30 вересня завершилося громадське обговорення проєкту правил вступу на 2021 рік, розроблених Міністерством освіти і науки. Відповідно до них, ЗНО з української мови та літератури розділять на два: з’явиться оцінювання з мови, а тест із мови та літератури пропонують залишити лише для окремих спеціальностей.

Таке рішення МОН розкритикували українські письменники, громадські діячі й уповноважений із питань захисту української мови Тарас Кремінь.

Український центр оцінювання якості освіти пояснює: нове обов’язкове ЗНО з української мови «передбачає демонстрацію важливих компетентностей, що формуються тільки на заняттях з української і зарубіжної літератури». Іншими словами, наголос хочуть зробити не на відтворенні змісту прочитаних творів, а на перевірці вміння читати й аналізувати прочитаний текст.

Вступник сам обиратиме, яке ЗНО — з української мови чи з мови і літератури — буде складати. Одне з них має бути обов’язково присутнім у переліку ЗНО для вступу. При цьому ЗНО з української мови та літератури, відповідно до рекомендацій МОН, залишиться «для спеціальностей з підвищеними вимогами до гуманітарних знань (гуманітарних, філологічних тощо)».

Хто виступив проти нововведень?

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь вважає запровадження ЗНО лише з української мови неправильним. На його думку, відсутність обов’язкових завдань із української літератури — «це одна з найбільших загроз як щодо освітньої реформи, так і загалом державної гуманітарної політики».

Кремінь підготував відкрите звернення до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, де вимагає зберегти ЗНО з української мови та літератури для всіх. Як альтернативу нововведенням МОН мовний омбудсмен пропонує розробити ЗНО кількох рівнів складності залежності від спеціальності, куди вступатимуть абітурієнти. Під зверненням підписалися 67 науковців і колективів закладів освіти.

Проти розділення ЗНО з мови та літератури на два виступили і члени українського ПЕН-клубу, серед них — письменники Тарас Прохасько, Андрій Курков, Ірена Карпа і Юрій Винничук, правозахисники Євген Захаров, історик Сергій Плохій та інші.

«Проєкт, поданий нібито задля полегшення вступу абітурієнтам, насправді є черговим кроком до знецінення та маргіналізації української літератури не лише як предмета навчання, але і як цілої сфери гуманітарного знання», — вважають підписанти звернення.

Не їхню думку, скасування ЗНО з української мови та літератури «відкине Україну на багато років назад, знизить креативну потужність майбутніх поколінь і зруйнує конкурентоспроможність України у світі».

Поділитись: