Мовний омбудсмен розповів, чи дотримуються друковані ЗМІ закону про мову

Про це повідомила пресслужба омбудсмена.

Під час першого етапу моніторингу, який провели впродовж 18 січня у Києві, представники секретаріату оглянули точки розповсюдження у мережах супермаркетів «Новус», «Ашан», «Сільпо», «Варус», а також біля станцій метро «Вокзальна», «Житомирська», «Академмістечко», «Героїв Дніпра».

В омбудсмена запевняють, що видань, які вийшли після 16 січня і не мають української версії, у місцях продажу не виявили. Тож, мовляв, основні видавці виконують норму закону. Ба більше, багато з них перейшли на видання газет і журналів лише державною мовою.

Тарас Кремінь зауважує, що ще у 2021 році на українську перейшов тижневик «НВ», пізніше про це також заявив і журнал «Фокус», віднедавна — Forbes.

«З нового року про перехід на українську оголосила низка загальнополітичних, спеціалізованих, розважальних, спортивних газет і журналів. До речі, навіть деякі з тих, на чию законослухняність мало хто розраховував», — зазначив мовний омбудсмен.

Під час моніторингу фахівці встановили, що в цілому і розповсюджувачі дотримуються норми про обов'язкову наявність не менш як 50% примірників видань українською мовою.

Водночас у деяких точках продажу не виявилося примірників українською мовою газет та журналів, які видаються компаніями «Видавничий дім 7я», «Видавництво Кузя», «Мега-прес», «Бурда дистриб’юшенс сервісиз Україна».

«На нашу думку, це радше пов’язано з недостатнім тиражем примірників українською мовою в умовах перехідного періоду. Зазначеним видавцям варто розглянути можливість збільшення накладу державною мовою, адже попит на українськомовну продукцію є, і він постійно зростає», — зауважив Кремінь.

У червні 2021 року секретаріат також провів моніторинг реального стану частки друкованих медіа державною мовою, представлених для реалізації в точках продажу, який засвідчив катастрофічну ситуацію.

«Ми негайно розпочали інформаційно-роз'яснювальну кампанію, звернулися з відповідними листами до засновників усіх медіа, які, за даними Книжкової палати, виходили лише російською мовою, та окремо до керівників найбільших видань, суб’єктів, що здійснюють розповсюдження друкованих ЗМІ, зокрема до керівництва "Укрпошти"», — вказує Кремінь.

І вже через пів року, як вказує омбудсмен, українці побачили кардинально іншу ситуацію. Він сподівається, що жодних сюрпризів не буде й надалі, і всі ЗМІ, як і розповсюджувачі, будуть неухильно дотримуватися закону.

Мовний закон у сфері ЗМІ

Із 16 січня всі загальноукраїнські та регіональні друковані засоби масової інформації в Україні повинні видаватися державною мовою. Розповсюдження в Україні за передплатою друкованих видань російською мовою допускатиметься, якщо їхні засновники дозволять також передплату такого самого видання державною мовою.

Українськомовна версія видання повинна бути незалежно від того, чи його розповсюдження відбувається на платній основі, чи на безоплатній — серед яких безплатне роздавання.

Для друкованих ЗМІ, у яких у свідоцтві про реєстрацію записано місцеву сферу розповсюдження, вимога про мову видання почне діяти з 16 липня 2024 року.

Також не можна вносити в друковані видання інформацію іншою мовою, зокрема оголошення й рекламу. До винятків належать англійська мова, офіційні мови Євросоюзу, кримськотатарська й мови інших корінних народів України. Російська в цей перелік не потрапила.

За порушення цих вимог передбачають штраф від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6,8-8,5 тисячі гривень). Повторне порушення протягом року передбачає штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів (8,5-11,9 тисячі гривень).