На історію треба дивитися критично, а не ностальгічно - Ребекка Шатуелл
Директорка британського AV Festival, Ребекка Шатуелл приїхала до Києва для підготовки проекту Industrial Symphony: UK / Donbas. Програма була представлена на території фонду ІЗОЛЯЦІЯ і поєднала виступ андерграундного гурту Test Dept, фотографії Валерія Милосердова та дискусію про історію та політику.
Громадське Культура поспілкувалося з Ребеккою про паралелі між гірничовидобувними регіонами України та Великобританії, зв’язок мистецтва й індустрії, та способи говорити про історію сучасно.
Індустріальна спадщина в мистецтві
Важлива ознака гірничовидобувної промисловості в Англії, як і в інших куточках світу, це те, що вона трималася на сильному відчутті спільноти. Тобто всі в маленьких селах і містах працювали на шахтах, це стало частиною їхньої ідентичності, частиною їхньої гордості, а також головним джерелом зайнятості.
Останній AV Festival відбувся в березні 2014-го і був приурочений до тридцятиріччя з часів шахтарського страйку, що розпочався в ранньому березні 1984-го. Для фестивалю було важливо відзначити цю дату, але ми не віримо в ностальгічний чи романтичний підхід до індустріального спадку.
Ми хотіли зробити щось, що стосувалося б сучасної політики, але зверталося й до історії. Загальною темою фестивалю був видобуток. Увесь фестиваль осмислював поняття багатства, що лежить у нас під ногами в землі, а також те, що трапляється, коли ми видобуваємо ці матеріали, а потім експортуємо й експлуатуємо їх певним чином. Ми хотіли поглянути на локальні традиції півночі Англії, але крім того, залучити національних та закордонних художників.
Хор шахтарів і експериментальна музика
У нас є традиційна культура Хору шахтарів Південного Уельсу, а поруч із ним зазвучала авангардна, експериментальна музика Test Dept. Зустріч цих двох культур виявилася дуже цікавою.
Подія на AV Festival дуже відрізнялася від того, що ми бачимо в ІЗОЛЯЦІЇ. Публіка на фестивалі була в човнах, що плили рікою Тайн через Ньюкасл, а фільм проектувався на частину нашого гірничого спадку — на велику дерев’яну конструкцію. Прийшли колишні шахтарі, була молодь, були громадські активісти. І для всіх ця подія виявилася дуже емоційною. Люди заповнювали відгуки по завершенні, й усі писали, що це була емоційна подія, але вона не була ностальгічною. Це був спосіб відзначити 30-ту річницю страйку і поговорити про політику сьогодні.
Завершення фільму дуже потужне: воно показує зникнення гірничовидобувної спільноти. Там є зображення териконів і надшахтних споруд у 1980-х, а вже через декілька років уся та територія перетворена на парковку для машин або черговий розважальний центр. Люди емоційно переживали це, дехто плакав, у них було дуже пряме залучення.
Шлях до аудиторії
Безумовно, важлива роль преси та медіа, але ми формували аудиторію завдяки партнерствам. Ми співпрацювали з різними культурними майданчиками, інституціями та просторами в Ньюкаслі. Багато наших проектів були представлені в музеях і галереях, та збирали досить багато публіки.
Але люди дуже захоплюються подіями, що відбуваються у незвичних місцях. Це для них спосіб побачити їхнє місто в дуже новий спосіб. Найбільшу кількість публіки ми збираємо на різні події, концерти чи кінопокази, коли проводимо їх за межами концертного залу чи кінотеатру. На наш проект з Test Dept, що проводився на річці, ми продали 1000 квитків. Якби у нас було більше човнів, ми могли б зібрати й удвічі більше. Тому мені здається, що людям подобаються незвичні події. Й не лише через новизну, а й тому, що їм подобається бачити їхнє місто в інший спосіб.
Проект Industrial Symphony в Україні
Очевидно, що для мене Industrial Symphony є початком того, що я сподіваюся перетворити на довготривалу співпрацю з ІЗОЛЯЦІЄЮ. Тому це не кінцева точка дослідження, це насправді початок. Ми також показуємо фото з маршу шахтарів у 1998-му та історичні архівні кадри. Але щоб досягти глибшого розуміння ситуації на сході України зараз, потрібно більше часу для дослідження і ми сподіваємося попрацювати з українськими та британськими художниками над цим у майбутньому.
Я думаю, головним повідомленням цієї події є те, що ми можемо дивитися на історію загалом, та індустріальну історію, соціально та політично. Ми не маємо забувати її, цю історію треба пам’ятати, але можна знайти нові творчі способи донести її до публіки через співпрацю з художниками.
/Над матеріалом працювали: Оксана Городівська, Анна Московченко, Анна Перепелиця, Марина Сидоренко, Ксенія Марченко
Слідкуйте за Громадське Культура на Facebook
- Поділитися: