Мешканці Донбасу не хочуть ставати на чийсь бік, а просто прагнуть миру (Огляд преси)

Журналіст Олівер Керролл пише для газети Independent про інтенсифікацію боїв на Сході України. Він поспілкувався з українськими військовими в Дебальцевому, які кажуть, що перемир’я для них не існувало, за винятком трьох більш-менш спокійних тижнів напередодні Нового року. Втім, із 31 грудня обстріли їх позицій сепаратистами посилилися. Місцеві мешканці в контрольованій бойовиками Горлівці говорять про те, що останніми днями до міста зайшло багато нової військової техніки з Росії. Люди зізнаються, що не зовсім розуміли, за що голосували на так званому «референдумі», однак навіть розчарувавшись у самопроголошеній «ДНР», не стали більш лояльними до України. «Нам усе одно, на чиєму боці бути, лиш би запанував мир», - кажуть вони журналісту. Втім, українські військові говорять, що ставляться до цього з розумінням, адже на Донбасі багато хто має доступ лише до російських засобів масової інформації.

Про катастрофічну економічну ситуацію, в якій опинилася Україна, пише колумніст ділової газети Ведомости. Конфлікт на Сході коштує країні 10 мільйонів доларів на день, а для того, щоб уникнути колапсу, Україні потрібно 13-15 мільярдів доларів додатково до вже виділених 17 мільярдів від МВФ. Та допомагати кредитори поки не поспішають, незважаючи на заяви як української влади, так і іноземних фінансистів на кшталт Джорджа Сороса, який днями закликав світ не скупитися заради порятунку Києва. Натомість, за його словами, Україна має запровадити радикальні реформи. На думку автора матеріалу у Ведомостях, це малоймовірно – навпаки, виділення масштабної фінансової допомоги позбавить українських посадовців стимулів проводити реформи. Зокрема, скорочувати бюджетні видатки, які зараз становлять понад 50% ВВП.

Про загрозу, яку російські військові та розвідувальні літаки становлять для європейської цивільної авіації, пише видання The New Republic. Воно нагадує про інциденти, коли російські літаки, які не повідомляли авіаційні служби про маршрут своїх польотів та на яких не було транспондерів, необхідних для відстеження їх пересування, мало не стикалися з пасажирськими лайнерами. Зокрема, дивом вдалося уникнути зіткнення російського військового літака з лайнером шведських авіаліній. Та найбільш показовою, на думку автора статті, є реакція російської влади на інформацію про ці інциденти. Посол Росії в Данії заперечив, що дії російських пілотів становлять загрозу для життя людей, а представників шведської влади, котрі заявили про трагедію, яка могла статися, звинуватив у тому, що вони «накурилися марихуани».