Міноборони розкритикувало законопроєкт про реєстровані партнерства

Про це йдеться у пропозиціях міністерства щодо законопроєкту, опублікованих на сайті уряду, звертає увагу «Центр прав людини ZMINA».

Міністр оборони Олексій Резніков зауважує, що законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств» прирівнює реєстроване партнерство до шлюбу, водночас відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Проте зазначимо, що, як йдеться у законопроєкті, реєстроване партнерство не є шлюбом та не є перешкодою для укладення шлюбу між реєстрованими партнерами. Якщо ж вони укладуть шлюб, то реєстроване партнерство між ними автоматично припиниться.

Далі Резніков стверджує, що законопроєкт містить дискримінаційні ознаки щодо реєстрації шлюбу інших військовослужбовців у мирний і воєнний час.

Так, стаття 13 законопроєкту передбачає, що якщо у військовослужбовця є бажання зареєструвати партнерство, то подана ним заява про реєстрацію вважатиметься підтвердженням факту надання згоди на це. Тобто реєстрація партнерства може проводитися без особистої присутності одного з партнерів, який є військовим.

Крім того, міністр оборони звертає увагу, що законопроєкт уповноважує командирів складати та засвідчувати Акт реєстрації реєстрованого партнерства, у випадках якщо один чи обоє реєстрованих партнерів є військовослужбовцями. Проте це суперечить Закону «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

У міністерстві також відсутні дані про «тисячі військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити свої стосунки з одностатевими партнерами чи партнерками», про що стверджується в пояснювальній записці до законопроєкту.

Водночас Резніков зазначив, що Міністерство юстиції до грудня 2023 року має розробити та подати до Кабінету міністрів законопроєкт про усунення дискримінаційних положень, які можуть порушувати майнові та немайнові права партнерів, які не перебувають у шлюбі. Цим законопроєктом планується запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.

Відповідь міністерству

Громадська організація «КиївПрайд» вже заявила, що політика Міністерства оборони «нівелює права та можливості ЛГБТІК+ військових, є неприйнятною та порушує міжнародні стандарти».

Там наголосили, що всі військові, «незалежно від статі, сексуальної чи гендерної ідентичності», мають право на рівність перед законом.

У громадській організації «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права» також відповіли на заяву Резнікова про те, що у нього відсутні дані про «тисячі ЛГБТ+ військових» в українській армії. Активісти наголосили, що лише у їхньому об'єднанні є понад 300 ЛГБТ+ військових.

«І це ми говоримо лише про тих ЛГБТ+ військових, які мають активну соціальну позицію та вирішили долучитись до нашого об'єднання. ЛГБТ+ людей в ЗСУ та НГУ значно більше», — зазначає ГО.

Організація «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права» попросила Міноборони про двосторонню зустріч, щоб вести діалог щодо цього законопроєкта. «Ми хочемо почути вас і бути почуті вами», — наголошують активісти.

Що за законопроєкт?

Законопроєкт №9103 зареєстрували у парламенті 14 березня. Ним пропонують запровадити реєстроване партнерство (яке також називають «цивільним») як добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різних статей.

Після реєстрації партнери можуть набувати статусу близьких родичів, а саме: члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство.

Автори законопроєкту пояснюють, що хочуть захистити права військових, які не можуть офіційно оформити свої стосунки, бо їхні партнери чи партнерки однієї з ними статі.

Реакція церкви та місцевих депутатів

Священний Синод Православної церкви України 28 березня ухвалив заяву про «категоричну неприйнятність» законопроєкту щодо запровадження в Україні інституту реєстрованого партнерства.

Там заявили, що цей законопроєкт «суперечить природному, Богом встановленому закону», «порушує норми Конституції щодо визначення шлюбу як союзу одного чоловіка та однієї жінки», «має загрозу для суспільної моралі» та «погіршуватиме демографічну ситуацію в Україні».

Крім того, спільну заяву проти цього законопроєкту до голови Верховної Ради опублікувала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. До неї, крім глави ПЦУ, входять очільники Українською православної церкви московського патріархату, Української греко-католицької церкви, головний рабин України, верховний муфтій України та інші керівники найбільших релігійних організацій України.

Також не допустити ухвалення законопроєкту закликають депутати Луцька, Ковеля та Івано-Франківська.

Так, на думку луцьких депутатів, запровадження реєстрованих партнерств — це лише етап на шляху до визнання одностатевих шлюбів.

Становище ЛГБТ+ в Україні

Останнім часом серед українців покращилося сприйняття ЛГБТ+. Наприклад, Київський міжнародний інститут соціології з'ясував, що ще 2016 року негативне ставлення мали 60,4% українців, а вже 2022-го — 38,2%. У січні 2023 року 58% українців цілком або частково погоджувалися, що представники ЛГБТ+ повинні мати такі самі права, як і інші люди. Протилежну думку мали лише 20%.

А втім, в Україні продовжують фіксувати випадки дискримінації. 2022 року на території України моніторингова мережа правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксувала 103 випадки гомофобії, трансфобії, дискримінації та інших порушень прав людини, зокрема 31 випадок із боку окупантів.