Молодь — за демократію чи еліти — за владу? Чому іранці протестують
Третій день на вулицях Тегерана та інших іранських міст вкрай неспокійно. Протести спалахнули одразу ж після того, як Іран зізнався, що збив 8 січня український Boeing авіакомпанії МАУ. Мітингарі звинувачують владу країни в приховуванні правди про катастрофу. Але це — не єдина причина, чому тисячі іранців вийшли висловити своє обурення.
hromadske пояснює, що зараз відбувається в Ірані і якими будуть наслідки протестів.
«Щира емоційна реакція»
Уранці 10 січня офіційні особи Ірану визнали, що Boeing 737-800 компанії МАУ був помилково збитий іранською ракетою. Очільники західних країн — які за день до того прямо вказали на високу ймовірність такої версії подій — одразу почали вимагати від Тегерана розслідування та відповідальності для винних.
Водночас тисячі людей спонтанно вийшли на вулиці Тегерана та ще кількох міст країни. Багато хто з протестувальників знав загиблих або їхніх родичів особисто. Протестувала переважно молодь — студенти найбільших іранських університетів, як розповіли hromadske в той день кілька очевидців. Нині вони обережні й остерігаються коментувати події.
«Гадаю, ці протести — це щира емоційна реакція, на якій паразитують і яку експлуатують як зовнішні, так і внутрішні сили на догоду своїм інтересам», — коментує hromadske експерт із міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Демонстранти вигукували різні гасла: одні — проти чинного президента Хасана Рухані, другі — проти Корпусу вартових Ісламської революції, військово-політичної еліти Ірану, яка і взяла на себе відповідальність за збиття українського «Боїнга»; треті згадували протести наприкінці 2019-го проти скрутного економічного становища в країні, внаслідок яких загинуло, за різними оцінками, від кількасот до півтори тисячі людей.
У відповідь правоохоронці застосували сльозогінний газ і розігнали протести. Але люди зібралися і 12, і 13 січня. Не зупинили їх і повідомлення, що сили безпеки Ірану начебто застосували бойові набої і поранили кількох протестувальників — що іранська поліція пізніше заперечила.
Підтримали протести й деякі місцеві знаменитості. Двоє іранських телеведучих звільнилися через те, що їх змушували казати неправду про катастрофу українського «Боїнга». Єдина медалістка Олімпійських ігор від Ірану повідомила, що залишає країну. Одна з найпопулярніших іранських акторок написала в Instagram, що жителі країни є «в’язнями» уряду.
Протестувальник мимоволі
Ще одним епіцентром протестів у Тегерані стало посольство Великої Британії: у неділю, 12 січня, біля нього зібралося щонайменше дві сотні людей, переважно прихильників режиму Рухані. Вони підпалили британський прапор та скандували досить різкі гасла, на кшталт «Смерть Британії!» та «Сором Британії, забирайтеся з нашої країни!»
Своє незадоволення протестувальники пояснили «надмірним британським втручанням в іранські справи». Як заявив на камеру агентства Reuters один з учасників акції Сомаєн Джалілі, «єдиною очевидною причиною присутності Британії в Ірані є її бажання вторгатися й провокувати бунти по всій країні».
Але головною мішенню гніву став посол Британії Роберт Макайр — його як «британського шпигуна» протестувальники вимагали вислати з країни. Макайра днем раніше затримали в Тегерані, коли він доєднався до акції вшанування пам’яті загиблих в катастрофі українського Боїнга, яка згодом переросла у протести. Макайра затримали нібито за підбурювання до них.
«Я можу підтвердити, що я не брав участі в демонстраціях. Я пішов вшановувати пам'ять загиблих в авіакатастрофі. Це нормально — вшанувати пам'ять загиблих, деякі з яких були британцями», — заявив Макайр та підкреслив, що «арештовувати дипломатів у будь-якій країні незаконно».
«Ви помітили, — прокоментував ситуацію член іранського парламенту Хоссейн Алі Шахріярі, — щойно щось лихе трапляється, посол країни зла, Англії, цей хитрий лис, неодмінно втручається. Тоді ввечері його помітили на зібранні та заарештували. Я не розумію, чому наш міністр закордонних справ намагається усе залагодити з посмішкою — адже Британія має понести серйозне покарання».
Ситуація набула неабиякого розголосу: представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель висловив стурбованість порушенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини. А МЗС Великої Британії викликало посла Ірану Хаміда Баейдінеджада, щоби висловити свій протест.
Ми працюємо кожного дня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте в нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.
«Припиніть убивати чудових іранців!»
Дуже пильно за протестами в Ірані стежать США, особливо президент Дональд Трамп. У своєму Twitter він на фарсі звернувся до протестувальників, висловивши їм свою підтримку, а також до влади Ірану.
«Не вбивайте своїх протестувальників. Тисячі людей уже були вбиті та ув’язнені вами, але за цим спостерігає весь світ. Головне, що спостерігають США. Поверніть людям інтернет та дозвольте журналістам вільно поширювати інформацію. Припиніть вбивати чудових іранців!», — написав Трамп.
Заклики про захист мирного населення та необхідність притягнути офіційний Тегеран до відповідальності з боку адміністрації Трампа останнім часом лунають регулярно. Про це йшлося і коли США вбили іранського генерала Касема Сулеймані, і коли запровадили санкції проти іранських компаній та вісьмох високопосадовців у відповідь на обстріл американських військових баз.
Водночас, як наголошує Ілія Куса, усередині адміністрації Трампа єдності щодо Ірану як не було, так і немає — і це головна проблема іранської політики США, «коли Дональд Трамп робить одне, а міністр оборони Марк Еспер говорить інше, Помпео намагається загладити всі ці заяви й говорить третє».
Експерт зауважує, що відкрита підтримка іранських протестів може стати подразником. «Понад те, якщо США будуть розхитувати внутрішньополітичну ситуацію в Ірані, зокрема й через інформаційно-пропагандистський супровід, це може стати черговою ескалацією у відносинах із Іраном і нівелювати весь ефект мирної паузи, яку взяв Трамп після ракетних ударів Ірану по території Іраку», — зазначає Куса.
Протест на виборчій дільниці
Антиурядові протести в Ірані не є чимось новим — і, як правило, не виходять за межі критики влади. Тому й очікувати на переростання нинішніх демонстрацій у щось потужніше не варто, вважає Ілія Куса. Водночас він застерігає: на політичне життя країни, найімовірніше, все ж чекають певні зміни.
«Зараз на тлі протестів і катастрофи українського літака загострилося внутрішньополітичне протистояння між, з одного боку, помірковано-реформістським крилом іранської політики на чолі з президентом Хасаном Рухані та його адміністрацією, а з іншого — силовиками-радикалами з Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР)», — пояснює експерт.
З часу свого обрання в 2017 році Рухані поступово витісняв КВІР із політичного й економічного життя країни. Але позиції іранського президента підірвав вихід США з ядерної угоди в травні 2018-го та вбивство Касема Сулеймані — командувача спецпідрозділу КВІР і однієї з найпопулярніших фігур в Ірані.
А отже, в політичному житті Ірану скоро можуть настати зміни — тим більше, що 21 лютого там відбудуться парламентські вибори.
«На мою думку, ми побачимо, як консерватори на тлі останніх подій — критики уряду Рухані через провальну іранську ядерну угоду, з якої вийшли США — посилять свої позиції в парламенті, — стверджує Ілія Куса. — Але, звісно, основна битва, як на мене — це 2021 рік, вибори президента Ірану».
- Поділитися: