МЗС Італії: Україна має гарантувати, що не вступить до НАТО (огляд преси)

Тепер, коли Росія знову вторглася до України, досить вдавати, що перемир’я коли-небудь існувало – такий заголовок статті в The New Republic. Чому саме це останнє вторгнення таке важливе? Тому що воно нарешті змусило західну пресу визнати очевидне – перемир’я між українськими військовими та проросійськими бойовиками на Донбасі провалилося. Його ніколи й не було, вважають автори матеріалу. Перемир’я порушувалося з найпершого дня, коли його було оголошено – 5 вересня. З того часу сотні людей загинули у зоні конфлікту. Втім, країнам Заходу до певного часу було зручно вдавати, начебто ситуація на Сході України заспокоїлася. Адже США та ЄС втомилися від незрозумілих війн у далеких країнах, Європа не надто прагне приймати у свої обійми, Україну, яка перебуває на межі банкрутства, а увагу Сполучених Штатів відволікає наступ «Ісламської держави» на Близькому Сході та лихоманка Ебола. Крім того, вважають автори статті, Захід не знає, що робити з Україною: підтримка ідеї поглиблення санкцій проти Росії не досить значна, а надавати зброю Україні теж побоюються, щоби не спровокувати Москву.

Поки на Сході України триває збройне протистояння між урядовими силами та проросійськими сепаратистами, в Києві багато хто скаржиться на корупцію у владі та байдужість до потреб військових на передовій, пише британська газета Independent. Кореспондент поспілкувався з активістом організації «Армія СОС» Георгієм Тукою. Волонтери постачають солдатам найнеобхідніше – від нижньої білизни до снайперських гвинтівок і бідкаються, що допомоги від держави фактично немає. Підриває довіру до уряду й дезінформація, яку час від часу поширюють українські посадовці. Так, нещодавно представник РНБО продемонстрував відео, на якому колона військової техніки начебто рухалася з боку Росії до населеного пункту Сніжне в Донецькій області. Потім блогери з’ясували, що це відео було відзнято ще навесні на території, зараз контрольованій українськими силами. Подібні промахи посилюють недовіру українських активістів та громадян до владних структур, зазначає автор матеріалу.

Євросоюз та США обговорюють посилення санкцій проти Росії – про це пише агенція Bloomberg. Представники ЄС та США зустрічаються у Брюсселі, щоби вирішити, якими можуть бути подальші заходи у відповідь на агресію Росії в Україні. Як розповіли журналістам дипломати, котрі побажали залишитися анонімними, консенсусу поки не знайдено, однак розглядаються кілька варіантів. Найімовірніше, на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 17 листопада буде ухвалене рішення розширити санкційний список конкретних осіб, додавши до нього українців та росіян, причетних до проведення псевдовиборів на Донбасі 2 листопада. Другий варіант – внесення до переліку ще кількох російських компаній в енергетичній, фінансовій та оборонній сфері, а також запровадження обмежень на співпрацю європейських та американських підприємств із російським бізнесом. Третя і найменш імовірна опція – розширити санкції на ті сектори російської економіки, яких раніше вони не стосувалися.

Російська газета Ведомости взяла інтерв’ю у бізнесмена Костянтина Малофеєва, якого підозрюють у фінансуванні бойовиків на Донбасі. У розмові росіянин визнав, що добре знає колишнього очільника так званої ДНР Олександра Бородая і саме він рекомендував його на той пост. Малофеєв розповів, що у січні цього року познайомився з Ігорем Гіркіним у Києві, де той начебто охороняв привезену фондом бізнесмена виставку «Дари волхвів». Потім вони всі разом поїхали до Криму, де «молилися за приєднання півострова до Росії». Малофеєв каже, що там він допомагав самопроголошеному главі Криму Сергію Аксьонову, а його фонд збирав кошти для мешканців півострова. Звинувачення у тому, що він фінансує бойовиків так званих «ДНР» і «ЛНР», бізнесмен відкидає і запевняє, що передає на Донбас лише гуманітарну допомогу для цивільних.

Увагу Україні приділив в одному з перших своїх інтерв’ю новопризначений міністр закордонних справ Італії Паоло Джентілоні. Текст його розмови з журналістом німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung опублікований на сайті італійського МЗС. Міністр наполягає, що Італія підтримує позицію ЄС щодо неприйнятності порушення Росією територіальної цілісності України та схвалює санкції проти Москви. І це незважаючи на тісні економічні стосунки між Італією та Росією. Водночас, на думку Джентілоні, самих лише санкцій недостатньо, щоби змінити політику Росії щодо Києва. Тому, вважає італійський міністр, Україна «має гарантувати, що вона не хоче приєднатися до НАТО». При цьому політик наголошує на недоторканності українського суверенітету.