«Лица желтые над городом кружатся» (огляд преси)

«Країни Заходу однаково винні у різанині в Сребреніці. Саме їхня нерішучість переконала пана Младіча у тому, що він може робити все що завгодно. Деякі із нинішніх криз, така як у Сирії, схожі на Боснію 1995-го року. Ті, у кого була сила втрутитись, натомість вагались та сварились. Мабуть головний урок Сребреніци полягає у тому, що уряди повинні брати до уваги перші ознаки різанини та швидко діяти на її випередження. Якщо вони чекатимуть доти, доки трупи не заполонять телевізійні екрани та виборці вимагатимуть дії, тоді це вже дуже пізно», - у новому номері журналу The Economist про те, які уроки Європа повинна вивчити на прикладі найбільшої масової різанини на континенті після Другої Світової війни.

«Підрозділи Хезболли зараз очолюють боротьбу з опозиційними групами повстанців, у той час коли армія Сирії грає допоміжну роль. І хоча це угруповання не розкриває інформацію про свою кількість у Сирії, західні представники та аналітики вважають, що воно налічує приблизно 6-8 тисяч бойовиків. Хезболла також приховує свої втрати у Сирії, але це велика кількість і вона зростає. З часу, коли у 2013 році Хезболла почала брати участь у повномасштабних боях у Сирії, представники сирійської влади та закордонні аналітики оцінюють кількість загиблих та поранених бойовиків на рівні від 700 до 1000. Для цього угруповання це значні втрати», - повідомляє The Foreign Policy.

«Лица желтые над городом кружатся», - таким є жартівливий заголовок коментаря Костянтина Еггерта для КоммерсантЪ про спроби Росії підняти рівень відносин із Китаєм. «Китаю ця дружба потрібна для зміцнення своїх позицій у діалозі, який він майже на рівних веде зі Сполученими Штатами. Москві ж в умовах геополітичної самотності імітація дружби з Пекіном потрібна тому, що, говорячи словами Достоєвського, нам «більше нема куди йти». У китайському Політбюро це розуміють і візьмуть з нас максимальну ціну. Тим більше, що із китайських шкільних підручників ніхто не вилучав розділи про те, які приниження терпіла країна від Російської імперії, а потім від Радянського Союзу. Ви хотіли від Заходу «поваги», дорогі співгромадяни? Дуже скоро ви дізнаєтесь, що це слово означає на китайській», - іронізує Еггерт.

The New York Times аналізує те, як падіння фондового ринку Китаю б’є по репутації Комуністичної партії. «Мова йде не просто про падіння фондового ринку. Це впливає на зниження політичної довіри», - сказав газеті Керрі Браун, директор Центру вивчення Китаю при Університеті Сіднею у Австралії. «У цьому плані, найбільшого удару зазнає Президент Сі Цзіньпін, який з часу керівництва компартією з кінця 2012-го, ретельно плекав свій імідж всемогутнього правителя. У народі він здобув довіру за рішучі дії у кількох сферах, зокрема у боротьбі з корупцією, кіберзлочинністю та захисті китайських територіальних претензій у Південно-Китайському морі. Коли траплялись землетруси, або інші природні катастрофи, він та прем’єр-міністр Лі Кецян робили заспокійливі заяви у державних медіа. І, навіть, відвідували місця катастроф, щоб показати контроль за ситуацією. Але з часу падіння ринку, на тлі, коли за три з половиною тижні індекс Шанхайської біржі втратив 32% своєї вартості, два лідери досі мовчать на цю тему».