навряд буде швидким. Тим часом, юристи говорять про можливість оскаржити нововведення в суді.

«Можна оскаржити цю постанову навіть в адміністративному суді. І, в принципі, у нас є практика, коли рішення адміністративних судів скасовували, в тому числі, акти Кабінету міністрів. Тобто, якщо знайдеться хтось з адвокатів, з юристів, я думаю, це буде обов’язково. Я не знаю, який результат, але звернення будуть до суду – це 100%», – переконаний Олександр Москалюк.

В ООН вважають підхід до роботи з переселенцями, пропонований новими постановами, неприйнятним. Як зазначив в інтерв’ю Hromadske.ua пан Біссо:

«Ми бачимо ситуацію із середини, ми бачимо людей, які страждають, ми бачимо громадян, які потерпають від дискримінації з боку власного уряду, а це – неправильно. Як показав наш моніторинг, уряд не йде до переселенців і не питає в них, як краще їм допомогти, як можна вирішити їхні проблеми. Натомість, ми бачимо підхід обмежень, поліцейський підхід, який особисто я вважаю неприйнятним. Позиція нашої організації – переселенці, як і всі громадяни України, мають права і не повинні зазнавати дискримінації через те, що вимушені були залишити дім через конфлікт».

 

Пов`язані новини