На Мадагаскарі перший у світі голод через зміни клімату. Де буде наступний та що робити

На Мадагаскарі сотні тисяч людей потерпають від нестачі їжі через рекордну за останні 40 років посуху. Але вражають не лише масштаби катастрофи, а й той факт, що ООН вважає цей голод першим спричиненим саме змінами клімату.

Для нормальних врожаїв тепер бракує води, а внаслідок піщаних бур земля стає неродючою. Яких регіонів світу подібна проблема може торкнутися вже найближчим часом? І чи можна їй запобігти?

Що відбувається на Мадагаскарі?

Для Мадагаскару посухи не дивина. Але й клімат став більш посушливим, ніж раніше. Наприклад, за останні п’ять років на півдні острова випало опадів менше, ніж зазвичай. Це, на думку фахівців, і спричинило голод.

Частіше до нестачі харчів призводить сукупність факторів, зокрема збройні конфлікти, некомпетентне управління та розподіл ресурсів. Але «ця ситуація — не через війну чи конфлікт, а через зміни клімату», — зауважує голова Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) Девід Бізлі.

Як підрахували в ООН, наразі з 25,5 млн мадагаскарців недоїдають понад мільйон. А загалом у двох південних районах Мадагаскару постраждало майже три мільйони жителів.

Через голод люди почали їсти листя кактусів та дикого квіту, а також сарану. Деякі люди обмінюють усе, що мають, навіть каструлі й ложки, на залишки помідорів та рису й на худих курчат. Ціни на всі ці продукти зросли в кілька разів. Більшість місцевих жителів, щоби знайти їжу, були змушені залишити свої домівки. Фермери, намагаючись врятувати врожаї від голодних людей, пробували навіть спати просто неба на полях.

До наступного посівного сезону лишається менш ніж два місяці, а очікування невтішні. «Земля покрита піском, води немає, шансів на дощ мало», — написала у звіті з найбільш постраждалого регіону Мадагаскару офіційна представниця ВПП Шеллі Такрал.

«Ситуація безпрецедентна. Ці люди не зробили нічого для погіршення клімату. Вони не спалюють викопне паливо, та все ж саме вони несуть на собі основний тягар змін клімату», — наголошує вона.

Це лише початок?

За даними ВПП, наразі у світі на межі голоду перебуває 41 мільйон людей, тоді як у 2019 році таких було 27 мільйонів.

Лише у чотирьох країнах світу — у згаданому Мадагаскарі, а також в Ефіопії, Південному Судані та Ємені — від голоду вже потерпають 584 тисячі людей. На черзі Афганістан, де нестача харчів загрожує 14 мільйонам людей.

Подекуди голод спричинили збройні конфлікти або зміна влади чи підживила економічна криза через COVID-19 — але кліматична ситуація лише все погіршує.

Активіст африканської неурядової організації із захисту клімату 350.org Ландрі Нінтереце зауважує: проблеми на Мадагаскарі — це лише початок.

«Завтра цей цикл продовжить, ймовірно, північ Африки або захід. На жаль, ймовірно, усе це — через зміни клімату», — каже Нінтереце.

Температура підвищується, кліматична мапа світу змінюється й погодні умови стають менш передбачуваними. Особливо це відчувають країни й регіони, економіка яких дуже залежна від сільського господарства, а отже від вчасності дощів.

Самотужки протистояти незворотним змінам Мадагаскар, одна з найбідніших країн світу, не може. Щоб якось боротися з посухами, на півдні країни треба буде спорудити іригаційну систему й замінити породи великої рогатої худоби на більш адаптовані до посушливого клімату.

ВПП підрахувала, що наступний неврожайний сезон на Мадагаскарі обійдеться їй у 78,6 млн доларів — стільки піде на забезпечення мешканців острова харчами. Однак очевидно, що у перспективі суми зростуть — як і кількість країн, які потерпатимуть від змін клімату.

І хибно думати, що ця проблема стосуватиметься найближчими роками лише країн Африки, Південної Азії й Латинської Америки. Голод та інші наслідки кліматичних змін можуть спричинити міграційну кризу. За підрахунками Всесвітнього банку, у цих регіонах щонайменше 140 мільйонів людей до 2050 року можуть стати внутрішніми переселенцями. Можливу кількість кліматичних біженців до інших країн наразі оцінити складно.

Міжурядова група експертів щодо змін клімату теж вважає, що наслідки глобального потепління вже у найближчі десятиліття спричинять серйозні проблеми для продовольчої системи країн — не лише Африки чи Азії.

Як запобігти масовому голоду?

Ще 2015 року країни зі стійкою економікою домовилися виділяти 100 млрд доларів щорічно на підтримку країн, що розвиваються. Це записали в Паризькій угоді про боротьбу зі змінами клімату. Однак у 2018 налагодити стабільне фінансування не вдавалося: бракувало щонайменше 20 млрд доларів. Щодо останніх років чіткої статистики немає.

Ситуацію з продовольчими товарами, зрозуміло, значно погіршила пандемія. У 2020 році ООН повідомляла, що кількість людей, яким загрожує голод, у світі зросла на 118 мільйонів. Загалом сьогодні це близько 811 мільйонів, себто десята частина усього населення Землі.

Понад половина тих, хто страждає від недоїдання, мешкають в Азії (418 млн), третина — в Африці (282 млн), менша частина — в країнах Південної Америки й Карибського басейну (60 млн) — люди, які, крім усього іншого, найбільше потерпають або потерпатимуть незабаром від змін клімату.

Експерти Project Syndicate для ефективної боротьби з голодом у світі закликають до скоординованих зусиль Комітет щодо всесвітньої продовольчої безпеки ООН, Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, ВПП та Всесвітній банк. А ще пропонують створити новий орган — Раду зі стабільності продовольчих систем. Аналогічною була, наприклад, Рада з фінансової стабільності, яка мала на меті запобігти новим кризам після 2008 року.

Рада мала б реагувати на кризи, опікуватися покращенням глобальної ситуації з продовольством та рекомендувати окремим країнам, як влаштовувати стійкі до криз продовольчі системи.