У 2014-му за її призначення проголосували одразу 349 нардепів. Очоливши НБУ, Гонтарева заявила про амбітні наміри кардинально реформувати банківську систему України.

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила про те, що подала президенту України Петру Порошенко заяву про свою відставку з 10 травня.

Гонтарева очолила Національний банк України 19 червня 2014 року. Тоді за її призначення проголосували одразу 349 народних депутатів. Очоливши НБУ, Гонтарева заявила про амбітні наміри кардинально реформувати банківську систему України.

Раніше була головою ради директорів інвестиційної компанії ICU (ця компанія багато років виступала фінансовим консультантом Порошенка ще до обрання його Президентом, також ICU є радниками щодо продажу Roshen), з приходом на держслужбу Гонтарева продала свою частку в компаніі.

Вона стала першою жінкою на посаді голови Нацбанку в історії  незалежної України.

Громадське згадує 7 фактів, якими Валерія Гонтарева запам’яталася на посаді голови НБУ.

Валерія Гонтарева (ліворуч) очолила Національний банк України у червні 2014 року, змінівши на цій посаді Степана Кубіва (в центрі)

Фото: Микола Лазаренко/POOL/УНІАН    

1. Націоналізація Приватбанку

Найбільший банк України вже кілька років мав проблеми із ліквідністю. Він працював за принципом «пилососа» — збирав кошти населення, запропонувавши вигідні умови та інноваційний банкінг, і в той же час кредитував структури, пов'язані з акціонерами банку.

«Приватбанк» не виконав нормативи НБУ, тому, після тривалих перемовин і чуток, регулятор 18 грудня 2016-го року таки ухвалив рішення про націоналізацію. Виявилось, що 97% кредитів було видано особам, пов’язаним із власниками банку.

Світові фінансові медіа назвали вирішення «питання Привату» прикладом для інших країн, де існують проблеми у банківських сферах. Також націоналізацію підтримали Міжнародний валютний фонд та Європейський банк реконструкції та розвитку. Слід зазначити, що міністр фінансів Олександр Данилюк і Валерія Гонтарева заявили, що власники «Привату» самі попросили про націоналізацію.

А екс-менеджмент фінустанови тоді стверджував, що банк передали до держави добровільно, щоб клієнтам не зашкодила «безпрецедентна інформаційна атака» на банк

Сам процес націоналізації пройшов для населення досить плавно: банківські відділення працюють у звичному режимі, система «Приват24», попри побоювання, також продовжує функціонувати. У лютому Кабмін докапіталізував «Приват» на 9,8 млрд грн шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики.

Після тривалих перемовин і чуток у грудні 2016 року НБУ таки ухвалив рішення про націоналізацію Приватбанку Фото: Roman Pilipey/EPA

2. Очищення банківської системи

За час роботи Гонтаревоі кількість банків в Україні скоротилася майже вдвічі. Нацбанк провів стрес-тестування банківської системи і всі фінансові установи, які не змогли виконати вимоги регулятора, були визнані неплатоспроможними і виведені з ринку.

На початку 2014 року в Україні було 180 банків. Згідно з офіційною статистикою НБУ, зараз залишилося 92 працюючих фінустанови. Відповідно, протягом трьох років було визнано неплатоспроможними 88 банків. Однак, кілька банків ліквідували ще до приходу Валерії Гонтаревої, коли НБУ очолював Степан Кубів (зараз він очолює Мінекономіки – ред.)

У результаті такої «чистки» зникли, зокрема, банки «Платинум», «Фінанси і Кредит», «Михайлівський», «Фідобанк», «Хрещатик», «Надра», «Дельта», VAB та інші.

Деякі банки (наприклад, «Велес» і «Союз») намагалися поновити свою діяльність через суд, оскарживши рішення регулятора, за що від Валеріі Гонтаревої отримали характеристику «банки-зомбі». В інтерв’ю Громадському вона пояснювала: «Не шкодуйте про ці банки, бо вони не були банками, у них не було грошей населення. Ці всі гроші були виведені, розкрадені або на балансах були неіснуючі «липові» активи, тому не можна шкодувати про те, чого просто не було. А 20 з цих установ були взагалі не банки. У них навіть не було депозитів населення, тому населення там не постраждало. Це були контори для відмивання грошей, які ми закрили».

3. Співпраця з МВФ

Протягом останніх трьох років Україна відновила співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Останній транш від МВФ у розмірі близько 1 мільярда доларів надійшов на рахунки Нацбанку 5 квітня. Крім того, Україна розраховує отримати від Міжнародного валютного фонду грошові позики у розмірі $4,5 млрд до кінця 2017 року.

Зліва направо: міністр фінансів України Олександр Данілюк, голова НБУ Валерія Гонтарева, президент України Петро Порошенко та директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард

Фото: Михайло Палінчак/POOL/president.gov.ua

Загалом з початку реалізації програми EFF (розширене фінансування)у березні 2015 року Україна вже отримала від МВФ чотири транші за програмою розширеного фінансування на суму 8,5 млрд доларів. У тому числі, 5,9 млрд доларів з цієї суми було спрямовано на поповнення золотовалютних резервів.

Слід зазначити, що останній транш МВФ мав виділити Україні ще в середині березня, однак тоді це питання відклали через «блокаду» на Донбасі. Також при виділенні грошей Міжнародний валютний фонд висуває свої вимоги. Зокрема, українська влада має до кінця 2017 року скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, вирішити питання з пенсійною реформою та ввести тариф на розподіл газу.

4. Кредитний майдан, «брошура Тарути» та інші скандали

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про незалежність НБУ, банки-банкрути і скандал із Тарутою — інтерв'ю голови Нацбанку

НАБУ відкрило кримінальне провадження у справі, до якої, за їхніми словами, причетна заступниця Гонтаревої Катерина Рожкова (йдеться про розслідування щодо  виведення з ринку «Платинум банку»). Самій Гонтаревій закидають звинувачення у навмисному доведенні банків до банкрутства та спекуляції на зростанні курсу долара. Під НБУ неодноразово збирались мітинги нібито обманутих вкладників збанкрутілих банків.

Найбільше критикували голову НБУ за банк «Михайлівський», а щоб вирішити проблеми його вкладників, навіть було видано окремий закон.

Нардеп Сергій Тарута звинувачував Гонтареву у знищенні фінансової системи та невиконанні НБУ основної функції — забезпечення курсової стабільності. Доповідь про це розповсюджував закордоном голова Асоціації українських банків (об'єднує дрібні фінустанови) Олександр Сугоняко, а Тарута представляв цю брошуру у парламенті. У Нацбанку відповідали, що це реакція Тарути на величезні борги, які він не віддає з 2007 року.

5. Спочатку обмеження, потім валютна лібералізація

Щоб втримати курс гривні від стрімкого падіння, Нацбанк запровадив обмеження на купівлю валюти та обов'язковий продаж валютної виручки. Зі стабілізацією курсу та отриманням коштів від МВФ (5 квітня 2017 року) обмеження пом'якшили — в день можна придбати валюти на 150 тис. грн, а експортери повинні продавати тільки 50% валютної виручки.

За час роботи Гонтаревої гривня девальвувала майже втричі, передусім знецінення валюти було спричинене анексією Криму та військовими діями на Сході, через що економіка України продемонструвала рекордне падіння. Нацбанк же відмовився від політики фіксованого курсу, який раніше вдавалося тримати, «спалюючи» золотовалютні резерви, і перейшов до гнучкого курсу, як, до речі, того неодноразово вимагав МВФ.

Натомість у Нацбанку зосередились на так званому таргетуванні інфляції, коли центробанк відповідає за дотримання запланованого рівня інфляції в країні і використовує для цього облікову ставку — підвищення ставки відбувається при реалізації політики «дорогих грошей» з метою стримування інфляції, а зниження ставки − для надання «дешевих грошей» і активізації економіки.

За час роботи Гонтаревої на посаді голови НБУ в Україні відбулося декілька «кредитних майданів», крім того її звинувачували у знищенні фінансової системи та незабезпеченні курсової стабільності

Фото: Sergey Dolzhenko/EPA

6. Розкриття власників банків

У березні 2015 Верховна Рада ухвалила закон про посилення відповідальності акціонерів банків, а влітку того ж року НБУ зобов'язав банки подати інформацію про кінцевих власників. Відтоді усі фінустанови повинні розкрити, хто є їхніми кінцевими бенефіціарами. За відмову банку загрожує виведення з ринку.

Тепер на сайті НБУ можна подивитись, кому який банк належить.

7. Внутрішня трансформація НБУ

В колектив НБУ залучили людей з-поза системи — працівників комерційного сектору, а також змінили підхід до комунікацій.

У банку прибрали або реорганізували неключові функції: телеканал БТБ, Університет банківської справи Національного банку у Києві та ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України» у Сумах, Комплекс техобслуговування та друкарня НБУ, Центр наукових досліджень, лікувально-оздоровчі комплекси. Реорганізовано та концептуально змінено Науково-практичний журнал «Вісник Національного банку України». З вересня 2015 р. журнал — виключно електронне дослідницьке видання з високим рівнем аналітики.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile