Ми стали толерантнішими до геїв і більше розраховуємо на себе. Що ще показало масштабне дослідження цінностей українців?

Попри окупацію Криму, війну на Донбасі та пандемію коронавірусу, в цілому за останні дев’ять років українці стали щасливішими й толерантнішими, а ще почуваються більш захищеними.

Це випливає з опитування, проведеного компанією Info Sapiens та ГО «Центр «Соціальний моніторинг» в межах глобального проєкту «Світове дослідження цінностей» (WVS).

Це дослідження, розпочате у 1981 році, охоплює майже 95% населення світу, що живуть у понад 100 країнах. Його мета — відстежувати зміну цінностей та їх вплив на соціально-економічний розвиток суспільств і країн.

В Україні опитування проводять уже втретє (попередні були у 2005 і 2011 роках). Цьогоріч воно відбулося з 21 липня по 17 серпня й охопило 1289 людей віком від 18 років по всій Україні (за винятком окупованих Донбасу й Криму). Похибка складає 2,7% при довірчій імовірності 95%.

Автори дослідження зазначають, що порівнювати результати 2020 року з 2011 роком слід обережно: адже відтоді в Україні сталася революція, країна втратила частину території, а ще цьогоріч триває пандемія коронавірусу.

«І все ж, незважаючи на всі ці потрясіння, відповідно до даних сьомої хвилі WVS, у 2020 році українці почуваються в більшій безпеці, зокрема фінансово, а також більш щасливо, ніж 9 років тому», — йдеться в дослідженні.

Щастя, гроші та безпека

У порівнянні з 2011 роком, більше українців стверджують, що почуваються щасливішими, — 78,3% у порівнянні з 68%. Так само більше людей вважають себе здоровими (45,4%, було 37%) і не лишалися без необхідних ліків і медичної допомоги (62,5%, було 53%). Майже вполовину зросла частка українців, які за останній рік не харчувалися погано (71,7%, було 52%).

Менше українців почуваються незадоволеними фінансовим становищем (38,9%, було 48%); менше українців вважають свій рівень доходу низьким (45,1%, було 55%), а трохи більше говорять про свій дохід як середній (37%, було 33%).

Зі зростанням оцінки доходів українці почали менше сподіватись на державу і більше розраховувати на себе, відзначають соціологи. Так, опитані частіше, ніж у 2011-му, підтримали твердження на кшталт «люди більшою мірою самі повинні нести відповідальність за те, щоб себе забезпечити» і «частка приватної власності у бізнесі та виробництві повинна бути збільшена».

Також зросла частка українців, які за останній рік не відчували себе в небезпеці у власному домі чи квартирі (73,8%, було 69%) і які не помічали розпиття алкоголю на вулиці (раніше помічали 51,2%, тепер — 39,2%). А от продаж наркотиків на вулиці стали помічати частіше (було 9,9%, стало 13,4%).

Релігія і толерантність

Загалом соціологи відзначили зниження ролі релігії в житті українців. Бога важливим у своєму житті нині вважають менше українців, ніж у 2011-му (56,3%, було 64%); менше українців моляться кілька разів на тиждень або частіше (38,5%, було 42,2%) і вважають, що в дітях треба виховувати релігійність (14,9%, було 22%).

А втім українці кажуть, що частіше стали ходити до церкви принаймні раз на місяць (33,5%, було 24,1;%). А ще більше опитаних, ніж у 2011-му, стверджують, що основний сенс релігії — виконувати релігійні норми й церемонії, а не робити добро людям (22,6%, було 16,3%).

Водночас, як показує опитування, українці стали толерантніше ставитися до питання абортів (21% вважають їх виправданими, було 15,1%), людей із ВІЛ (зараз із ними не хотіли б жити 36,4%, було 52%) і гомосексуалів (зараз із ними не хотіли б жити 44,8%, було 62%).

А от по сусідству з іммігрантами чи людьми іншої національності не хоче жити більше українців, ніж у 2011-му (зараз 27,1% і 24,8% відповідно, було 19% і 17% відповідно).

Влада і довіра

Українці стали негативніше ставитися до влади, але відчувати більше гордості за Україну й активніше брати участь у громадянському житті, випливає з даних опитувань. Так, нині 31,9% українців кажуть, що позитивно оцінюють зростання поваги до влади (у 2011 році таких було 50%).

А крім того, знизилася довіра до майже всіх державних інституцій, окрім Збройних сил і Нацгвардії (цікаво, що також зросла частка тих, хто підтримує управління країною військовими — з 13% до 21,1%). Водночас більше українців довіряють бізнесу та іншим людям (30,1%, було 23,1%).

Українці менш охоче голосують на виборах до Верховної Ради (55%, було 62%) і місцевих виборах (50,8%, було 61%). При цьому 54,4% вважають, що під час виборів проводиться правильний підрахунок голосів (у 2011-му було 30%). Натомість більше опитаних виступають за розширення можливостей прямого народовладдя — зокрема для боротьби зі зростанням цін та підтримання порядку серед пріоритетів країни (23,8%, було 18,4%).

Крім того, опитані частіше обирали відповіді, що свідчать про зростання громадської активності: більш охочі брати участь в акціях протесту і частіше вважають, що важливо жити в демократичній країні й що Україна управляється демократично. А ще більше українців нині, ніж у 2011-му, готові захищати свою країну (56,9%, було 40%), пишаються українським громадянством (82,2% дуже або скоріше пишаються, було 67%).

Є й негативні зміни

Соціологи відзначили зміни, які вважають «скоріше негативними для демократичного розвитку». Їх вони пов’язують із посиленням певних аспектів традиційних цінностей і цінностей виживання.

Зокрема, менше українців погоджуються, що в дітях потрібно виховувати незалежність (нині 35%, у 2011-му було 43%). А більше українців підтримують стереотипи, що університетська освіта важливіша для хлопчика, ніж для дівчинки (24,5%, було 18%) і що більший дохід жінки у порівнянні з чоловіком, «як правило, викликає проблеми» (30,9%, було 20%).

При цьому зросла частка респондентів, які не згодні з тим, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки (55,1%, було 48%).

Також українці стали рідше засуджувати ситуації, коли чоловік б’є дружину, батьки б’ють дітей, насильства загалом, а ще отримання державної допомоги, на які людина не має права, крадіжки, несплату податків та отримання хабаря.

«Утім позитивних змін значно більше, ніж негативних, що відображає розвиток України та поступове прийняття секулярно-раціональних цінностей і цінностей самовираження», — додають соціологи.