В Україні відбулась політична революція, яка виступала проти олігархії, за справедливість і рівність прав, але в результаті залишилася обабіч, так і не ставши рушійною силою подальших змін. Держава залишилась на своїх рейках і відбудувала стару систему у ще потворнішому вигляді

В Україні відбулась політична революція, яка виступала проти олігархії, за справедливість і рівність прав, але в результаті залишилася обабіч, так і не ставши рушійною силою подальших змін. Держава залишилась на своїх рейках і відбудувала стару систему у ще потворнішому вигляді.

Про це розповів в ефірі Громадського керівник «Центру візуальної культури», викладач кафедри культурології Києво-Могилянської академії Василь Черепанін.

На переконання культуролога, громадянське суспільство, викристалізоване Майданом, не змогло зайняти в Україні керівного місця.

«Майдан в принципі був антиолігархічний. Демос був проти олігархату. Але держава залишилась на своїх рейках і швидко почала відроджувати і навіть спотворювати попередню олігархічну конструкцію, і громадянське суспільство залишилося обабіч. Його не вдалося встроїти в державний апарат. Майдан не став українською державою», — сказав Черепанін.

За його словами, сьогоднішні події в Україні слід оцінювати з позиції Майдану, чи відповідають вони його ідеям та прагненням.

«Війна це продовження логіки «антимайдану». Політичні вбивства, боротьба з мистецтвом, декомунізація — це і є «антимайдан». Така логіка набирає обертів у багатьох полях, і ми стаємо на рейки насильства — військового, яке притягується на мирні території, чи насильства вуличного, політичного. Майдан був протестом, аби дозволити протестувати далі. Але ми сьогодні проходимо на протести через металошукачі. Ми дивувалися, як в Росії до такого докотилися, а зараз самі так живемо», — зауважив культуролог.

Черепанін вважає, що революція не є панацеєю, і Майдан є радше «атомною зброєю громадянського суспільства», яка йде в хід тоді, коли інші варіанти не працюють. На його переконання розвиток має бути поступовим, але протиставлення революції та реформ позбавлене будь-якого сенсу, оскільки це інструменти, призначені для зовсім різних задач.

«Україні достатньо мінімуму ліберальних реформ, і це вже буде супер-соціальна, мало не комуністична революція. Щоб були права, була справедливість. Їх зараз нема, проте є люстрація. Давайте, мовляв, скинемо Леніна, він же не відповість як Путін! Легко штовхати труп радянського союзу. Його вже давно не існує, він не відповість! Дуже легко на чомусь відігратися», — підкреслив Черепанін, зауважуючи, що на складні питання української революції не варто шукати простих відповідей.

Поділитись: