МВС оприлюднило унікальні кримінальні справи щодо канібалізму в період Голодомору

Про це повідомила пресслужба МВС.

Там зазначили, що в архіві відомства зберігаються 1022 справи щодо канібалізму в період Голодомору. У відомстві зауважили, що це лише кількість кримінальних справ, відкритих радянською міліцією.

«Я б дуже хотіла, щоб ті матеріали, які сьогодні відкриті, дали поштовх для серйозних історичних правових та інших наукових досліджень. Я б дуже хотіла, щоб наше суспільство через таку призму прийняло ці факти. Люди, які вдавалися до канібалізму — це жертви Голодомору», — наголосила державна секретарка МВС Інна Ящук.

Так, серед оприлюднених документів — справа Анни Сторчеус. Через голод помер її чоловік та троє дітей. Останню четверту дитину, дівчинку, на ім'я Надія, жінка вбила та з'їла, кажуть в МВС.

«Особливість усіх справ полягає у їх політизації й фальсифікації. Тобто зовні вони відповідали законодавству. Формально було проведено розслідування, встановлено факт злочину, виявлено винних. Однак жертв, людей доведених режимом до канібалізму, засуджували за вчинення вбивства», — розповіли у міністерстві.

Там додали, що механізми штучного голоду та факт доведення людей до відчаю та збожевоління в матеріалах справ не документується. Психіатричні експертизи майже не проводяться, натомість медики у висновках пишуть «вигляд тупуватий, очі блищать».

Окрім того, серед архівних справ немало є про трупоїдство. Так було у справі Ярової М. К. У матеріалах справи зазначено, що після смерті малолітньої дитини від голоду, замість поховання був виявлений факт трупоїдства.

«Явище канібалізму набуло поширення у пік Голодомору, проте у справах голод замовчується, як такий. Натомість у матеріалах справ просліджується очевидний фокус режиму — люди, які звинувачені в канібалізмі, не хотіли вступати до колгоспів або мали недостатньо трудоднів», — наголошують в МВС.

Також жертвами режиму ставали українці, які мали «невідповідне» класове та соціальне походження. Загалом із більш ніж тисячі справ є поодинокі випадки, коли людину направляли на психіатричне лікування. Абсолютну більшість відправляли в табори НКВС на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу.