ENRU
«Мораторій на продаж землі порушує конституційні права українців», — словацький реформатор
25 квітня, 2017

Іван Міклош до квітня 2016 року був старшим радником міністра фінансів Наталії Яресько, а також радником міністра економічного розвитку та торгівлі Айвараса Абромавічуса. З квітня 2016 року він керує групою радників Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та є співголовою Груп стратегічних радників з підтримки реформ.

Свого часу Міклош став одним з ідеологів економічної трансформації Словаччини, займався зокрема приватизацією, податковою реформою та реформою соціальної сфери. У 2004 році журнал Euromoney визнав Івана Міклоша найкращим міністром фінансів року, одночасно у рейтингу Світового банку «Ведення бізнесу» його назвали головним бізнес-реформатором.

Громадське поспілкувалося з Іваном Міклошем про українські реформи — як вони просуваються, та що робити, коли змінам заважають популісти.

Cпівголова Стратегічної групи радників при підтримці реформ в Україні Іван Міклош Фото: Владислав Рахубенко/Громадське

Ви працюєте в Україні з 2015 року, були радником двох міністрів, які вже не займають свої посади, але продовжуєте консультувати уряд й зараз. Чи дотримується виконавча влада того ж курсу? Куди рухається Україна в плані реформ зараз?

Україна в останні три роки продовжує шлях реформ. Після Євромайдану було зроблено більше, ніж з початку незалежності. З одного боку, це дуже позитивно, з іншого — треба проводити реформи швидше і це можливо.

У кожній країні є опір реформам. З технічної точки зору, все зрозуміло що потрібно робити, все написано у програмі Міжнародного валютного фонду, у програмі уряду та в коаліційній угоді. Опір — це політична проблема, тому що деякі зміни не популярні, відповідно там є політичний ризик. Багато змін не подобаються тим, хто звик зловживати у нереформованих сферах.

В Украні у деяких сферах прогрес відчутний більше, у деяких — менше, а є такі, де взагалі його немає — що це за сфери?

Прогресу немає в приватизації, не тільки останні три роки, але й довше в Україні її не проводили. Понад 3000 державних підприємств є джерелом неефективності та величезної корупції. Якби їх приватизували конкурентно, відкрито, можна було б залучити закордонних інвесторів. А це означає не тільки гроші в країну, а ще й нові технології та стандарти роботи.

Це ненормальна ситуація, коли мільйони людей є власниками, але їм не дозволяється з цією власністю зробити те, що вони хочуть

Економічна мета будь-яких реформ — високе, але водночас, стійке економічне зростання. Тільки тоді буде краще для людей, може рости заробітна плата та життєвий рівень. Україна деякий час мала таке зростання упродовж 2 — 3 років, але воно не базувалося на істотних реформах, щоб бути стійким у майбутньому.

Друге — земельна реформа, це ненормальна ситуація, коли мільйони людей є власниками, але їм не дозволяється з цією власністю зробити те, що вони хочуть. Я впевнений, що це проти конституційних прав. Ось дві сфери, де прогресу немає. Але уряд сказав, що буде працювати над цим.

Cпівголова Стратегічної групи радників при підтримці реформ в Україні Іван Міклош Фото: Владислав Рахубенко/Громадське

Ще важлива проблема — це популізм. Ризик популізму існує у всіх країнах, і дуже важливо, щоб політики, які беруть відповідальність за реформи, не були популістами, боролися з популістами. Тому що вони шкодять країні. Це не теорія, подивіться на колишні комуністичні країни, які стали успішними (країни Балтії, Польща, Словаччина, Грузія). Вони успішні, тому що робили реформи, хоча популісти були проти.

Це не реформатори проти людей, проти людей ті, хто не хочуть реформ.

Зараз щодо ринку землі український уряд пропонує не повну лібералізацію, але якісь правила, обмеження. Наприклад, пропонують, щоб з наступного року тільки люди, а не компанії, могли купувати землю. Пропонується також обмеження — одна людина не зможе купувати більше, ніж 1 гектар землі. А ще встановлена мінімальної ціни на землю, щоб люди не продавали дешевше.

Коли ми починали реформувати Словаччину 27 років тому, то не розуміли, що буде працювати, а що — ні. Але зараз зрозуміло, що реформи повинні бути глибокі, комплексні, засновані на дерегуляції, лібералізації, приватизації, на вільній конкуренції. Потім це буде працювати. Головне джерело корупції — відсутність вільних конкуренції та ринку.

Як боротися з неприйняттям суспільством реформ?

Необхідне лідерство. Це означає, що політичні лідери йдуть на ризик — можуть втратити підтримку, але роблять необхідне і пояснюють це. Під час реформ у Словаччині у 2003 — 2004 роках більше людей не довіряли владі, аніж довіряли.

Аналітики говорили, що наші реформи — це дуже добре, але більшість людей — не аналітики. Ми пояснювали, що робимо. А коли з'явилися перші результати, люди побачили, що це працює і приносить інвестиції. Завдяки реформам Словаччина стала номером один у виробництві автомобілів, бо інвестори прийшли і створили великі фірми.

Торік, наприклад, ВВП України, як і Словаччини, був близько $ 86 млрд, але населення України 40 млн людей, а Словаччини — 5 млн

Тому у Словаччині залишається стійке економічне зростання. Словаччина, Польща, країни Балтії були на рівні з Україною 25 — 27 років тому, але зараз різниця величезна. Торік, наприклад ВВП України, як і Словаччини, був близько $ 86 млрд, але населення України 40 млн людей, а Словаччини — 5 млн. Україна має величезний потенціал, який можна застосували лише після реформ.

Дуже важлива річ: згода та підтримка коаліції у парламенті.

Коли у 2015 році під час урядування Арсенія Яценюка було 5 партій в коаліції, — це була формальність. Тоді Верховна рада підтримала тільки 37% пропозицій ними ж створеного коаліційного уряду. Тому що деякі партії були тільки формально коаліцією і голосували проти кожної непопулярної пропозиції щодо реформ.

Cпівголова Стратегічної групи радників при підтримці реформ в Україні Іван Міклош Фото: Владислав Рахубенко/Громадське

План українських реформ міститься в меморандумі з МВФ. Часто після отримання траншу, в Україні починають придумувати, чому ті або інші вимоги з меморандуму виконати неможливо.

Те, що МВФ дав Україні третій транш, вже є доказом того, що зараз ситуація в Україні краща, ніж у минулому. Адже раніше після підписання меморандумів отримували перший транш і на цьому все закінчувалося.

Реформи потрібні не для МВФ, вони потрібні для України, значить треба робити більше, ніж написано у програмі. І МВФ, і Україна зацікавлені в економічному успіху рефрм, — лише така країна зможе повернути гроші фонду.

Вам відомо, хто очолить Національний банк? Можливо, Вам пропонували? Яким повинен бути новий керівник НБУ?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим запам’яталась Валерія Гонтарева на посаді глави Нацбанку — 7 фактів

Ні не знаю. Мені не пропонували (посміхається — ред.). Валерія Гонтарева виконала велику роботу, і вона — один з головних реформаторів у банківському секторі. Дуже важливо, щоб це була людина, яка буде продовжувати реформи та слідувати курсу Гонтаревої.

Після націоналізації «Приватбанку» маємо ситуацію, коли банківська система країни наполовину державна. Які можуть бути ризики?

Необхідно було націоналізувати «Приватбанк», тому що це дуже великий банк. Якби там не було капіталу, а колишні власники не хотіли його давати, він би не зміг існувати. Дуже важливо, щоб цей банк приватизували прозоро та відкрито. Найкраще — запросити інвесторами потужні західні банки.

У Словаччині Ви займалися реформуванням податкової системи. В Україні дуже багато дискусій щодо того, яким повинен бути податковий кодекс.

Коли я був радником міністра фінансів Наталії Яресько, ми підготували дуже гарну податкову реформу. На жаль, її не ухвалили, тому що була ще одна пропозиція, безвідповідальна. Там пропонувалося знизити податки більш, ніж було реально, це велика загроза досягнутій макроекономічній стабільності. Україна знову може потрапити в економічну кризу. Це не ліберальний підхід (мова про проект податкової реформи авторства нардепа Ніни Южаніної — ред.). В результаті пішли на компроміс — єдиний соціальний внесок істотно знизили, але податкову систему не реформували.

Найскладніше, але найважливіше — спрощену систему оподаткування необхідно скасувати. Я тут процитую Лешека Бальцеровича (польського реформатора — ред.), що її існування — це патологія. Не може бути, щоб великі бізнеси за допомогою такої системи, розділяючи свій бізнес на «єдинників», платили кілька відсотків податків. Це створює неконкурентне середовище. Звичайно, для маленького бізнесу, для підприємців-початківців потрібні спеціальні аналоги. Але потрібен порядок та однакові правила для всіх.

Cпівголова Стратегічної групи радників при підтримці реформ в Україні Іван Міклош Фото: Владислав Рахубенко/Громадське

Але чому спочатку не змусити платити великі компанії, які зараз мінімізують податки через ФОПи, а потім вже скасовувати «спрощенку»?

Великі компанії платять податки, їх не так складно контролювати. А якщо цей аргумент буде використаний, то не буде зроблено нічого. Кожна реформа змінює правила, і деякі бувають гірші, ніж сьогодні. Дуже важливо, щоб правила були для всіх, крім, звичайно, найменших та початківців. Коли «спрощенка» буде скасована, з'явиться можливість поступово знизити податки для всіх.

Чи працюєте ви над податковою реформою з нинішньою командою Мінфіну, чи буде щось змінюватися?

Змінюється податкова адміністрація, з'явився електронний реєстр ПДВ, є позитивні зміни. Але що стосується більш глибокої реформи всієї системи, я зараз не бачу достатнього для цього консенсусу в парламенті.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram